Постанова 4803 № 199/1791/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1452/22 Справа № 199/1791/21 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. розглянула в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: В березні 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування якого АТ "Універсал Банк" послався на те, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/. 12 жовтня 2019 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердила, що вона ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 20000 гривень на платіжну картку, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі в порядку, розмірах та строки, визначені умовами кредитного договору. При цьому позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору не виконала належним чином покладені на неї обов`язки перед банком та порушила умови кредитного договору, має прострочену заборгованість. Станом на 12 січня 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 32962,48 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. Оскільки відповідач вказаний борг не повертає, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути зазначену заборгованість, а також покласти на відповідача судові витрати. Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 жовтня 2019 року станом на 12 січня 2021 року у вигляді заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9763 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 672,34 гривень. В апеляційній скарзі АТ Універсал Банк на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року, просить заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року по справі №199/1791/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсальний Банк заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 12.10.2019 року у розмірі 32962,48 грн. станом на 12.01.2021р., судові витрати у розмірі 2270,0 грн. за подання позовної заяви та 3405,0 грн. за подання апеляційної скарги. Відзиви на апеляційну скаргу АТ «УніверсалБанк» на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року до апеляційного суду від інших учасників справи не надходили. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч.5 ст.272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 12 жовтня 2019 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на відкритий для цього поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Дані обставини підтверджуються копією відповідної анкети-заяви. В Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця Анкета-заява разом Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась із таким договором про надання банківських послуг, отримавши всі необхідні документи через мобільний додаток (п.п.2, 3, 5 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг). Як слідує з виписки по відкритому позивачем для відповідача рахунку № НОМЕР_1 за період з 15 жовтня 2019 року по 01 лютого 2021 року, відповідач отримала від позивача обумовлені укладеним між сторонами кредитним договором кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі 19968 гривень та користувалась ними протягом зазначеного періоду. Дана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, а також є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована. Із матеріалів справи також встановлено, що відповідач, на відміну від позивача, не виконала належним чином взяті на себе договірні зобов`язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивачем нараховано відповідачу станом на 12 січня 2021 року в розмірі 32962,48 гривень, що складається виключно із заборгованості за тілом кредиту. При цьому, зі змісту розрахунку слідує, що відповідача здійснила погашення кредиту в загальному розмірі 10205 гривень. На підтвердження розміру нарахованого боргу позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості. В той же час, як встановлено судом зі змісту згаданої вище виписки по відкритому позивачем для відповідача рахунку № НОМЕР_1 , а також визнано самим позивачем в тексті позову, кредитний ліміт відповідачу було встановлено в розмірі 19968 гривень (позивачем в тексті позову зазначено 20000 гривень). При цьому зі змісту виписки не вбачається збільшення встановленого кредитного ліміту або використання відповідачем коштів, що перевищують означений кредитний ліміт. Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність». Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст.ст.6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Нормою ст.1054 ЦК України визначено за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Положеннями ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом ст.ст.202, 207, 626 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Згідно норм ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в межах підтвердженого кредитного ліміту за вирахуванням сплачених відповідачем на погашення отриманого кредиту коштів, тобто в розмірі 9763 гривень (19968 гривень підтвердженого доказами кредитного ліміту 10205 гривень сплачених відповідачем на погашення кредиту коштів), оскільки підтверджено факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг «Monobank» від 12 жовтня 2019 року, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 19968 гривень на платіжну картку, користувалась ним, однак не повернула в порядку ст.530 ч.2 ЦК України, що зумовило виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за тілом кредиту. Крім того, матеріали справи, зокрема ті, якими підтверджується укладення між сторонами вищевказаного договору про надання банківських послуг «Monobank», не містять жодних доказів, які б дозволяли суду переконатись, що позивачем було встановлено більший, ніж 19968 гривень, розмір кредитного ліміту, або наявність у позичальника можливості фактично використати кредитні кошти в розмірі, більшому за встановлений кредитний ліміт. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий позивачем розрахунок розміру заборгованості за тілом кредиту не спирається на жодний належний доказ правомірності нарахуванням відповідачу заборгованості за тілом кредиту з перевищенням реально встановленого кредитного ліміту. Доводи апеляційної скарги АТ Універсал Банк, що ОСОБА_1 додатково наданий кредитний ліміт у розмірі 12962,48 грн. у звязку з відсутністю на рахунку клієнта коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі тощо відповідно до п.п.4.23.п.4 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування фізичних осіб в «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі умови не підписані відповідачем (підписання електронним цифровим підписом не вбачається за можливе перевірити на предмет достовірності), та представляють собою роздруківку з сайту кредитодавця, а отже їх зміст повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - позивача. Таким чином, відсутні достатні підстави вважати, що саме ці умови мав на увазі позичальник і погодився з ними, укладаючи кредитний договір, що в свою чергу, не дозволяє суду оцінити зазначені умови як складову кредитного договору, ґрунтувати на них своє рішення. А отже, відсутні і підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також погодили обов`язок позичальника сплатити кредитодавцю пеню, комісію, на погашення яких згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості повністю або частково пішли сплачені відповідачем на погашення кредиту кошти, які суд першої інстанції вирахував з фактично наданого відповідачу тіла кредиту (кредитного ліміту) при визначенні суми, яка підлягає стягненню при частковому задоволенні даного позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17-ц, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №704/1023/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №322/1220/16, від 07 серпня 2019 року по справі №182/1806/17, від 27 серпня 2020 року по справі №188/1815/17. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" - залишити без задоволення. Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С. Городнича М.Ю.Петешенкова