Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/2058/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1878/22 Справа № 199/2058/21 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - ВСТАНОВИЛА: В березні 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України зазначало (МТСБУ), що 01.04.2019 року о 10.30 год в м.Дніпро, по вул.Донецьке шосе, біля ЛЕП №395 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів, а саме автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля DAF XF95, д.р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Kogel д.р.н НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль DAF XF95 та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу. Відповідно до Постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.04.2019 року відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальної власників наземних транспортних засобів за Полісом № АК/8574844. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 18863,42 грн. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальної власників наземних транспортних засобів. 1444,00 грн. МТСБУ було сплачено за послуги аварійного комісара. Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки в розмірі 20307,42 грн., а також витрати про сплаті судового збору. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду в розмірі 18426,62 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 2270,00 грн., а всього 20696 гривень 62 копійки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі МТСБУ на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року по справі №199/2058/21 просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в розмірі 18446,09 грн., витрати страхового комісара в розмірі 1444,00 грн. та суму сплаченого судового збору. Відзиви на апеляційну скаргу МТСБУ на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року від учасників справи до апеляційного суду не надходили. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч.5 ст.272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2019 о 10:30 годині водій ОСОБА_1 у м.Дніпрі, по Донецькому шосе, біля ЛЕП №395, керуючи автомобілем «RENAULT Symbol», н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «DAF XF 95», н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Kogel», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху. Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.04.2019 року по справі №199/2884/19 відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до звіту експертного дослідження №А5-12 від 30.05.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF XF 95», н.з. НОМЕР_2 складає 21228,27 грн. з ПДВ, отже 16982,62 грн. без складової ПДВ. При цьому суд обґрунтовано врахував, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком. (постанова КЦС у складі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18). У постанові від 19 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду висловив такі правові висновки: всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ. В зв`язку з цим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), ПДВ не нараховується, окремим рядком не виділяється і страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, що мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають. (постанова КЦС у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18). Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума регламентної виплати позивачем мала становити 16982,62 грн., тобто без складової ПДВ. На підставі наказу №12547 від 22.11.2019 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 18863,42 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №1155448 від 25.11.2019 року, отримувач ПП ОСОБА_3 , оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП «Автотранскомплекс» відповідно до наказу №3 від 15.01.2014 року. Крім того згідно договору №5 про оренду транспортного засобу від 02 січня 2019 року, ПП «Фесенко» передав ПП «Автотранскомплекс» сідловий тягач-Е марка DAF, модель ХF н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. Згідно з п.п.а п.41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.п.38.2.1. п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Частина 1 ст. 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. На момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право до відповідача про відшкодування завданої шкоди в сумі 16982,62 грн. Крім того позивачем підтверджено платіжним доручення № 966975 від 21.06.2019 року понесення 1444,00 грн. витрат за послуги аварійного комісара, які також підлягають стягненню з відповідача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з ОСОБА_1 на користь МТСБУ підлягають стягненню матеріальна шкода в загальному розмірі 18426,62 гривень, оскільки після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право до відповідача про відшкодування завданої шкоди в зазначеній сумі і саме ця сума підтверджена належними доказами. Доводи апеляційної скарги МТСБУ, що експертом з суми вартості складових, що підлягають заміні не було враховано суму ПДВ, а тому вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 18446,09 грн., які і підлягають стягненню на користь позивача разом із витратами страхового комісара в розмірі 1444,0 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до звіту експертного дослідження №А5-12 від 30.05.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF XF 95», н.з. НОМЕР_2 складає 21228,27 грн. з ПДВ, а отже, сума страхового відшкодування без складової ПДВ складає 16982,62 грн., які обґрунтовано стягнуті на користь позивача разом із понесеними витратами за послуги аварійного комісара у розмірі 1444,0 грн. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова