Постанова КЦС ВС № 757/10886/20-ц

Додаткова постанова Іменем України 27 квітня 2022 року м. Київ справа № 757/10886/20-ц провадження № 61-13490св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Приватне підприємство «Українська правда», ОСОБА_2 , Громадська організація «Центр протидії корупції», розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного підприємства «Українська правда», подану представником Литвином Олександром Олександровичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Українська правда», ОСОБА_2 , Громадської організації «Центр протидії корупції» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного підприємства «Українська правда» (далі - ПП «Українська правда»), ОСОБА_2 , Громадської організації «Центр протидії корупції» (далі - ГО «Центр протидії корупції»), про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди. РішеннямПечерського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною і такою, що порушує право на честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену ПП «Українська правда», ОСОБА_2 , ГО «Центр протидії корупції» на веб-сайті інтернет-видання «Українська правда» за адресою https://www.pravda.com.ua/articles/2020/01/28/7238587/, а саме: - «Колесник навіть впливає на кадрову політику відомства. Так завдяки йому був призначений на посаду радника ОСОБА_1 скандальний ОСОБА_3 »; - «Він її часто супроводжує (…) - Навіть проводить співбесіди з потенційними співробітниками». Зобов`язано ПП «Українська правда», ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили розмістити на веб-сайті інтернет-видання «Українська правда» (pravda.com.ua) текст судового рішення у цій справі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року касаційні скарги ГО «Центр протидії корупції» та ПП «Українська правда» задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ГО «Центр протидії корупції», ПП «Українська правда», ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною і такою, що порушує право на честь, гідність, ділову репутацію, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення по 5 000,00 грн моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ГО «Центр протидії корупції» судові витрати на сплату судового збору в сумі 5 885,60 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП «Українська правда» судові витрати на сплату судового збору в сумі 5 885,60 грн. 13 грудня 2021 року ПП «Українська правда» подало до Верховного Суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП "Українська правда" 72 000,00 грн на відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, щофактичний розмір понесених ПП "Українська правда" судових витрат у зв`язку з розглядом судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій склав 72 000,00грн (у тому числі - гонорар успіху 10 000,00 грн), з яких: 23 000,00 грн - вартість послуг правничої допомоги за представництво інтересів в суді першої інстанції; 18 000,00 грн - вартість послуг правничої допомоги за представництво інтересів в апеляційному суді; 31 000,00 грн - вартість послуг правничої допомоги за представництво інтересів у Верховному Суді. В касаційній скарзі представником ПП "Українська правда" зроблено письмову заяву про те, що докази, які підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат, будуть подані до касаційного суду в порядку, передбаченому процесуальним законом. У пункті 3 частини першої, частині третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні». У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. На підтвердження витрат щодо надання правничої допомоги ПП «Українська правда» додані підписані сторонами договір про надання правничої допомоги від 17 серпня 2020 року № 17-08-20/1, додаткові угоди від 18 серпня 2020 року № 1, від 02 березня 2021 року № 2, від 25 травня 2021 року № 3 до вказаного договору щодо надання правничої допомоги, акти приймання-передачі наданих правових послуг від 02 березня 2021 року, від 25 травня 2021 року, від 13 грудня 2021 року, які містять умови та порядок визначення розміру такої допомоги, зобов`язання здійснити її оплату на підставі акта приймання-передачі наданих правових послуг, детальний опис обсягу та видів надання правничої допомоги. Заперечень на вказану заяву, у тому числі щодо неспівмірності витратнадання правничої допомоги у Верховному Суді, позивачем не надано. За таких обставин заява ПП «Українська правда» про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню. Керуючись статтями 141, 246, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Заяву Приватного підприємства «Українська правда» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 757/10886/20-ц задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Українська правда» 72 000,00 грн судових витрат на правничу допомогуу справі № 757/10886/20-ц. Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук