LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/10400/21

від 07.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 07 лютого 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/10400/21 Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/304/22 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л., за участю секретаря Поклада Д.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФ Ритейл», особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2021 року; час, місце ухвалення і дата складання повного її тексту: 26.11.2021, м. Чернігів, В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФ Ритейл» (далі за текстом - ТОВ «ВФ Ритейл»), в якому просив стягти неустойку в розмірі 539 грн 88 коп. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач придбав у відповідача мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 8T 4/64 Blue. У зв`язку з виявленими недоліками програмного забезпечення цього телефону він передав його представникам товариства для усунення цих недоліків та просив надати йому аналогічний телефон з обмінного фонду товару на час гарантійного ремонту придбаного ним телефону. Протягом 20 днів відповідачем не надавався позивачеві телефон аналогічної марки, що є підставою для стягнення вищевказаної неустойки. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.11.2021 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за ненадання останньому в тимчасове користування товару аналогічної марки (моделі, модифікації) в період з 16 по 22 вересня 2020 р. в сумі 314 грн 93 коп.; стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 грн 00 коп. 15.11.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про стягнення з ТОВ «ВФ Ритейл» судових витрат, обґрунтовуючи її понесенням в ході вирішення справи витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн 00 коп. Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви відмовлено. Постановляючи її, суд виходив з того, що позивач не виконав приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України про необхідність подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що він ні в позовній заяві, ні у ході розгляду справи не порушував питання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката і не повідомляв суд про намір подати докази їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити додаткове рішення, яким стягти на його користь понесені ним судові витрати. Доводи скарги зводяться до такого: - у позовній заяві мається вимога про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та наміри надати докази про це пізніше; - витрати на правову допомогу передбачено укладеним позивачем з адвокатом Нестеренком С.О. договором від 13.09.2021; - розрахунок обсягу виконаних адвокатом робіт та їх оплата проведені 10.11.2021, тобто після винесення рішення у справі. Тому заявити про розмір понесених судових витрат до прийняття рішення не було можливості; - заява про ухвалення додаткового рішення подана у строки, визначені нормами ЦПК України. У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача - адвокат Линник Л.С. просила (в режимі відеоконференції) її відхилити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. 03.09.2021 Нестеренком С.О. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до розд. 4 якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату грошові кошти у розмірі 1000 грн 00 коп. за одну годину роботи (п. 4.1); покриття фактичних витрат повинно бути сплачене згідно з домовленістю сторін (п. 4.2) (копія цього договору на арк. 74). В позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що у справі ним понесено витрати на професійну правничу допомогу, про що ним пізніше буде надано докази (арк. 2). Згідно з розрахунком (актом виконаних робіт) оплати роботи (послуг) адвоката за надання правничої допомоги від 10.11.2021, адвокатом: - 13.09.2021 надано консультацію з вивченням матеріалів, на що витрачено 1 год. 00 хв., вартість - 1000 грн 00 коп.; - 16.09.2021 складено позовну заяву, на що витрачено 2 год. 00 хв., вартість - 2000 грн 00 коп. (копія розрахунку - арк. 74, зворот). З копії квитанції № 10/11/21 від 10.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Нестеренку С.О. 3000 грн 00 коп. за надання правничої допомоги згідно з договором від 13.09.2021 (арк. 75). Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частина 1 ст. 44 ЦПК України приписує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. З наведеного випливає, що: - подаючи позов 19.09.2021, ОСОБА_1 вказав, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу, докази про що будуть надані пізніше. При цьому у ході розгляду справи він не навів ні розрахунку понесених витрат, ні орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи; - після ухвалення рішення у справі позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив копію договору про надання правничої допомоги від 13.09.2021. Отож на момент пред`явлення позову ОСОБА_1 був обізнаний про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він принаймні очікує понести, і не мав перешкод для наведення хоч би їх вірогідного розрахунку в позовній заяві. Тож він міг безперешкодно виконати вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України (їх виконання цілком залежало від позивача та його представника). За описаних вище обставин справи задоволення заяви позивача про відшкодування йому судових витрат спричинило б порушення ч. 1 ст. 44 ЦПК України, а саме неабиякий дисбаланс процесуальних прав сторін на користь позовної сторони. Цей висновок випливає з того, що апеляційний суд не може констатувати, що у разі отримання стороною відповідача орієнтовного розрахунку суми судових витрат позивача на правову допомогу в цій справі у встановлені ЦПК строки вона продовжувала б обраний нею спосіб процесуальної поведінки (невизнання позову). Отож оскаржувана ухвала є законною як така, що відповідає припису ч. 2 ст. 134 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги судом відкидаються виходячи з вищеописаного і з такого: - подання попереднього розрахунку розміру судових витрат не обмежило б ОСОБА_1 у доведенні іншої фактичної суми цих витрат, які б підлягали розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 134 ЦПК України); - подання заяви про ухвалення додаткового рішення у строки, визначені нормами ЦПК України, не впливає на спосіб вирішення спірного питання. Оскільки апеляційна скарга відхиляється, то підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції відсутні. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 09.05.2022 Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»