Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/7316/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/7316/21 Провадження № 22-ц/4820/824/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина. ОСОБА_1 зазначив, що за рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2007 року ОСОБА_2 сплачував аліменти на його утримання у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час позивач навчається в Університеті банківської справи, не має самостійного доходу та потребує матеріальної допомоги, однак, ОСОБА_2 не надає коштів на утримання сина. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти у розмірі 5 000 грн щомісячно на період навчання до досягнення ним двадцяти трьох років. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 2 000 грн щомісячно, починаючи з 8 грудня 2021 року та до закінчення навчання 30 червня 2025 року. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. В решті позову відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 навчається та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати в указаному розмірі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного лікування та реабілітації, отримує невелику пенсію, сплачує аліменти на дитину від іншого шлюбу, внаслідок чого за своїм матеріальним становищем він не спроможний сплачувати аліменти на утримання позивача. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, зокрема матеріальне становище позивача, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів на повнолітнього сина у такому розмірі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається на 1 курсі Університету банківської справи (денна форма навчання). Термін закінчення навчання 30 червня 2025 року. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Застосовані норми права Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. За змістом ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Із положень ч. 1 ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Статтею 191 СК України, норми якої в силу статті 201 СК України застосовуються до спірних правовідносин, визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Чинне законодавство пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 досяг 18 років, продовжує навчання за плату, не працює та не отримує стипендію, проживає з матір`ю, ОСОБА_3 , і перебуває на її повному утриманні. За договором про надання платної освітньої послуги в Університеті банківської справи від 16 серпня 2021 року ОСОБА_3 самостійно здійснює оплату навчання сина (загальна вартість освітньої послуги 88 000 грн, плата за рік 22 000 грн). ОСОБА_2 працює у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (його заробіток у 2021 році склав 60 968 грн 47 коп., до сплати 34 310 грн 62 коп.), є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує відповідну пенсію (зі слів відповідача 2 200 грн на місяць). Водночас ОСОБА_2 хворіє на ряд хронічних захворювань і несе витрати на лікування, сплачує аліменти на дитину від іншого шлюбу у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що у зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний утримувати сина, внаслідок чого з ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на період навчання ОСОБА_1 . Суд першої інстанції врахував стан здоров`я сторін, їх майновий і сімейний стан, можливість одержання ОСОБА_1 матеріальної допомоги від своєї матері, ОСОБА_3 , і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітнього сина у розмірі 2 000 грн на місяць. Посилання ОСОБА_2 на необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Шевцова Л.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 50