Постанова Львівський апеляційний суд № 462/9494/21

Справа № 462/9494/21 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М. Провадження № 33/811/205/22 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю захисника-адвоката Левицького Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 17.12.2021 о 17:10 год. у м. Львові, на вул. Петлюри, 30а, керував транспортним засобом «Mazda», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді Іванов С.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, на відеозаписі зафіксовано, що він неодноразово наголошував, що фізіологічно не може здати сечу і погоджується, щоб у нього в інший спосіб відібрали біологічний матеріал. Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, наслідки проходження огляду чи відмови від огляду. У суді апеляційної інстанції захисник Левицький Д.Р. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Заслухавши виступ захисника Левицького Д.Р. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.12.2021 серії ААБ № 273307 (а.с. 1); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції відповідно до якого ОСОБА_1 працівниками поліції був доставлений до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, де йому була надана ємкість для відібрання зразків біологічного середовища (сечі), але ОСОБА_1 незважаючи на неодноразові спроби так і не здав зразків біологічного середовища, вказавши, що не може (а.с. 2); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002701 від 17.12.2021 відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду (а.с. 3); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5158937 від 17.12.2021 (а.с. 4). Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак у медичному закладі так і не здав зразків біологічного середовища (сечу) вказавши, що не може. ОСОБА_1 було роз`яснено, що не здача ним зразків біологічного середовища є відмовою від огляду, та надає підстави для складання протоколу, але ОСОБА_1 продовжував наполягати на тому, що не може здати зразків біологічного середовища та просив відібрати у нього інші зразки біологічного середовища. Працівником поліції ОСОБА_1 було вказано, що необхідно здати саме сечу. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду апеляційний суд до уваги не бере, оскільки на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово надавалась можливість здати зразки біологічного середовища, але останній стверджував, що не може, незважаючи на роз`яснення йому про обов`язок здачі таких, тому така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від огляду, що і стало підставою для складання протоколу та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погоджувався здати інші види зразків біологічного середовища, але такі лікарем не були відібрані, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки жодна норма чинного законодавства не містить такого обов`язку. У свою чергу, наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. Зокрема, відповідно до п.п.13, 14 розділу ІІІ Інструкції кров відбирається у випадку, коли особа перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, або якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті

12. Як вбачається з матеріалів справи, як лікарем-наркологом, так і поліцейськими було надано можливість ОСОБА_1 реалізації його обов`язків, встановлених ПДР, однак останній їх не виконав, тому дії лікаря-нарколога та поліцейських в даній ситуації є законними, а висновок судді першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах