LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824359/9941/20

від 19.04.2022 ·

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2022 року місто Київ справа № 359/9941/20 апеляційне провадження № 22-ц/824/620/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Головачова Я.В., суддів: Андрієнко А.М., Вербової І.М., за участю помічника судді: Сиченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, подану представником ОСОБА_1 ; акціонерного товариства "Універсал Банк", подану представником Куришко Катериною Володимирівною, на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Чирки С.С. від 7 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересована особа: акціонерне товариство "Універсал Банк", в с т а н о в и в : Короткий зміст обставин справи У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л., посилаючись на те, що заочними рішеннями Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року та 20 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь АТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 579 815 грн. 90 коп., курсової різниці і донарахованих відсотків. Заочне рішення від 21 жовтня 2013 року скасовано ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року та призначено до нового судового розгляду, оскільки судове рішення ухвалено у відсутність ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2015 року також скасовано. У грудні 2020 року скаржнику стало відомо про наявність зведеного виконавчого провадження № 57738246 з примусового виконання виконавчих листів № 359/6322/13-ц, 359/3265/15-ц, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області на виконання заочних рішень Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року та 20 липня 2015 року. Також скаржнику стало відомо, що 28 жовтня 2019 року його квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться в іпотеці АТ "Універсал Банк", виставлялася на продаж на електронних торгах, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників справи. 29 жовтня 2019 року АТ "Універсал Банк" подало заяву про бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". 31 жовтня 2019 року на підставі акту приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. від 31 жовтня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки, АТ "Універсал Банк" зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Посилаючись на те, що судові рішення на підставі яких здійснювались виконавчі дії скасовані, скаржник просив визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. у виконавчому провадженні № 57738246 щодо складання акту про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року незаконними; визнати неправомірним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2021 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. по виконавчому провадженню № 57738246. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що на момент складення акту про реалізацію предмета іпотеки приватний виконавець діяв в межах закону та підстав для визнання його дій неправомірними немає. Разом з тим, оскільки судові рішення на підставі яких проводились виконавчі дії скасовані, то акт про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року є неправомірним і підлягає скасуванню. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи І. У поданій апеляційній скарзі представник АТ "Універсал Банк" - Куришко К.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги. Скаржник зазначає, що на час складання приватним виконавцем акту про реалізацію предмета іпотеки, судові рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості були чинними, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними та скасування акту. Крім того, у випадку передачі нерухомого майна стягувачу, який оформив право власності на майно, ефективним способом захисту прав боржника може бути лише пред`явлення до суду позову, а не скарги на дії виконавця. ІІ. Представник приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - Гуримський О.В. також подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити у задоволенні скарги. Представник приватного виконавця вказує, що у суду не було підстав для поновлення ОСОБА_2 строку на оскарження дій приватного виконавця, оскільки про наявність виконавчого провадження йому стало відомо ще 12 грудня 2018 року під час підписання акту огляду та тимчасового затримання його транспортного засобу Citroen C 4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах виконавчого провадження № 57738246, а зі скаргою на дії приватного виконавця звернувся лише у грудні 2020 року. Крім того, ОСОБА_2 обрав невірний спосіб захисту, оскільки акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року є правочином, а тому вирішення питання щодо його скасування має розглядатися в загальному позовному провадженню, а не в порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Більше того, 18 травня 2020 року виконавче провадження було закінчене. Також скаржник просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 14 300 грн. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, доводи апеляційних скарг є безпідставними, тому просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник АТ "Універсал Банк" - Куришко К.В., а також представник приватного виконавця Виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, однак подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, апеляційні скарги підтримують в повному обсязі. Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 також подав клопотання про розгляд справи без участі сторони скаржника. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом установлено, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року у справі № 359/6322/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 102-2008-2143 від 2 липня 2008 року у розмірі 579 815 грн. 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ "Альфа-Банк" по 1 147 грн. судового збору з кожного. Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2015 року у справі № 359/3265/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк", яке є правонаступником ПАТ "Альфа-Банк", борг за курсовою різницею у розмірі 983 713 грн. 92 коп. та заборгованість по донарахованих відсотках у розмірі 23 741,55 доларів США, що еквівалентно 511 722 грн. 90 коп., а всього 1 495 436 грн. 82 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" 3 654 грн. судового збору. На виконання вказаних судових рішень Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчі листи. 20 листопада 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Київ Мілоцьким О.Л. відкрито виконавче провадження № 57738246 з примусового виконання виконавчого листа № 359/3265/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" боргу за курсовою різницею у розмірі 983 713 грн. 92 коп. та заборгованість по донарахованих відсотках у розмірі 23 741,55 доларів США, що еквівалентно 511 722 грн. 90 коп., а всього 1 495 436 грн. 82 коп. В цей же день постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. об`єднано виконавчі провадження № 57737579 та № 57738246 у зведене виконавче провадження № 57738246. 29 жовтня 2019 року ПАТ "Універсал Банк" подало заяву приватному виконавцю про намір залишити за собою нереалізоване майно боржника ОСОБА_2 за початковою ціною, визначеною на початок проведення електронних торгів. Відповідно до акта приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. від 31 жовтня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки, за заявою стягувача АТ "Універсал Банк" квартиру АДРЕСА_2 , площею 22,20 кв.м., передано стягувачу у рахунок погашення боргу. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року задоволено заву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року та призначено новий розгляд справи. Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року скасовано заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2015 року та відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк". Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи. Порядок проведення реалізації арештованого майна регулюється Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також Порядком реалізації арештованого майна. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів тощо. Ураховуючи, що право власності на нерухоме майно оформлено на стягувача, ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі стягувача і державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) та у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16. Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_2 є дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л., пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову. Ураховуючи, що подання боржником скарги на дії та рішення приватного виконавця щодо скасування акта про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року, не забезпечує відновлення його порушених прав на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення, вимоги ОСОБА_2 про визнання таких дій та рішень неправомірними та їх скасування, підлягають залишенню без розгляду. Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18), який за змістом статті 403 ЦПК України, статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що визначають механізм забезпечення єдності судової практики, який полягає у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків Великої Палати, є обов`язковим для застосування судами, якщо колегія суддів не вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про помилковість обраного скаржником способу захисту його прав, то перевірка інших доводів апеляційних скарг за вказаних обставин є недоцільною. Стосовно витрат на правничу допомогу приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. суд зазначає таке. Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У поданій апеляційній скарзі представник приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - Гуримський О.В. просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 4 300 грн.; судовий збір за подання апеляційної скарги, а також витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник представник приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - Гуримський О.В. надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 20-05/1 від 20 травня 2019 року; копію акта про надання правової допомоги від 1 лютого 2019 року; копію додаткового договору № 44 від 8 лютого 2021 року із зазначенням переліку наданих послуг та їх вартості; копію акта наданих послуг № 5 від 12 травня 2021 року; копію рахунку на оплату (4 300 грн.); копію платіжного доручення від 13 травня 2021 року на суму 4 300 грн. (а.с. 107-113). В акті про надання послуг № 5 від 12 травня 2021 року зазначено обсяг і вартість наданих послуг: підготовка та подання до Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/9941/20 пояснення на скаргу щодо дій приватного виконавця, визнання протиправним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 31 жовтня 2019 року - фіксований розмір 4 300 грн. (а.с. 110). Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). Колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не встановила недотримання представником приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - Гуримським О.В. вимог частини 3 статті 137 ЦПК України. Проте розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому стягненню з огляду на те, що документально підтверджений обсяг наданих послуг становить 4 300 грн., підтверджень надання послуг на суму 10 000 грн. матеріали справи не містять. Ураховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4 300 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, подану представником ОСОБА_1 ; акціонерного товариства "Універсал Банк", подану представником Куришко Катериною Володимирівною, задовольнити частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересована особа: акціонерне товариство "Універсал Банк". Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_2 ) на користь приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича (03055, місто Київ, проспект Перемоги, 30, офіс № 42; ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 454 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 4 300 грн. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в розмірі 2 270 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»