Постанова Запорізький апеляційний суд № 316/2208/21

Дата документу Справа № 316/2208/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №316/2208/21 Головуючий в 1 інст. Куценко М.О. Провадження №33/807/10/22 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2022 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Фельського С.Л., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Фельського С.Л. на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 13.08.2021 року о 10-25 год. ОСОБА_1 у ГБК №3 по вул.. Молодіжна у м. Енергодар, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ 110206» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився на місці, проба позитивна - 0,93% проміле. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Фельський С.Л. вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що в протоколі не зазначено технічний засіб на який велась відеозйомка, що є підставою вважати долучені до справи відеозаписи неналежними доказами. Звертає увагу, що у справі наявні два відеофайли невідомого походження, які на думку захисника зняті на мобільний телефон та один з відеофайлів не містить інформації про час фіксації. Отже, встановити чи було дотримано співробітниками поліції вимог інструкцій є неможливим. Зазначає, що фактично ОСОБА_1 його права не зачитувались, не роз`яснено право на захист. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до співробітників поліції з вимогою повторного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оскільки він вважав результат огляду на місці помилковим. Проте таку вимогу співробітники поліції відповіли, що протокол буде складено та у разі незгоди він має можливість оскаржувати протокол в суді. Факт незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки підтверджується направленням на огляд водія до закладу охорони здоров`я, яке міститься у матеріалах справи. Тому, на думку сторони захисту поліцейськими було порушено порядок освідчення ОСОБА_1 . Просить постанову суду скасувати провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, а також присутність представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Фельського С.Л., який зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Фельського С.Л., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 250436 від 13.08.2021 року (а.с. 1) підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.08.2021 року (а.с. 3), актом огляду на стан сп`яніння (а.с.2), результатом тесту алкотестеру «DRAGER» № 0791, згідно якого наявність вмісту парів алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 - 0,93 пром. (а.с. 4);, копією постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с. 8), даними відео фіксації (а.с.11). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 факт керування не оспорює, а оспорює лише досліджені докази на предмет їх допустимості. Так, відомостями відеоматеріалу зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що також підтверджується копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3 в ПДР України. Далі, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про підозру перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння та пропонує пройти відповідний огляд на місці за допомогою приладу Драгер або проїхати до медичного закладу або він має право відмовитися від запропонованого огляду. На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці за допомогою спец приладу Драгер, результат якого склав 0,93 проміле. При цьому на запитання поліцейського про згоду з результатом проведеного тесту ОСОБА_1 відповів згодою. При цьому, у протоколі ОСОБА_1 сам підтвердив вживання алкоголю 12 серпня 2021 р., що додатково свідчить про законність дій поліцейського пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Отже, посилання в апеляційній скарзі на незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки спростовується відеозаписом події, який наочно демонструє згоду із результатом тесту. Всупереч доводів сторони захисту щодо порушення порядку проведення відеофіксації, долучений відеозапис не спотворює обставини події, зокрема, рух автомобіля, повідомлення поліцейським про підозру перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та пропозицію пройти відповідний огляд, повідомлення водію про позитивний результат тесту і його згоду. Твердження сторони захисту, про те що у протоколі відсутні посилання на технічний засіб, яким здійснюється відеозйомка та безперервний відеозапис є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт ненадання суду даних про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка та безперервного відеозапису не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності. Отже, апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» та Інструкції «з використання газаналізатора Drager 6810». Посилання автора апеляції на не роз`яснення ОСОБА_1 його прав на захист спростовується протоколом, який останній підписав без зауважень. Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст.294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу адвоката Фельського С.Л. залишити без задоволення. Постанову судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник