Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 183/2507/21(2-а/183/68/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 травня 2022 року м. Дніпросправа № 183/2507/21(2-а/183/68/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) за позовом:ОСОБА_1 до: про:1. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

2. Заступника командира батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Горобцова Михайла Олександровича визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ВСТАНОВИВ: 15.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Дніпропетровській області ДПП), Заступника командира батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Горобцова М.О. ( далі заступник командира батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП капітан поліції Горобцов М.О.) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення /а.с. 2-7/. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) та справу призначено до судового розгляду / а.с. 14/ Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 07.04.2021р. він керуючи автомобілем CHEVROLET CRUZ держномер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Калинова у м. Дніпро, проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід збавив швидкість та впевнився, що пішоходи відсутні поїхав далі, під час перетину пішохідного переходу та після зупинки один з поліцейських зазначив, що підставою для зупинки стало те, що він не надав переваги у русі пішоходу та висловив вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Позивач повідомив поліцейських про те, що під час переїзду ним пішохідного переходу пішоходів не було, тому він не порушував правила дорожнього руху і вимагав у поліцейських повідомити причину зупинки його транспортного засобу, але останні, незважаючи на відсутність причин для зупинки його транспортного засобу, вимагали надати документи, ці документи у подальшому ним були надані поліцейським та відповідачем було прийнято постанову серії ЕАН №4031485 від 07.04.2021р. якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, поліцейські зупинили його безпідставною тому не мали права вимагати надання документів, тому він вважає прийняту відповідачем постанову серії ЕАН №4031485 від 07.04.2021р. необґрунтованою та безпідставно, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача серії ЕАН №4031485 від 07.04.2021р. та закрити провадження справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, постанову заступника командира батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП капітана поліції Горобцова М.О. серії ЕАН №4032485 від 07.04.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито / а.с. 27-29/. Відповідач - УПП в Дніпропетровській області ДПП, не погодившись із вищезазначеними рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 34-51/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) цю апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України / а.с. 57/. Відповідач УПП в Дніпропетровській області ДПП, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів електронного зв`язку 31.03.2022 подав апеляційну скаргу на це рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким апеляційну скаргу зареєстровано 01.04.2022, при цьому відповідачем у апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції / а.с. 60-72/. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) заявнику апеляційної скарги поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою УПП в Дніпропетровській області ДПП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21)/ а.с. 73/, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 10.05.2022р. / а.с. 74/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 75,76,78-81/. Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, у зв`язку з чим судом було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі із порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 01.06.2021р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду справи встановлено, що 07.04.2021р. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем CHEVROLET CRUZ держномер НОМЕР_1 рухався по вул. Калинова у м.Дніпро, та проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід не надав переваги у русі пішоходу, що є порушенням п. 18.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції та заступником командира батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП капітаном поліції Горобцовим М.О., відповідачем у справі, було прийнято постанову серії ЕАН №4031485 від 07.04.2021р. якою ОСОБА_1 за порушення п. 18.1 ПДР притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. / а.с. 8/, і саме ця постанова відповідача є предметом оскарження у цій адміністративній справі з огляду на те, що позивач наполягає на тому, що 07.04.2021р. він не порушував п. 18.1 ПДР, оскільки пішоходи на пішохідному переході під час переїзду переходу автомобілем під його керуванням були відсутні, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України (далі ПДР ), нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а також нормами КУпАП. Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції. Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 2 цієї статті). Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього ж Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення. Відповідно до пп. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Підпункт 2.4 зазначених Правил встановлює, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пп. 2.1. Отже аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами у справі, дає можливість зробити висновок про те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, серед іншого, у разі якщо водій порушив ПДР, при цьому поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, а водій на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пп. 2.1. ПДР . Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків ( стаття 10 КУпАП), а відповідно до ст. 11 цього ж Кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що предметом оскарження у цій адміністративній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4032485 від 07.04.2021р., що складена відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, то, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення та дотримання встановленої чинним законодавством процедури (порядку) розгляду справи певної категорії, нормами чинного процесуального законодавства покладено саме на суб`єкта владних повноважень, тобто на відповідача у даній справі. Але під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом , відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано суду жодних належних письмових (аудіо, відео) доказів щодо правомірності прийняття ним оскаржуваного позивачем рішення в частині доказів щодо вчинення позивачем у справі 07.04.2021р. вказаного у оскаржуваній постанові правопорушення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та було зроблено обґрунтований висновок про те, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги підлягають задоволенню та у зв`язку з недоведеністю факту правомірності прийняття посадовою особою, відповідачем у справі, постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4032485 від 07.04.2021р., судом першої інстанції правомірно скасовано це рішення суб`єкта владних повноважень та закрито провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.. З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно та повно з`ясував усі суттєві обставини справи, застосував при вирішенні цього спору норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зробив правильний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та і постановив у цій справі правильне рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, тому враховуючи, що апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення , колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 01.06.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника апеляційної скарги з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021р. у справі №183/2507/21 (2-а/183/68/21) залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.05.2022р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова