Постанова 4822 № 727/6573/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2022 року м. Чернівці справа № 727/6573/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М. секретар Скрипка С.В. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільчої системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року (головуючий у 1-й інстанції Смотрицький В.Г.),- В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільчої системи «Чернівцігаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 26.10.2018 року під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ (лічильника газу) представником оператора ГРМ, у помешканні відповідача ОСОБА_1 було виявлено ознаки втручання в роботу лічильника газу. 06.11.2018р. об 11.00 годині, за наслідками виявленого порушення за адресою АДРЕСА_1 , був складений акт про порушення, в якому було зазначено суть порушення, дату, час та місце розгляду акту комісією Оператора ГРМ. Під час складання акту про порушення в приміщенні була присутня дружина відповідача ОСОБА_2 , яка є членом сім`ї відповідача та рівноцінним з ним споживачем природного газу яка відмовилась від підписання акту про порушення, і така відмова була зафіксована відеозйомкою та зроблена відмітка в обох примірниках акта про порушення. На підставі акта про порушення було демонтовано лічильник газу та складений протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, в якому зазначено, що для захисту лічильника від зовнішнього втручання представник оператора ГРМ додатково опломбував пакет пломбою, в який поміщено лічильник до дня ________________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/356/22 проведення експертизи, а також зазначено дату, час, адресу проведення експертизи та запрошення відповідача для участі у проведенні експертизи лічильника газу. Зазначено, що 01 листопада 2018 року була проведена експертиза демонтованого у відповідача лічильника газу, про що був складний відповідний акт експертизи, при складенні якого був присутній відповідач. Відповідно до висновку експертизи було встановлено факт втручання в роботу ЗВТ. Після проведення експертизи ЗВТ була проведена його позачергова повірка, відповідно до якої лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації. 06.11.2018 року комісією оператора ГРМ було прийнято рішення про задоволення акту про порушення та складено відповідний акт-розрахунок. ОСОБА_1 здійснено нарахування об`єму необлікованого природного газу, за його несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, за період не більше ніж за 6 місяців в загальній сумі 35697,68 грн., та складений окремий платіжний рахунок на оплату вартості необлікованого об`єму природного газу, який відповідач отримав на засіданні комісії та який додатково був надісланий йому реєстрованим поштовим відправленням разом листом. 16.01.2019 року відповідачу надіслано досудову пропозицію про сплату вартості необлікованого об`єму природного газу або вирішення з АТ «Чернівцігаз» питання щодо можливості її розстрочення, однак така вимога була проігнорована відповідачем. На підставі наведеного просив суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» вартість необлікованого об`єму природного газу в сумі 35697,68грн., а також витрати на відшкодування сплаченого судового збору в сумі 2 270,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», вартість необлікованого об`єму природного газу в сумі 35697,68 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано його позиції як відповідача по справі, його доводи, усні клопотання були відхилені, експерта та свідків, для свідчень щодо проведення експертизи, свідків подій, суд не викликав, документи надані ним до зустрічного позову суд не досліджував, що є порушенням принципу верховенства права та змагальності сторін. Вказує, що судом першої інстанції по зустрічному позову не надано жодних висновків і суддя надав перевагу лише доказам позивача, що є грубим порушенням права на справедливий суд. Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року та ухвалити нове рішення. У відзиві на апеляційну скаргу, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. У відзиві посилалось на те, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування, передбаченого ст.356 ЦПК України, в зв`язку із фактичною відсутністю викладення відповідачем самої суті своєї апеляційної скарги. Зазначає, що необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо неврахування позицій відповідача, оскільки правовою підставою для оскарження судового рішення не може бути така обставина, оскільки суд, досліджуючи матеріали справи та наявні в ній докази, керується принципом змагальності сторін. З тверджень апелянта про неврахування судом усних клопотань під технічний запис, то не зрозуміла така позиція, так як відповідачем не зрозуміло про які клопотання йде мова, яким чином ці обставини мали вплинути на процес розгляду справи, та не надав жодних доказів на підтвердження своїх слів. В апеляційній скарзі відповідач стверджує про відхилення клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи, однак під час розгляду справи ні відповідачем ні свідком ОСОБА_2 , яка була допитана в судовому засіданні, не оспорювались підписи ОСОБА_2 на протоколі щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, та акті про демонтаж лічильника. В той же час, відповідачем не пропонувалась жодна експертна установа, яка за його переконанням, могла би провести експертизу. Жодних клопотань про виклик свідків, та яких саме, не заявляв. Крім того, посилання відповідача на ті обставини, що судом не враховано доказів доданих ним до зустрічної позовної заяви, то у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для дослідження у справі таких документів, оскільки зустрічну позовну заяву було повернуто позивачу. Апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів, які мають значення для справи, і які б могли вплинути на прийняття судом рішення про задоволення позову. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх таким що відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням норм права, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодексом ГРМ), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2492, який набрав чинності 27 листопада 2015 року та правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (далі - Правила). Кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Відповідно до п. 34 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання; пошкодження лічильника газу, пломб, індикаторів дії впливу постійного магнітного поля на ньому, порушення цілості або пошкодження повірочного тавра, а також дії, що призводять до заниження показань лічильника. Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу. Пунктом 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРС встановлено, що норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до пунктів 23, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246, відповідальність за збереження і цілість встановлених у споживача лічильників газу та пломб на них несе споживач; споживач зобов`язаний забезпечувати збереження і цілість лічильників газу та пломб на них. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є абонентом АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз». Місцем виконання договору розподілу природного газу є об`єкт відповідача, що належить йому на праві власності та який є місцем споживання відповідачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . 26.10.2018 року фахівці АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» під час перевірки комерційного ВОГ (лічильника газу) встановили порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в засіб вимірювальної техніки (ЗВТ), пошкрябини біля кришки л/г, що підтверджується актом про порушення від 26.10.2018 року №99/171 (а.с. 6). Згідно з протоколом щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 26.10.2018 року лічильник типу G4 Metrix, заводський номер 319314, 1999 року, показник лічильника на момент демонтажу 48384,88 куб.м., запаковано в пакет та опломбовано пломбою оператора ГРМ № R22018414 і направлено на експертизу, на яку запрошено відповідача на 10:00 01.11.2018 року (а.с. 7). З даним протоколом ознайомлена дружина відповідача ОСОБА_2 , яка була присутня під час складання акту про порушення. 01.11.2018 року проведена експертиза лічильника газу типу G4 Metrix споживача ОСОБА_1 , що підтверджується актом №614 експертизи лічильників газу та/або пломб. Виявлено порушення: подряпини від стороннього предмету на корпусі, кришці, шестернях, що свідчить про несанкціонований доступ до лічильного механізму; всередині під кришкою ЗВТ виявлено сторонній предмет - плівку. За результатами позачергової перевірки визначено, що лічильник газу типу G4 Metrix не придатний та підлягає заміні (а.с. 8). Також в акті №614 експертизи лічильників газу та/або пломб відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що на корпусі і колесиках ніякої царапини немає (а.с. 8). 06.11.2018року відбулось засідання комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» з розгляду акту порушення від 26.10.2018 року №99/171 до споживача ОСОБА_1 та про донарахування йому об`єму природного газу. На засіданні комісії споживач був присутній. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Частиною першою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування У результаті засідання комісії прийнято рішення про задоволення акту про порушення та про донарахування ОСОБА_1 обсягу природного газу 2654,90 куб.м. та його вартості в сумі 35687,68 грн., що підтверджується актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та його вартості від 06.11.2018 року, платіжним рахунком та розрахунком втручання в роботу ЗВТ з 01.04.2018 р. - 30.09.2018 р. (а.с. 10-12). ОСОБА_1 був повідомлений про розрахунок збитків у сумі 35697 грн 68 коп., які необхідно сплатити протягом 3-х календарних днів з дати отримання платіжного рахунку. Також попереджено відповідача, що у випадку несплати боргу позивач буде змушений припинити газопостачання та звернутися до суду з позовом про стягнення боргу, що підтверджується листом від 06.11.2018 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (а.с.13). Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу 11 Кодексу ГРС. Зокрема, пунктом 3 цієї глави зазначено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Так, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відео-зйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Згідно з пунктом 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з пунктом 2 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС, після зняття ЗВТ та/або пломби в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу, який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером. При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони). Відповідно до пункту 5 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС, споживач зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи. За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі неприбуття споживача та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі. Згідно з пунктом 9 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС результати огляду фіксуються в акті експертизи. Пунктом 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС встановлено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. Відповідно до пункту 11 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються. Згідно з пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС вартість необлікованого об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача або надсилається йому реєстрованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено доводи позивача про наявність правових підстав для покладення на відповідача ОСОБА_1 , як споживача послуг з газопостачання, відшкодування завданих збитків внаслідок необлікованого споживання природнього газу. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції із посиланням виключно но норми процесуального права, без належного обґрунтування вказаних ним порушень. Посилання в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції його позицій як відповідача по справі, відхилення заявлених усних клопотань не заслуговують на увагу суду, оскільки апелянтом не конкретизовано, які саме позиції відповідача не були враховані судом першої інстанції, які саме клопотання були відхиленні та яким чином дані обставини могли вплинути на процес розгляду справи або спростувати доводи позовних вимог. Апелянтом зазначено, про усне клопотання під технічний запис, стосовно стану його здоров`я, однак ні з доводів апеляційної скарги ні з матеріалів справи не можливо встановити про які клопотання і про який стан здоров`я йдеться мова, та яким доказами такі доводи підтверджуються. На спростування обґрунтувань апеляційної скарги що суд першої інстанції не викликав у судове засідання експерта, як свідка, для свідчень щодо проведення експертизи, то колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові клопотання учасників справи що виклику експерта як свідка. Відповідно до ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. Щодо обґрунтувань апеляційної скарги про відхилення судом усного клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1-3 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно частин 1,3,4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що судова експертиза може бути призначена у порядку витребування доказів, передбаченого частиною 1 статті 84 ЦПК України, або у порядку забезпечення доказів, передбаченого частиною 1 статті 116 ЦПК України. Зазначаючи в апеляційній скарзі про відмову у призначенні почеркознавчої експертизи апелянт відповідно до п.2 ч.1 ст.353 ЦПУ України не скористався правом апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, та разом із апеляційною скаргою не подав клопотання про призначення судом апеляційної інстанції судової почеркознавчої експертизи із зазначенням обґрунтувань такого призначення. Крім того, відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (п. 4, 5 ,6 ч. 2 ст. 103 ЦПК України) Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Враховуючи вище викладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку що жодної обставини, що має значення для справи, яку необхідно було б з`ясувати за допомогою почеркознавчої чи іншої експертизи, у справі не вбачається, оскільки всі обставини, що мають значення для справи були безпосередньо з`ясовані судом першої інстанції і в судових засіданнях і з наявних в матеріалах справи доказів. Такі доводи не впливають на законність оскаржуваного рішення. На спростування доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було досліджено документи подані до зустрічної позовної заяви, то колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для дослідження у справі документів, наданих відповідачем до зустрічного позову, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.11.2021 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.12.2021 року, було повернуто ОСОБА_1 подану ним зустрічну позовну заяву. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення процесуального права, чи норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). З урахуванням викладеного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року, без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 27 квітня 2022 року Головуючий: А.І. Владичан Судді: Н.К. Височанська І.М. Литвинюк