Постанова 4876 № 904/8839/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2022 року м. Дніпро Справа № 904/8839/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В. секретар судового засідання Грачов А.С. представники сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022р. (суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 17.01.2022 р.) у справі за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Лозуватського житлово-комунального підприємства про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, пені, 3% річних, втрат від інфляції ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Позивач просив стягнути з Відповідача борг за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 937 441,16 грн., пеню -21 301,33 грн., 3% річних - 3 796,66 грн., втрати від інфляції - 4 443,54 грн. 18.11.2021р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій Позивач повідомив, що Відповідач, після подання позовної заяви, сплатив часткову суму боргу, зокрема, суму боргу за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 547 000,00 грн., так станом на 16.11.2021р. основний борг становить 390 441,16 грн. Вимоги, щодо стягнення компенсаційних втрат та пені залишилися без змін. Від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій останній просить стягнути з Відповідача 21 301,33 грн. пені, 3 796,66 грн. 3% річних, 4 443,54 грн. інфляційних втрат, заява мотивована тим, що станом на 08.12.2021р. Відповідач сплатив основний борг у розмірі 390 441,16 грн., в результаті чого основний борг сплачено повністю.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022р. позов задоволено частково - стягнуто з Лозуватського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" 3 796,66 грн. 3 % річних, 4 443,54 грн. індексу інфляції, 633,19 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, в частині відмови позовних вимог про стягнення пені у розмірі 21 301,33 грн. та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за неналежне виконання договору, зокрема, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Разом з тим, відповідно до підп. 4 п. 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №53О-ІХ, встановлено: "на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (CОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: ... нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги". В свою чергу, згідно п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-ІХ зупинено до 01.07.2020 частину першу ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Так як, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є основним нормативно-правовим документом, який визначає нарахування пені за комунальні послуги, слід керуватися його нормами. Тобто заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) на комунальні послуги на період дії карантину діяла у період: з 18.03.2020 по 01.08.2020 відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Враховуючи викладене, заявлений період до стягнення заборгованості з 01.07.2021 по 30.09.2021 та нарахування пені за несплату наданих комунальних послуг не входить в період заборони для нарахування пені у зв`язку з карантином (з 18.03.2020 по 01.08.2020). Таким чином, нарахування пені у розмірі 21 301,33грн. здійснено Позивачем на суму боргу 937 441,16грн. (період заборгованості: з липня 2021 по вересень 2021), пеня нарахована за період прострочення оплати: з 20.08.2021 по 31.10.2021, що відповідає укладеному Договору та нормам чинного законодавства.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Від Лозуватського житлово-комунального підприємства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою. Зокрема, Підприємство посилається на те, що апеляційна скарга КП «Кривбасводоканал» на рішення суду не відповідає дійсним обставинам, які підтверджені доказами, що були досліджені судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Доводи КП «Кривбасводоканал» не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушень норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідач вважає, що суть апеляційної скарги КП «Кривбасводоканал» зводиться виключно до цитування деяких положень національного законодавства та необгрунтованої переоцінки вже досліджених в судовому порядку доказів.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Подобєд І.М., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2022р. відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.03.2022р.. 10.03.2022р. розгляд справи № 904/8839/21 в судовому засіданні не відбувся. Розпорядженням керівника апарату суду від 12.04.2022р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів по справі № 904/8839/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2022р., колегією суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В., справу № 904/8839/21 прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.05.2022р. на 12:30 год.. Від Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з веденням з 24.02.2022 р. в Україні воєнного стану, та не можливістю КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" забезпечити явку представника в судове засідання. Розглянувши зазначене клопотання Скаржника, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне. Згідно з ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. При цьому обов"язок щодо подання відповідних доказів, підтверджуючих неможливість явки представника в судове засідання, покладається на сторону, яка заявляє клопотання, на загальних підставах. Згідно наявних у справі доказів сторони повідомлені про дату, час і місце судового засідання. При цьому у поданому клопотанні не зазначається жодної конкретної підстави за якої провадження у справі слід відкласти, не наведено обставин, які б перешкоджали представнику взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Посилання Скаржника на введення Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 р. Законом № 2102-ІХ, воєнного стану у країні на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 р. Законом № 2119-ІХ, з 26.03.2022 р. ще на 30 діб, та, в подальшому, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 р. строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 р. строком на 30 діб, що затверджено Верховною Радою Законом № 2212-ІХ, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Відтак, заявлене Скаржником клопотання є безпідставним, не підтвердженим жодним належним і допустимим доказом. Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін. У судовому засіданні 05.05.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. 11.03.2020р. сторони уклали договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 362 (далі Договір), за п. 1.1. якого Виконавець (Позивач) зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві (Відповідач) відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Орієнтований обсяг з централізованого водопостачання складає 362 616 м3/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м3/рік (п. 1.2. Договору). Договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу Виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо Виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміни оформлюються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.4. Договору, характеристика встановлених засобів обліку води: лічильник Ергомера-125 заводський номер 3664, місце встановлення Ш 200 мм до водогону західна-ЦГЗК (Західна н.