Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4381/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2977/22 Справа № 203/4381/21 Головуючий у першій інстанції: Колесніченко О.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 30.07.2012 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 14.09.2021 року складає 16878,02 грн., а саме 13722,51 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3155,51 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість в загальному розмірі 16878,02 грн. та судові витрати. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 16878,02 грн., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, виходячи з наступного. Встановлено, що АТ КБ ПриватБанк надано копію заяви ОСОБА_1 від 30.07.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську карту (а.с. 21). Зазначена вище анкета-заява не містить умов щодо розміру тіла кредиту (кредитного ліміту), строку дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, неустойки. Долучені до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, якими передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначено права та обов`язки сторін договору надання банківських послуг, - відповідачем не підписані (а.с. 28-77). Анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем. На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.07.2012 року, відповідно до якого за період з 02.05.2018 по 14.09.2021 року банком нарахована заборгованість в загальному розмірі16878,02 грн., а саме 13722,51 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3155,51 грн. заборгованість за простроченими відсотками(а.с. 12-14, 15-17). Колегія наголошує, що ні місцевому, ні апеляційному суду позивачем не надано письмові докази фактично отриманих відповідачем кредитних коштів за договором від 30.07.2012 року, з приводу якого заявлений позов у справі, що розглядається. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.07.2012 року, складений позивачем за період з 02.05.2018 року (а.с.12-17). У наданій позивачем виписці з особового рахунку вбачається, що операції по рахунку сформовані за період з 02.05.2018 року (а.с.92-97). Однак, згідно позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 30.07.2012 року. Сама лише копія анкети-заяви ОСОБА_1 від 30.07.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську карту, не доводить отримання кредитних коштів за даним договором з приводу якого заявлено позов. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши, що даний позов заявлений банком з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору від 30.07.2012 року, враховуючи, що матеріали справи не містять відповідних процесуальних документів позивача щодо зміни позовних вимог та (або) обгрунтування, підстав позову; встановивши, що банком не надано суду будь-яких належних доказів фактично отриманих відповідачем кредитних коштів за кредитним договором від 30.07.2012 року, - колегія дійшла висновку про недоведеність та необгрунтованість заявлених банком позовних вимог. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складений 28 квітня 2022 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова