Постанова 4854 № 420/12143/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 травня 2022 р. Категорія 108010000м.ОдесаСправа № 420/12143/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №42ДПС/ТД-ФС від 22.04.2021 року, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом доГоловного управління Держпраці в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №42ДПС/ТД-ФС від 22.04.2021 року, мотивуючи його тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що під час перевірки податківцями була виявлена особа - ОСОБА_2 , яка перебувала у трудових відносинах із позивачем не оформлених належним чином. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_2 не перебуває із позивачем у будь-яких трудових відносинах, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №42ДПС/ТД-ФС від 22.04.2021 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що до акту перевірки долучено письмові пояснення ОСОБА_2 у яких вона особисто повідомляє про те, що працює на ФОП ОСОБА_1 протягом п`яти років на посаді продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний). 23.03.2021 року до Головного управління Держпраці в Одеській області надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області від 03.03.2021 року № 5600/5/15-32-07-05-10 щодо порушень законодавства про працю, виявлених у ході проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за фактичною адресою: АДРЕСА_2 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що за результатами посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено Акт (Довідка) фактичної перевірки від 26.02.2021 року №2986/15/29/РРО/ НОМЕР_1 . Так, відповідно до зазначеного Акту (Довідки) фактичної перевірки Головного управління ДПС в Одеській області, ОСОБА_2 на момент проведення контрольного заходу здійснювала продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у магазині, без належного оформлення трудових відносин. До вказаного акту долучено письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона особисто повідомляє, що працює на ФОП ОСОБА_1 протягом п`яти років. 22.04.2021 року відповідачем прийнято постанову № 42ДПС/ТД-ФС щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернувся до суду і даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №42ДПС/ТД-ФС від 22.04.2021 року прийнято ГУ Держпраці в Одеській області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною і підлягає скасуванню. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого 17.07.2013 постановою Кабінету Міністрів України №509 (надалі «Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення»), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: (…) акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Відповідно до ст.35 Закону України «Про оплату праці», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; органи доходів і зборів. Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб`єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами. Органи доходів і зборів мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством. Згідно з п.3 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку. (…). Відповідно до п.4 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених вабзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку. Частиною першою статті 3 КЗпП України регламентовано, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження апелянтом не було надано жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що станом на час проведення перевірки ОСОБА_1 використовувала працю продавця ФОП ОСОБА_2 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення трудових відносин. Відповідачем не надано до суду доказів у спростування зазначеного у письмових поясненнях, наданих ФОП ОСОБА_2 про те, що остання працює продавцем та орендує частину приміщення розміром 60 кв.м., а саме магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , а іншу частину орендує ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 є підприємцем та сплачує єдиний податок, та перебуває, як ФОП. Вказані обставини також підтверджуються випискою з ЄДРЮОПГФ № 2 549 000 0000 003939 від 13.06.2016 року. При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на письмові пояснення третьої особи, оскільки ОСОБА_2 у наданих суду поясненнях зазначила, що працівники ГУ ДПС в Одеській області вимагали надати пояснення на Українській мові, проте як ОСОБА_2 є за національним походженням Молдаванкою та погано спілкується державною мовою, у зв`язку з чим надані пояснення були трактовані невірно та спростовуються наданим до матеріалів справи доказами, зокрема, договором оренди від 20.01.2017 року та випискою з ЄДРЮОПГФ № 2 549 000 0000 003939 від 13.06.2016 року. Враховуючи вище викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №42ДПС/ТД-ФС від 22.04.2021 року прийнято ГУ Держпраці в Одеській області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною і підлягає скасуванню. Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо протиправності прийнятої відповідачем спірної постанови. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року по справі № 420/12143/21, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.