станція). Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №283 від 04.02.2020р. "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал" тарифи становлять з 05.02.2020р. на централізоване водопостачання 5,03 грн. за 1куб.м (без ПДВ) ( п. 2.1. Договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься Споживачем згідно виставленого Виробником рахунку по мірі фінансування (п. 3.1. Договору). Оплата виставлених Виконавцем рахунків здійснюється Споживачем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його пред`явлення (п. 3.2 Договору). Визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених Споживачем у відповідності до виданих Виконавцем технічних умов, що є невід`ємною частиною договору та оформлюється актом приймання-передачі послуг. За умови погодження з Виконавцем можливе встановлення декількох засобів обліку в точках розбору послуг з централізованого водопостачання ( п. 3.4. Договору). Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця до Споживача є межа балансової належності, які визначаються Актом/схемою розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, що є невід`ємною частиною Договору (п. 7.1. Договору). Відповідно до п. 9.1. Договору, договір набирає чинності з 01.03.2020р. і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги до повного погашення заборгованості. На виконання умов Договору, Позивач надав Відповідачу послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2021р. по 30.09.2021р., у кількості 157 793,43 м3,на загальну суму 952 441,16 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води за договором № 362 від 11.03.2020р., підписаними обома сторонами. Позивач, згідно з умовами Договору, за період з 01.07.2021р. по 30.09.2021р. виставив Відповідачеві за послуги з централізованого водопостачання рахунки: № 31314/01/389н від 31.07.2021р., на суму 370 294,72 грн.; № 35933/01/389н від 31.08.2021р., на суму 380 074,19 грн.; № 40518/01/389н від 30.09.2021р., на суму 202 072,25 грн., на загальну суму 925 441,16 грн. Рахунки на оплату за надані послуги вручені інспекторами відділу по роботі з юридичними особами КП "Кривбасводоканал" представникові Відповідача, про що свідчать підписи та печатка Відповідача на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків. За надані послуги Відповідач за вересень 2021р. сплатив 15 000,00 грн.. 11.10.2021р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків за договором № 362 від 11.03.2020р., відповідно до якого борг Відповідача на 01.10.2021р. становить 1 510 183,17 грн.. Попередженням № 9861 від 28.09.2021р. Відповідача проінформовано, що в порушення п. 3.2 Договору № 362 від 11.03.2020р., осатаній не здійснив оплату послуг централізованого водопостачання та водовідведення, за період з 01.07.2020р. по 31.08.2021р., внаслідок чого виникла заборгованість, в розмірі 1 331 110,92 грн.. 04.10.2021р. Відповідач отримав попередження № 9861 від 28.09.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5002704185066. За даними Позивача, на день звернення з позовом, борг Відповідача за Договором становив 937 441,16 грн.. З посиланням на ст. 625 ЦК України, 232 ГК України, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 21 301,33 грн. пені, 3 796,66 грн. 3% річних, 4 443,54 грн. інфляційних втрат. За даними сторін, у листопаді 2021р. Відповідач погасив основний борг за спірний період. Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі. За результатами розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин підпункт 4 п.3 Розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020р. року № 530-ІХ, яким законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності у вигляді сплаті пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до п. 2 ч. ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до таких послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-ком-нальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо кореспондує передбачений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-кому-нальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно п. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», колективний споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об`єднує такий колективний споживач. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. З аналізу змісту п. 10 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що дані правові норми встановлюють обов`язок споживача сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів, визначають граничний розмір пені, спосіб її розрахунку та процедуру нарахування. Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (водопостачальна організація). Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою. В ст. 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність з відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом. Згідно з положеннями ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Відповідно до п. 6.3 договору, за несвоєчасну оплату виставлених Виконавцем рахунків у термін, визначений п.3.2. цього договору, Споживач зобов`язаний сплатити Виконавцеві пеню в розмрі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ствавки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафними санкціями, у відповідності до положень ст. 230 ГК України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Разом з тим, 11.03.2020р., з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 р. на усій території України встановлено карантин, який діє і на час розгляду даної справи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в країні продовжено карантин з 01.08.2020р. по 19.12.2020р., постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020р. - карантин продовжено до 31.12.2021р.. Зважаючи на те, що на території України з 03.04.2020 р. було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 р.) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів, а тому висновки місцевого суду, що пеня в сумі 21 301,33 грн. за несвоєчасне здійснення платежів, за період дії карантину, не підлягає стягненню, є вірними та відповідають нормам матеріального права. Посилання позивача на те, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги», є спеціальним по відношенню до нарахування пені, не приймаються до уваги, оскільки відповідач є споживачем послуг з водопостачання, нарахування штрафних санкцій на суму боргу, який виник у період карантину, порушує норми матеріального права, оскільки під час карантину такі санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки Закону № 530-IX. З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не можуть бути самі по собі підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022р. у справі № 904/8839/21 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 06.05.2022 р. Головуючий суддя І.М.Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя О.В. Чус