Постанова 4824 № 754/7925/15-ц

Справа № 754/7925/15-ц Головуючий 1 інстанція- Грегуль О.В. Провадження № 22-ц/824/2995/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 05 травня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Деснянського районного суду м.Києва від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_1 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,- в с т а н о в и в: У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом,який мотивував тим, що 23 червня 2014 року близько 22-10 години на перехресті просп.Гагаріна та вул.Харківське шосе у м.Києві сталася ДТП за участю належного йому автомобіля «BMW-540і» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «BMW-525і» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Вказана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , який, керуючи автомобілем «BMW-525і» та порушивши п.8.7.3 «е» ПДР, здійснив рух на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «BMW-540і». Вина відповідача ОСОБА_1 у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП стверджується постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 липня 2014 року. Вказував, що внаслідок ДТП належний йому автомобіль «BMW-540і» отримав механічні пошкодження. Згідно звіту ТОВ «Фаворит» від 03 липня 2014 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW-540і», складає 217680,20 грн., що відповідає ринковій вартості автомобіля на момент ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову і становить 335404,44 грн. З урахуванням висновку ТОВ «Фаворит» № 3761/4 від 27 травня 2015 року, згідно якого утилізаційна вартість автомобіля «BMW-540і» складає 44149,12 грн., завдана шкода становить 173531,08 грн. (різниця між ринковою 217680,20 грн. та утилізаційною 44149,12 грн. вартістю автомобіля). За отримання обох висновків ТОВ «Фаворит» ним сплачено 900 грн. та 1100 грн. відповідно. Посилався, що за полісом обов`язкового страхування № АС/3916131 цивільна відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 була застрахована з лімітом відповідальності 50000 грн.у ПрАТ «СК «Україна», до якої він 24 червня 2014 року подав заяву про настання страхового випадку, а 07 серпня 2014 року - заяву про страхову виплату з необхідними документами. Однак, страхове відшкодування йому виплачене не було. Винуватець ДТП - 2 - ОСОБА_1 відмовився відшкодовувати йому завдану шкоду, не покриту страховкою. Також, позивач стверджував, що в результаті ДТП йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 20000 грн. У зв`язку із наведеним просив стягнути із ПрАТ «СК «Україна» на його користь страхове відшкодування в розмірі 50000 грн. та 3839 грн. пені за прострочення виплати, стягнути із ОСОБА_1 на його користь матеріальні збитки у розмірі 123540,08 грн., вартість послуг евакуатора у розмірі 280 грн., вартість обох висновків експертів у розмірі 2000 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн., стягнути із відповідачів судовий збір. Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 12 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Україна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 50000 грн., пеню у розмірі 3839 грн., судовий збір у розмірі 538,39 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 123540,08 грн., вартість послуг евакуатора у розмірі 280 грн., вартість обох висновків експертів у розмірі 2000 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн., судовий збір у розмірі 1359,91 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 01 листопада 2021 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення. Не погоджуючись із рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду щодо покладення на ОСОБА_1 обов`язку відшкодування шкоди, оскільки його цивільна відповідальність застрахована і таке суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц). Суд не врахував, що наданий позивачем звіт про вартість матеріального збитку від 03 липня 2014 року, виконаний ТОВ «Фаворит», не є неналежним доказом, оскільки складений без урахування вимог п.п.7.17, 7.18 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Зокрема вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW-540і» 335404,44 грн. не враховує коєфіцієнта фізичного зносу, з урахуванням якого вартість ремонту буде становити 100621,33 грн., тобто менше ринкової вартості автомобіля -217680,20 грн., а тому відсутні підстави для стягнення шкоди із ОСОБА_1 з огляду на недоведеність розміру шкоди. Суд не звернув уваги, що відшкодування вартості експертних досліджень покладається на страховика згідно ст.34 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Стягнута судом моральна шкода у розмірі 20000 грн. є необгрунтованою і недоведеною. Окрім того, наявні обов`язкові підстави для скасування судового рішення, передбачені п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, оскільки відповідач не був повідомлений про розгляд справи. Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги з додатками 25 січня 2022 року направленазгідно ч.6 ст.128 ЦПК України на електронну адресу позивача, вказану ним у позовній заяві, та офіційні електронні адреси страховика і МТСБУ, що стверджується повідомленнями про їх доставлення. Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. - 3 - Оскільки в даній справі ціна позову становить 199659,08 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає не в повній мірі. Судом першої інстанції встановлено, що 23 червня 2014 року близько 22-10 години на перехресті просп.Гагаріна та вул.Харківське шосе у м.Києві сталася ДТП за участю належного позивачу автомобіля «BMW-540і» реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля «BMW-525і» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , який, керуючи автомобілем «BMW-525і» та порушивши п.8.7.3 «е» ПДР, здійснив рух на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «BMW-540і». Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 липня 2014 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Згідно звіту ТОВ «Фаворит»від 03 липня 2014 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW-540і», складає 217680,20 грн., що відповідає ринковій вартості автомобіля на момент ДТП. Цим же звітом визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW-540і» перевищує ринкову і становить 335404,44 грн. Вартість дослідження становить 900 грн. Відповідно до висновку ТОВ «Фаворит» № 3761/4 від 27 травня 2015 року утилізаційна вартість автомобіля «BMW-540і» після ДТП складає 44149,12 грн. Вартість дослідженя становить 1100 грн. Також, судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» відповідно до полісу обов`язкового страхування № АС/3916131 з лімітом відповідальності 50000 грн., франшиза не передбачена. 24 червня 2014 року позивач подав до ПрАТ «СК «Україна» заяву про настання страхового випадку, а 07 серпня 2014 року - заяву про страхову виплату страхового - 4 - відшкодування з усіма необхідними документами, однак, страхове відшкодування йому виплачене не було. Винуватець ДТП ОСОБА_1 не відшкодував позивачу завдану шкоду, не покриту страховкою. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що шкода заподіяна позивачу з вини відповідача ОСОБА_1 внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, що знаходиться у причинному зв`язку із завданням шкоди. При цьому суд виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування, відповідальність мають нести обидва відповідачі, зокрема страховик у ПрАТ «СК «Україна» у межах ліміту відповідальності, а винуватець у розмірі не покритому страховою виплатою. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду передбачені ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України). Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно ст.6 якого страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно п.22.1. ст.22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у - 5 - разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції вірно стягнув із страховика ПрАТ «СК «Україна»відшкодування у межах ліміту відповідальності у розмірі 50000 грн. Також колегія суддів погоджується із рішенням в частині стягнення із страховика пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 3839 грн. відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач своєчасно звернувся до страховика, який виплати не провів і не повідомив про причини цього. Водночас колегія суддів не може погодитися із визначеним судом розміром відшкодування не покритим страховою виплатою, який підлягає стягненню на користь позивача із винуватця ДТП, оскільки, визначаючи розмір відповідальності відповідача ОСОБА_1 , суд допустив неправильне застосування норм матеріального права. Стягуючи із ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 123540,08 грн., суд погодився із доводами позивача про те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW-540і» - 335404,44 грн. перевищує його ринкову вартість на момент ДТП - 217680,20 грн., а тому автомобіль є знищеним, і збитком є саме ринкова вартість автомобіля, у зв`язку з чим підлягає відшкодуванню різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП. Однак такі висновки не грунтуються на законі. Згідно п.30.1 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Згідно п.30.2 ст.30 цього Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п.30.2). Спірні питання оцінки транспортних засобів врегульовані Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом МЮ України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, згідно п.1.3 якої вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України. Фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (п.1.6 цієї Методики). Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників (п.3.9). - 6 - Відповідно до п.7.17 Методики якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Отже, для застосування положень ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо встановлення факту фізичного знищення автомобіля розрахунок вартості його відновлювального ремонту має відбуватися відповідно до законодавства, тобто з обов`язковим урахуванням коефіцієнта фізичного зносу цього автомобіля. Суд не звернув уваги на те, що у звіті ТОВ «Фаворит» від 03 липня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW-540і» 335404,44 грн. розрахована без урахування коефіцієнта фізичного зносу цього автомобіля (п.п.4.1., 4.2 звіту). Хоча у п.3.2 звіту оцінювачем визначено коефіцієнт фізичного зносу цього автомобіля 1999 року випуску, який з урахуванням строку експлуатації більше 12 років становить 0,7. Наведене у свою чергу свідчить про недоведеність позивачем факту фізичного знищення його автомобіля і як наслідок неправильність застосованого судом розміру відшкодування як різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Окрім того, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо недоведеності визначеної судом моральної шкоди у розмірі 20000 грн. Погодившись із зазначеним позивачем розміром моральної шкоди, суд не врахував відсутність доказів на підтвердження завдання позивачу шкоди у такому розмірі та не мотивував це у рішенні. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17). З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення відшкодування матеріальної і моральної шкоди із відповідача ОСОБА_1 не грунтується на матеріалах справи та ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає зміні з наступних міркувань. Як вище вказувалося, колегія суддів вважає недоведеним фактфізичного знищення належного позивачу автомобіля«BMW-540і», оскільки вартість його відновлювального ремонту 335404,44 грн. розрахована без урахування коефіцієнта фізичного зносу, що - 7 - свідчить про неправильне застосування судом розміру відшкодування, передбаченого п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Водночас колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, про необхідність ухвалення рішення про відмову у позові до ОСОБА_1 з огляду на наявність у справі достатніх доказів для прийняття рішення по суті спору. В матеріалах справи міститься наданий позивачем звіт ТОВ «Фаворит» від 03 липня 2014 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW-540і». У п.3.2 цього звіту оцінювачем визначено коефіцієнт (літера Ез) фізичного зносу автомобіля «BMW-540і» 1999 року випуску, який з урахуванням строку експлуатації більше 12 років становить 0,7. В п.4.3 цього звіту наведено формулу розрахунку вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу Сврз = (Ср + См + Сс) х (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт 23733 грн., См - вартість матеріалів для ремонту 17945,38 грн., Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, 293726,06 грн., Ез - коефіцієнт фізичного зносу 0,7. Підставивши показники у формулу отримаємо вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW-540і» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (Сврз = 335404,44 х (1 - 0,7)) у розмірі 100621,33 грн., яка менше його ринкової вартості на момент ДТП - 217680,20 грн. Наведене у свою чергу свідчить, що автомобіль не є фізично знищеним, а відтак розміром завданої позивачу шкоди є вартість відновлювального ремонту його автомобіля з урахуванням зносу, яка становить 100621,33 грн. Такий висновок відповідає положенням ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Також, підлягають відшкодуванню на користь позивача понесені ним витрати у розмірі 900 грн. за виконання звіту ТОВ «Фаворит» від 03 липня 2014 року, а також вартість евакуації автомобіля з місця ДТП у розмірі 280 грн. Колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу коштів у розмірі 1100 грн., сплачених за виготовлення ТОВ «Фаворит» висновку № 3761/4 від 27 травня 2015 року щодо утилізаційної вартості автомобіля «BMW-540і», оскільки даний висновок не має правового значення для вирішення даного спору, бо автомобіль не визнається фізично знищеним. З огляду на відповідальність страховика ПрАТ «СК «Україна» у межах ліміту відповідальності у розмірі 50000 грн., решта непокритої страховою виплатою шкоди у розмірі 51801,33 грн. підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 . Щодо розміру моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню на користь позивача, то колегія судів керується наступним. Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану моральну шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч.1 ст.1167 ЦК України, відповідно до положень якої моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною - 8 - поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до положень ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Судом встановлено, що в результаті ДТП належний позивачу автомобіль було пошкоджено внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 у зв`язку з чим позивач зазнав душевних страждань. Окрім, того в його житті відбулися вимушені зміни з огляду на неможливість використання транспортного засобу для задоволення власних потреб, та необхідність докладання зусиль для відновлення становища За таких обставин з урахуваннямхарактеру правопорушення,глибини душевних страждань позивача, вимушених змін у його житті та інших обставин, враховуючи вимоги розумності і справедливості, колегія суддів визначає відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 5000 грн. В іншій частині апеляційний суд залишає рішення без змін. При цьому, апеляційний суд додатково звертає, увагу, що відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення в тому числі у відношенні іншого відповідача ПрАТ «СК «Україна», яке стосується виключно прав та обов`язків страховика ПрАТ «СК «Україна», не являючись його повноважним представником. Даючи оцінку доводам відповідача, викладеним у апеляційній скарзі з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування єдостатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, суд покладає на позивача витрати відповідача по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог. Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: - 9 - Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 12 серпня 2015 року в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди із відповідача ОСОБА_1 змінити, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 51801 гривня 33 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1317 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: