Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/7496/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3328/21 Справа № 183/7496/19 Головуючий у першій інстанції: Городецький Д. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: 26 листопада 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 04 квітня 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 5000,00 грн., з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, надав ОСОБА_2 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 18 серпня 2019 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 16979,93 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11927,35 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 3143,98 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 623,84 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн., штрафу процентної складової в розмірі 784,76 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.04.2011 року у розмірі 16979,93 грн станом на 18.08.2019. Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного заочного рішення, виходячи з наступного. Встановлено, що АТ КБ ПриватБанк надано копію заяви ОСОБА_1 від 04.04.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську карту (а.с.7). Зазначена вище анкета-заява не містить умов щодо розміру тіла кредиту (кредитного ліміту), строку дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, неустойки. Долучені до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, якими передбачено, зокрема, пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема, визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови, - відповідачем не підписані (а.с.9-25). Анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем. Заява позичальника містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем. На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.04.2011 року, відповідно до якого, за період з 21.12.2017 по 18.08.2019, банком нарахована заборгованість в загальному розмірі16979,93 грн, яка складається з: тіла кредиту - 11927,35 грн; за простроченим тілом кредиту - 3143,98 грн; за нарахованими відсотками - 623,84 грн; штраф (фіксована частина) 500,00 грн; штраф (процентна складова) 784,76 грн. (а.с.5-6). Колегія наголошує, що ні місцевому, ні апеляційному суду позивачем не надано письмові докази фактично отриманих відповідачем кредитних коштів за договором від 04.04.2011 року, з приводу якого заявлений позов у справі, що розглядається. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.04.2011 року, складений позивачем за період з 21.12.2017 року (а.с.5-6). У наданій позивачем виписці з особового рахунку вбачається, що операції по рахунку сформовані за період з 21.12.2017 року (а.с.49-50). Однак, згідно позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 04.04.2011 року (а.с.7). Сама лише копія анкети-заяви ОСОБА_1 від 04.04.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську дебетову особисту карту, не доводить отримання кредитних коштів за даним договором з приводу якого заявлено позов. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши, що даний позов заявлений банком з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору від 04.04.2011 року, враховуючи, що матеріали справи не містять відповідних процесуальних документів позивача щодо зміни позовних вимог та (або) обгрунтування, підстав позову; встановивши, що банком не надано суду будь-яких належних доказів укладення сторонами кредитного договору від 04.04.2011 року, а також фактично отриманих за ним кредитних коштів відповідачем, - колегія дійшла висновку про недоведеність та необгрунтованість заявлених банком позовних вимог. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П.Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова