Постанова 4807 № 335/8622/21

Дата документу 02.05.2022 Справа № 335/8622/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 335/8622/21 Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В. № 22-ц/807/541/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 травня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про зобов`язання здійснити перерахунок, ВСТАНОВИВ В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Концерну «Міські теплові мережі» про зобов`язання здійснити перерахунок. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що між нею та Концерном «Міські теплові мережі» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - Договір) відносно житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Як зазначено у п. 3 Договору опалювальна площа квартири складає 85,0 кв. м. Саме з урахуванням цієї площі позивачу нараховувалася вартість наданих послуг з централізованого опалення. Однак, фактично позивач не отримувала послуги з централізованого опалення в тому обсязі, що їй нараховувалися відповідачем, в силу наступного. З метою укладання Договору ОСОБА_1 надала Концерну «Міські теплові мережі» технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , де вказано, що квартира має тамбур площею 11,6 кв.м, який представляє собою прибудоване приміщення зі стінами, з полівінілхлоридними рамами, з металевим дахом. У грудні 2016 року комунальним підприємством «Наше місто» за наслідками обстеження прибудови квартири АДРЕСА_1 , був складений акт, в якому зазначалося, що система централізованого опалення в прибудові відсутня. Як стало відоме споживачу, в будинку АДРЕСА_2 встановлений будинковий засіб обліку теплової енергії. Таким чином, одиницею виміру обсягу (кількості) спожитої споживачами - співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і позивачем, теплової енергії є гігакалорія (Гкал). З метою документального підтвердження дійсної опалювальної площі квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 звернулася до експерта з питань обстеження інженерних систем будівель та проведення аудиту енергетичної ефективності будівель ОСОБА_2 із заявою про технічне обстеження тамбуру 1 у квартирі АДРЕСА_1 , щодо наявності централізованого опалення у прибудованій терасі. За результатами проведеного технічного обстеження був складений звіт з технічного обстеження квартири АДРЕСА_4 , щодо наявності централізованого опалення у прибудованій терасі, в якому зазначалися наступне: - конструктивно приміщення тамбуру 1 представляє прибудоване приміщення зі стінами, з полівінілхлоридними рамами, дах - металевий. Опалення та інші комунікації відсутні. Прибудова не придатна для постійного перебування людей та представляє собою засклену терасу, що розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку. Існуючою в квартирі АДРЕСА_1 системою опалення не передбачено опалювання заскленої тераси. Вищезазначене підтверджується актом від 21.12.2016, складеним комунальним підприємством «Наше місто» за наслідками обстеження прибудови квартири АДРЕСА_1 на предмет відсутності системи централізованого опалення. Засклена тераса збудована з метою зменшення тепловіддачі приміщення квартири АДРЕСА_1 , що слід вважати заходом з енергозбереження теплової енергії, що споживається споживачем ОСОБА_1 . Розмір теплового навантаження квартири АДРЕСА_1 дозволяє Концерну «МТМ» надати, а ОСОБА_1 отримати послугу з централізованого опалення з дотриманням нормативної температури повітря тільки у приміщенні квартири (за виключенням приміщення тамбуру). Наявність в квартирі АДРЕСА_1 прибудови у вигляді тераси не впливає на кількість теплової енергії, що витрачається на опалення квартири. Таким чином, дійсна опалювальна площа квартири в буд. АДРЕСА_2 складає 85.0 кв. м - 11.6 кв. м = 73.4 кв.м, де: - 11,6 кв.м - площа прибудови у вигляді тераси. В 2021 році Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані позивачем з опалення квартири АДРЕСА_1 . До позовної заяви доданий розрахунок суми позову, в якому зазначена опалювальна площа квартири - 85,0 кв. м. Згідно з вищезазначеним розрахунком, за період з січня 2015 року по березень 2021 року вартість послуг з централізованого опалення квартири складає 72 697,80 грн. Таким чином, ОСОБА_1 нарахована вартість послуг з централізованого опалення в обсязі, в якому позивач ці послуги не отримував. 12.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до Концерну «Міські теплові мережі» із заявою про здійснення перерахунку, в який просила здійснити перерахунок плати за наданні послуги з централізованого опалення квартири. Листом № П-950/п від 31.05.2021 Концерн «Міські теплові мережі» відмовився від здійснення перерахунку плати за послуги з централізованого опалення квартири, зазначивши, що не має підстав для здійснення такого перерахунку. Після отримання відмови у здійсненні перерахунку за послуги з централізованого опалення квартири, ОСОБА_1 звернулася до Концерну «Міські теплові мережі» з актом-претензією від 02.07.2021, в якому зазначила, що з 25.12.2014 послуги з централізованого опалення в квартирі здійснювалися на площі 73,4 кв. замість 85,0 кв. м. Листом № П-1191/п від 07.07.2021 Концерн «Міські теплові мережі» відмовив ОСОБА_1 в проведенні перевірки відповідності якості надання комунальних послуг з централізованого опалення квартири. Посилаючись на вищезазначене просила суд, просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок наданих позивачу послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , за період з 25.12.2014 року по 01.03.2021 року з дійсної опалювальної площі квартири 73,4 кв.м. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року позовні вимоги залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України до суду не надходив. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що опалювальна площа менша ніж, зазначена в умовах укладеного договору та в розрахунку заборгованості. Також позивач не надавала відповідачу нового технічного паспорту, який підтверджує фактичну опалювальну площу квартири. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.03.2021 року загальна площа квартири складає 140,8 кв.м., житлова 90,7 кв.м. Між ОСОБА_1 та Концерном «Міські теплові мережі» 25.12.2014 року був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відносно житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Як зазначено у п. 3 Договору опалювальна площа квартири складає 85,0 кв. м., послуги надаються Концерном «Міські теплові мережі». 12.05.2021 року позивач звернулася до відповідача із листом щодо здійснення йому перерахунку плати за надані послуги з централізованого опалення, починаючи з лютого 2018 року. Листом відповідача від 31.05.2021 року № П-950 в проведенні перерахунку було відмовлено із посиланням на те, що нарахування за послуги з централізованого опалення здійснюється відповідно до укладеного договору, запропоновано надати новий технічний паспорт, який підтверджує фактичну опалювальну площу квартири. 02.07.2021 року позивач звернулася до відповідача з актом-претензією, додавши копію звіту з технічного обстеження тамбуру квартири. Листом відповідача від 07.07.2021 року № П-1191/п в проведенні перерахунку було відмовлено із посиланням на те, що нарахування за послуги з централізованого опалення здійснюється відповідно до укладеного договору, запропоновано надати новий технічний паспорт, який підтверджує фактичну опалювальну площу квартири. Відповідно до звіту з технічного обстеження квартири АДРЕСА_4 , щодо наявності централізованого опалення у прибудованій терасі: конструктивно приміщення тамбуру 1 представляє прибудоване приміщення зі стінами, з полівінілхлоридними рамами, дах - металевий. Опалення та інші комунікації відсутні. Прибудова не придатна для постійного перебування людей та представляє собою засклену терасу, що розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку. Існуючою в квартирі АДРЕСА_1 системою опалення не передбачено опалювання заскленої тераси. Відповідно до акту від 21.12.2016, складеним працівниками КП «Наше місто» встановлено, що по АДРЕСА_5 прибудова системою центрального опалення не облаштована. З матеріалів справи вбачається, що Концерн «Міські теплові мережі» у 2021 році звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані з опалення квартири АДРЕСА_1 за період з січня 2015 року по березень 2021 року, розрахунок проведено з опалювальної площі квартири 85,0 кв.м. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою. Відповідно до п. 2.1 Статуту концерну «Міські теплові мережі» основною метою діяльності концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну. Згідно п. 1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг(виконавець) і фізичною та юридичною особою(споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг. Між сторонами укладено Договір про надання послуг, відповідно до якого Концерн «МТМ» надавав позивачу як споживачу за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а позивач такі послуги прийняв, від їх отримання не відмовлявся. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до п. 18 вище вказаних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Як вбачається з укладеного між сторонами Договору, розрахунок послуг з централізованого опалення квартири позивача здійснюється виходячи з опалювальної площі кварти 85,0 кв.м., яка відповідає корисній площі кватири зазначеній у технічному паспорті. Згідно п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) це загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що опалювальна площа менша ніж, зазначена в умовах укладеного договору та в розрахунку заборгованості. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач не надавала відповідачу нового технічного паспорту, який підтверджує фактичну опалювальну площу квартири. Надані позивачем Звіт з технічного обстеження квартири позивача та акт від 21.12.2016 року складений КП «Наше місто» вказують на відсутність системи опалення у прибудові, однак не підтверджують фактичну опалювальну площу квартири позивача. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року по цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 2 травня 2022 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков