Постанова Дніпровський апеляційний суд № 176/404/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4071/22 Справа № 176/404/21 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р. секретар судового засідання: Заворотний К.Я. сторони позивач: ОСОБА_1 відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 на ухвалу Жовтоводськаго міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року, яка постановлена суддею Крамар О.М. в місті Жовті Води та повний текст ухвали суду складено 04 лютого 2022 року,- В С Т А Н О В И В: 26 січня 2022 року Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»(надалі ДП «Схід ГЗК», підприємство) звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я. В обгрунтування своєї заяви заявник зазначив, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Схід ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, було задоволено частково та стягнуто з ДП «Схід ГЗК» на його користь 120000 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лтстопада 2021 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року залишено без змін. Однак, через фінансово-економічну кризу, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, ДП «Схід ГЗК» не має можливості своєчасно сплатити моральну шкоду у розмірі 120000 (сто двадцать тисяч) грн. Відповідач є державним підприємством «Схід ГЗК», все майно підприємства є власністю держави Україна. Станом на 31 грудня 2020 року на ДП «Схід ГЗК» рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 613475 грн. На сьогоднішній день відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, внаслідок нестабільної фінансової ситуації на підприємстві, в період з листопада до середини грудня 2021 року окремі підрозділи ДП «Схід ГЗК» перебували в режимі простою. Заявник зазначав, що суму заявлена до стягнення є досить великою і стягненні всієї суми одразу може призвести до повної зупинки діяльності ДП «Схід ГЗК». Запровадження заходів примусового стягнення вищезазначеної суми, яка для ДП «Схід ГЗК» є дуже суттєвою, призведе до тривалого блокування рахунків підприємства, що, у свою чергу, стане причиною затримки виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, неможливості сплати комунальних платежів, закупки виробничо-господарської продукції та зупинення виробництва, а також до неможливості виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та, у свою чергу, накладання штрафних санкцій. У зв`язку з вищевикладеним позивач просив розстрочити виконання рішення суду від 20 липня 2021 року по цивільній справі №176/404/21 терміном на три місяці, по 40000 грн., щомісячно, з лютого по квітень 2022 року. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року заяву ДП «Схід ГЗК» про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, задоволено. Розстрочено Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року по цивільній справі №176/404/21, провадження №2/176/324/21, терміном на три місяці за таким графіком: лютий 2022 року-40000 грн.; березень 2022 року-40000 грн.; квітень 2022 року-40000 грн. В апеляційній скарзі адвокат Повалій О. В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясовання обставини справи, просить ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ДП «Схід ГЗК» про розстрочення виконання судового рішення. Апелянт зазначає, що підставою для розстрочення виконання рішення суду є наявність перешкод та конкретних обставин, які унеможливлюють його виконання, такі обставини є виключними в силу не передбачених обставин, що настали під час виконання рішення суду, натомість, заявником не обґрунтована винятковість випадку, у зв`язку з яким слід було б розстрочити виконання рішення суду. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Схід ГЗК» та стягнуто на його користь 120000 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. (а.с.61-65). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року залишено без змін. (а.с.125-130). Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 29 грудня 2021 про арешт коштів у виконавчому провадженні № 68018654 , накладено арешт на грошові кошти ДП «Схід ГЗК» (а.с.143). Як вбачається із матеріалів справи, згідно звітів про фінансовий стан ДП «Схід ГЗК», станом на 31 грудня 2020 року та звіту про фінансові результати ДП «Схід ГЗК» за 9 місяців 2021 рік, за підприємством рахується кредиторська заборгованість (а.с. 144-145 зворотня сторона, 157-158 зворотня сторона). Задовольняючи заяву ДП «Схід ГЗК», суд першої інстанції виходив з наявності правовихз підстав для її задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції. Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України Про виконавче провадження є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, має намір добровільно виконати рішення суду, а обставини в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, обґрунтовані та є такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання своїх зобов`язань як перед стягувачем, так і перед боржником. В даному випадку судом першої інстанції були враховані інтереси обох сторін, а тому відстрочення виконання рішення надасть боржнику можливість належним чином виконати рішення суду на користь позивача. За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для відстрочення виконання рішення суду у вищевказаній справі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що підставою для розстрочення виконання рішення суду є наявність перешкод та конкретних обставин, які унеможливлюють його виконання, такі обставини є виключними в силу не передбачених обставин, що настали під час виконання рішення суду, натомість, заявником не обґрунтована винятковість випадку, у зв`язку з яким слід було б розстрочити виконання рішення суду, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують висновків, викладених в ухвалі суду, так як вбачається із наданих відповідачем звітів про фінансовий стан ДП «Схід ГЗК», станом на 31 грудня 2020 року, та про фінансові результати ДП «Схід ГЗК» за 9 місяців 2021 рік, за підприємством рахується кредиторська заборгованість, відповідно до яких судом правильно зроблено висновок про відсутність з боку відповідача ухилення від виконання рішення суду, наявний намір відповідача добровільно виконати рішення суду, а обставини в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду обґрунтовані та є такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення та є достатні правові підстави для відстрочення виконання рішення суду у вищевказаній справі. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для відмови у задоволенні заяви та зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвал суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтоводськаго міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 05 травня 2022 року. Головуючий: А.П. Барильська Судді: Н.М. Деркач Т.Р. Куценко