Постанова 4811 № 461/8317/25

Справа №461/8317/25 Головуючий у 1 інстанції:Мисько Х.М. Провадження №22-ц/811/57/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретар: Черевко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Галицького районного суду м.Львова в складі судді Мисько Х.М. від 22 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення боргу за кредитним договором, - в с т а н о в и л а: ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 50 206,69 грн., терміном на 11 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 4 564,24 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири ) гривні 24 копійки до 28 числа поточного місяця. Вказану ухвалу оскаржило Акціонерне товариство «Ідея Банк». В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення боргу за кредитним договором. Вважають, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною, ухваленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначають, що ініціюючи розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025, відповідачкою не наведено та не надано доказів наявності у неї виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Звертають увагу суду на те, що підписанням Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила свою обізнаність з умовами цього договору та була належним чином ознайомлена з графіком щомісячних платежів (додаток № 1 до Кредитного договору), однак, не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів позивача на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором. Окрім цього, АТ «Ідея Банк» вважає, що надана відповідачкою довідка про заробітну плату № 146 від 27.11.2025 чітко відображає, що ОСОБА_1 за останні шість місяців отримувала заробітну платну на загальну суму 51450,72 грн., тобто в середньому місячний дохід відповідачки становив 8575,12 грн. Відтак, на думку позивача, згадані обставини не позбавляють можливості відповідачки своєчасно та в повному обсязі виконати рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025. Також, позивач вважає, що під час укладення Кредитного договору на умовах, зазначених у ньому, ОСОБА_1 повинна була враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та чітко усвідомлювати, що на час дії Кредитного договору вона несе зобов`язання та має зробити усе можливе задля збереження місця праці та отримання доходу. Відтак, позивач вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2025 у справі № 461/8317/25 не було враховано факту добровільного підтвердження відповідачкою наявності у неї нерухомого майна, придбаного нею після укладення Кредитного договору № Z77.25024.009357531 від 21.01.2022. Окремо зазначають, що із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви, заперечень на заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткові письмові пояснення заявниці, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 81, 247, 267, 353, 435 ЦПК, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.09.2015 року №8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», постанову Верховного Суду від 27.02.2016 року у справі №796/43/2018, указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та задовольняючи заяву частково, виходив з того, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 18.11.2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Z77.25024.009357531 від 21.01.2022 року в сумі 48925,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 1281,37 грн. судового збору. В решті вимог позову відмовлено. Рішення оскаржено не було та набрало законної сили. Відповідно до актового запису про народження №9, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції у Хмельницькій області, на утриманні ОСОБА_1 перебуває дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08.07.2016 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Ізяславським районним управлінням юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №102 розірвано. З довідки про заробітну плату, виданої Ізяславської початковою школою №6 Ізяславської міської ради №146 від 27.11.2025 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні шість місяців становить 51450,72 грн. Відповідно до довідки директора Мистецької школи «Ізяславської школи мистецтв Ізяславської міської ради» №101 від 27.11.2025 року, ОСОБА_2 навчається у Мистецькій школі «Ізяславська школа мистецтв Ізяславської міської ради» з 01.09.2023 року по теперішній час на хореографічному відділі на платній формі навчання 250,00 грн. в місяць. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №297522067 від 02.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 23,9 кв.м. Крім того, судом було встановлено, що відповідачкою здійснюється оплата житлово-комунальних послуг, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, долучених до матеріалів заяви. Приймаючи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є невеликим та складається із заробітної плати, яка за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року становить 51450,72 грн., сплата сума боргу у сумі 50 206,69 грн. одноразовим платежем створить для неї надмірний тягар. Також, суд врахував те, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії заявниці спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача. Разом з тим, щодо строку на який заявник просить відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року, а саме до 28.11.2026 року, суд зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а тому суд вважав за можливе відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, з дня ухвалення такого рішення. Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону, доводи ж апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення боргу за кредитним договором, в якій просила: - розстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року у справі №461/8317/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея банк» заборгованості в сумі 50206,69 грн.; - встановити строк розстрочення виконання рішення терміном на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними платежами до 28 числа щомісяця. В обґрунтування заяви покликалася на те, що вона працює в Ізяславській початковій школі №6. Згідно із довідкою про доходи №146 від 27.11.2025 року, її нарахована заробітна плата за останні 6 місяців склала 51 450,72 грн. що в середньому становить близько 8 575,00 грн. на місяць (до вирахування податків). Інших офіційних джерел доходу заявник не має. Крім того, заявник зазначав, що на її утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що значну частину доходу заявника складають обов`язкові витрати на оплату комунальних послуг та навчання дитини. Просила заяву задовольнити та встановити строк розстрочення виконання рішення терміном на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними платежами до 28 числа щомісяця. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін. Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку. Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, рішенням Галицького районного суду м.Львова від 18.11.2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Z77.25024.009357531 від 21.01.2022 року в сумі 48925,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 1281,37 грн. судового збору. В решті вимог позову відмовлено. Рішення оскаржено не було та набрало законної сили. Як вбачається із долучених додатків до матеріалів заяви про відстрочку виконання рішення, відповідно до актового запису про народження № 9, складеного Відділом державної реєстарції актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції у Хмельницькій області, на утриманні ОСОБА_1 перебуває дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.71-72) Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької обалсті від 08.07.2016 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Ізяславським районним управлінням юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №102 розірвано. (а.с.77) З довідки про заробітну плату, виданої Ізяславською початковою школою №6 Ізяславської міської ради №146 від 27.11.2025 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за травень жовтень 2025 року становила 51450,72 грн. (а.с.70) Відповідно до довідки директора Мистецької школи «Ізяславської школи мистецтв Ізяславської міської ради» №101 від 27.11.2025 року, ОСОБА_2 навчається у Мистецькій школі «Ізяславська школа мистецтв Ізяславської міської ради» з 01.09.2023 року по теперешній час на хореографічному відділі на платній формі навчання 250,00 грн. в місяць. (а.с.73) З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №297522067 від 02.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 23,9 кв.м. (а.с.74) Крім цього, заявницею здійснюється оплата житлово-комунальних послуг, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, долучених до матеріалів заяви. (а.с.79-87) Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сплата суми боргу у розмірі 50 206,69 грн. одноразовим платежем створить для заявниці надмірний тягар, зважаючи на те, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рівень її доходів є невеликим та складається із заробітної плати, яка за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року становила 51450,72 грн. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії заявниці спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача, враховуючи те, що ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду. Щодо строку на який заявниця просила відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року, то судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а тому суд правомірно вважав за можливе відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, з дня ухвалення такого рішення. Також, судом першої інстанції правильно враховано те, що указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (який продовжувався відповідними указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває досі), а відтак вказана обставина є такою, що істотно ускладнює виконання рішення суду і є тим винятковим випадком, що ускладнює або виключає виконання рішення. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Ухвалу ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таку, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 22 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30 червня 2026 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра