Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/17391/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17391/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року, суддя Арсірій Р.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просить: - витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оригінали матеріалів справи, пов`язаних з розглядом заяви ОСОБА_1 від 13.12.2019 вх. №11613 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах; - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 - протиправними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15.02.2020 - дати досягнення нею віку 52 роки 6 місяців. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Щодо заявлено позивачем клопотання в апеляційній скарзі про розгляд справи за її участі, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін. Окрім того, колегія суддів зазначає, що пенсійним органом було надіслано до суду першої інстанції матеріали пенсійної справи відносно ОСОБА_1 . Саме зазначені матеріали були досліджені судом першої інстанції та за наслідками розгляду справи ухвалено оскаржуване судове рішення. Та обставина, що пенсійним органом були направлені до суду спочатку помилково матеріали іншої пенсійної справи, не є свідченням незаконності ухваленого судом першої інстанції судового рішення, а тому підстав для витребування матеріалів пенсійної справи не має. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві із заявою від 13.12.2019 № 11613 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головне управлінням ПФУ у м. Києві у розписці - повідомленні визначило перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, та встановило строк їх подання до 13.03.2020. 27 грудня 2019 року позивачка подала шляхом поштового відправлення до ГУ ПФУ у м. Києві додаткову заяву-скаргу від 27 грудня 2019 року з додатками: - дані трьох атестацій - накази про проведення атестації, атестат акредитації, свідоцтво, - протоколи проведення досліджень, карти умов праці, фотографії робочого дня, накази про результати проведення атестації; три довідки про підтвердження наявного трудового стажу, опис, поштове повідомлення - вручення, квитанція). 14.01.2020 Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення щодо заяви від 13.12.2019 № 11613, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю стажу роботи за Списком №2. 22.01.2021 Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення щодо заяви від 27.12.2019, яка зареєстрована відповідачем від 13.01.2020 вх. №483/8) яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Листом від 28.01.2020 Головне управління пенсійного фонду України повідомило позивача що відповідно до пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.20058 № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку із втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Також зазначено, що для призначення пенсії необхідно надати відповідну заяву про призначення пенсії особисто або представнику на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, або через уповноважену посадову особу підприємства. Листом від 31.01.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав, що з поданих позивачем документів (трудова книжка, диплом) загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 1 місяць і 29 днів. Також враховуючи той факт, що уточнююча довідка відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 не надана і таким чином не підтверджено період роботи за Списком №2 в ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», тому підстави для призначення даного виду пенсії в Управлінні відсутні. 06.03.2020 поштовим відправленням до Управління надійшла заява позивача від 29.02.2020 з додатковими документами. Окрім того, як зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, 13.03.2020 спеціалістами Управління проінформовано позивача про необхідність особистого звернення для подання заяви та про закінчення трьохмісячного терміну подання заяви. Листом від 18.03.2020 у відповідь на звернення позивача від 06.03.2020 за вх. № 9812/8 позивачу повторно повідомлено щодо Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та зазначено, що оскільки заяву від 27.12.2019 надіслано поштою, а не подано особисто, рішенням Управління від 22.01.2020 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено. Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, згідно Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (затв. Постановою правління Пенсійного фонду України, зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду № 28-7 від 24.12.2009, № 2-4 від 11.02.2013, №27-1 від 21.11.2017, № 29-1 від 26.12.2018, 2019 p.p.). Окрім того позивач оскаржила дії відповідача у порядку досудового вирішення спору, зокрема позивачем були подані: - скарга від 14.02.2020 року на бездіяльність ГУ ПФУ у м. Києві при здійсненні контролю при призначенні пенсії; - скарга та заява від 09.04.2020 року до Пенсійного фонду України щодо бездіяльності самого ПФУ по розгляду скарги. Уподальшому Пенсійний Фонд України направив на ім`я позивача відповіді на його звернення від 15.04.2020 року та від 29.04.2020 року Листом Пенсійного фонду України від 15.04.2020 року зазначено, що термін розгляду скарги продовжено на 15 днів. Згідно з листом від 29.04.2020 року вказано, що Пенсійним Фондом України витребувано від ГУ ПФУ у м. Києві надані позивачем 27.12.2019 року додаткові документи, а також зазначено, що про результати перевірки повідомлять Рудюк додатково. Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом 2 цієї частини визначено перелік осіб, яким призначається пенсія на пільгових умовах, а саме: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Зокрема, пунктом 20 зазначено Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно з пунктом 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Абзацом другим-третім пункту 21.7. Порядку визначено, шо у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. За бажанням особи, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачкою не було подано особисто або ж через представника заяву про призначення пенсії, а доказів неможливості подання такої заяви не встановлено. Колегія суддів не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції, вважає їх помилковими та зазначає наступне. Із матеріалів пенсійної справи на ім`я позивачки вбачається, що остання власноручно подавала заяву про призначення пенсії і така заява була прийнята пенсійним органом 13.12.2019 та зареєстрована за № 11613 (а.с. 199-200, т.1). За наслідками розгляду даної заяви з документами, поданими заявником, Головне управління ПФУ в м. Києві прийняло рішення від 14.01.2020 №262840004275 (а.с.192,т.1) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутніситю необхідного стажу роботи за Списком №2. Про прийняте рішення пенсійним органом 31.01.2020 року направлено лист на м`я позивачки яким повідомлено про відмову в призначенні пенсії (а.с.193-194, т.1). 27 грудня 2019 року позивачка шляхом поштового відправлененя подала до пенсійного органу заяву щодо розгляду додатково поданих документів при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначена заява була зареєстрована відповідачем 13.01.2020 року про що зазначає відповідач у своєму відзиві на позов (а.с. 110, т.1). У даній заяві позивач послалась на наявний у неї пільговий стаж роботи та просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Окрім того, позивачка вказала, що надає додаткові додаткові докази про наявний стаж роботи на підприємстві ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Синтезбуд». Окрім того, позивачкою було надано довідку ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 11.01.2019 з якої убачається, що позивачка працювала плиточником СБУ №20 тресту «Київміськбуд-4» з 1 серпня 1985 по липень 1998 року. Також у довідці зазначено, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не є правонаступником ВАТ «Трест Міськбуд 4», а є зберігачем документів з кадрових питань та довідку про заробівтну плату для обчислення пенсії. 22.01.2020 року ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що пенсія може бути призначена лише за особистим зверненням особи або ж її представника. Колегія суддів зазначає, що подана позивачем заява щодо розгляду додатково поданих документів про призначення пенсії не вірно визначена відповідачем як заява про призначення пенсії у розумінні вимог Закону. У самій заяві від 27 грудня 2019 року позивач чітко вказала що це заява щодо розгляду додатково поданих документів при призначенні пенсії, а не заява про призначення пенсії. Окрім того, зазначена заява подана 27 грудня 2019 року разом з додатковими документами та повинна була бути розглянута пенсійним органом разом із заявою про призначення пенсії, поданою позивачкою від 13.12.2019 року. У розписці-повідомленні Головного управління ПФУ в м. Києві від 13.12.2019 року відповідач зазначив строк подання документів, яких недостатньо для призначення пенсії, а саме до 13.03.2020 року. Проте, відповідач проігнорував визначений ним же строк та прийняв рішення не дочекавшись документів, які позивачка надіслала поштовим відправленням 27.12.2019 року, тобто надіслала в межах встановленого відповідачем строку на подання додаткових документів. Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем рішення від 14.01.2020 року про відмову у призначенні пенсії позивачці є протиправним так як прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Щодо прийнятого рішення відповідачем від 22.01.2020 року, то воно також є протиправним, оскільки за наслідками розгляду заяви про надання додаткових документів, а не заяви про призначення пенсії. Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до суду, може здійснюватись судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, громадяни на, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вирішуючи питання щодо поновлення порушеного права позивача, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем рішення від 22.01.2020 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним, не відповідає вимогам Закону, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому судова колегія вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, визнати таке рішення протиправним та скасувати. Що стосується вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ПФУ в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, то в цій частині позовні вимоги наразі не підлягають задоволенню. Як убачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в м Києві від 14.01.2020 року, підставою для відмови у призначенні пенсії стала відсутність уточнюючої довідки ПрАТ «ХК «Київміськбуд». У подальшому, позивач направила до відповідача такі документи, проте, вони не були розглянуті відповідачем, їм не була надава відповідна оцінка та не встановлено, чи період роботи позивачки відповідно до поданих документів підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком по Списку №2. У даному випадку належним способом захисту прав позивача з огляду на вищевстановлені обставини є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з урахуванням того, що питання призначення пенсії особі, є дискреційним повноваженням пенсійного органу, який має врахувати висновки суду по суті спору. Таким чином, належним способом захисту прав позивачки у даному випадку з огляду на вищевстановлені обставини є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 15.10.2020, з урахуванням того, що питання призначення пенсії особі, є дискреційним повноваженням пенсійного органу, який має врахувати висновки суду по суті спору. Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язати Головне управління ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2019 року про призначення пенсії за віком, Список №2 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням поданих всіх документів, у тому числі документів, поданих відповідно до заяви від 27 грудня 2019 року щодо розгляду додатково поданих документів при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріально права або норм процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судово рішення про часткове задоволення позовних вимог. Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити його. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.01.2020 року №262840004275, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 22.01.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Список №2 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням поданих нею всіх документів, у тому числі документів, поданих відповідно до заяви від 27 грудня 2019 року щодо розгляду додатково поданих документів при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.