Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/839/19

Справа № 128/839/19 Провадження № 22-ц/801/402/2022 Категорія: 40 Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2022 рокуСправа № 128/839/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В. з участю секретаря судового засідання: Фещук К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №128/839/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно спадкоємців за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Лобанова Олега Олеговича на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Саєнко О. Б., встановив: В квітні .2019 позивач звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно спадкоємців. Позов мотивований тим, що 30.05.2007 між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за №1235. Відповідно до п.п.1.1, 1.2 кредитного договору Банком було надано кредит на суму 69 300, 00 доларів США, в свою чергу позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 69 300 доларів США, а також сплатити 13,5 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит надавався на 10 років з терміном остаточного погашення не пізніше 29.05.2012 на споживчі потреби. Позичальник зобов`язався належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1 150, 00 доларів США та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з 30 червня 2007 р. на відповідні рахунки Позичальника, відкриті в Банку, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, повернути кредит в сумі 69 300 доларів США, а у випадку невиконання неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором. Крім того в забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором 30.05.2007 між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П., зареєстрований в реєстрі за №3128. Згідно пункту 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки є: жилий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 120,9 кв.м., житловою площею 72.5 кв.. земельна ділянка площею 0, 4776 га. які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать позичальнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 17 жовтня 1996 року за №3-3684 та зареєстрованого Комунальним підприємством Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 22.10.1996 року та реєстровим №982 в реєстровій книзі №4, а також на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV ВН №012349, виданого 03.10.2001 Стрижавською селищною радою на підставі рішення цієї ж ради 20 сесії 03 скликання від 27.07.2020 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1447. Також в позові зазначено, що 23.11.2011 Вінницьким районним судом Вінницької області по справі №»2-1822/2011 постановлено рішення, яким задоволено позов прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах AT «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління AT «Ощадбанк» та стягнуто з ОСОБА_3 на користь «Ощадбанк» в особі ТВБВ №710001/0160 філії - Вінницького обласного управління «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1235 від 30.05.2007 року в 62 852,07 доларів США, яка складається з: суми кредиту - 46 868, 89 доларів США; відсотків за користування кредитом - 5 257, 23 доларів США; пені за прострочення платежів по кредиту - 10 725,95 доларів США, що відповідно до розпорядження Національного банку України №205/ 394 від 13.10.2011 , що в еквіваленті становить 501 289, 25 гривень та яке набуло законної чинності 05.12.2011. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, у зв`язку з тим, що кредит не погашено, а потенційними спадкоємцями майна за померлим є його дружина ОСОБА_1 , 1956 р.н., донька ОСОБА_2 , 1987 р.н., внуки ОСОБА_4 , 2008 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н. У зв`язку з тим, що за позичальником зареєстроване нерухоме майно (предмет іпотеки), 29.08.2018 Банк звернувся до Вінницької районної нотаріальної контори з претензією № 101.20-11/812, в якій просив повідомити спадкоємців померлого позичальника про його кредитну заборгованість та необхідність її погашення. 04.10.2018 до Банку надійшла відповідь за №1956/02-14 від 29.09.2018 з Вінницької районної державної нотаріальної контори, якою державний нотаріус Березовська Л.М. повідомила, що заяву Банку як кредитора до спадкоємців ОСОБА_3 було отримано та зареєстровано у книзі реєстрації спадкових справ №1310, спадкова справа №404/2018, однак жодної інформації безпосередньо від спадкоємців про прийняття спадщини до Банку не надходило. В позові також зазначено, що для пред`явлення позову до спадкоємців померлого ОСОБА_3 . Банк звернувся із заявою про забезпечення доказів, дану заяву було задоволено, згідно направлених судом матеріалів спадкової справи №404/2018 до майна померлого ОСОБА_3 , спадкову справу заведено на підставі заяви Банку №101.20-11/812 від 29.082018, спадкоємці відсутні. За життя у спадкодавця ОСОБА_3 утворився кредитний борг в сумі 67 387, 95 доларів США, що еквівалентно станом на 22.02.2019 в сумі 1 819 651, 88 гривень, тому вважає, що відповідачі зобов`язані здійснити погашення боргу кожен у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Просив суд звернути стягнення зі спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,- відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на предмет іпотеки - жилий будинок з господарськими будівлями, та земельну ділянку площею 0.4776 га., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження в рахунок погашення боргу на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором №1235 від 30.05.2007 в розмірі 67 387, 95 доларів США та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені витрати по оплаті судового збору в сумі в розмірі 1 921,00 грн. за подачу даного позову до суду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним у позасудовий порядок вимог ч.3 ст. 1281 ЦК України , а саме доказів про те, що позивач пред`явив свої вимоги щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцям за законом після смерті ОСОБА_3 , протягом шести місяців з дня (11.10.2018), коли позивач дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та позиції учасників справи у відзивах на неї та у судовому засіданні В апеляційній скарзі представника позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвокат Лобанов Олег Олегович просить рішенняВінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що зроблені судом та відображені в оскаржуваному рішенні висновки не можна визнати обґрунтованим, оскільки вони не узгоджуються з фактичними обставинами справи та вимогам закону. Апелянт зазначає, що позов до спадкоємців подано вчасно та у спосіб, визначений законодавством. Суд обмежився поверхневим аналізом обставин справи, не вникнувши у деталі викладених у тексті позовної заяви та додатках до неї. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. В судовому засіданні представник позивача адвокат Лобанов О.О. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з`явилися.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України). Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Встановлено, що 30.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладений був кредитний договір №1235, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 69 300, 00 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 69 300, 00 доларів США, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13, 5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Кредит надається на п`ять років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29.05.2012 на споживчі потреби (а.с.5-8). З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, 30.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладений був договір іпотеки, згідно якого у разі невиконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна. Предметом іпотеки є: житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 17.10.1996 за №3 -3684 та зареєстрованого КП «ВООБТІ» 22.10.1996 за №982 в реєстровій книзі №4 ; земельна ділянка, площею 0, 4776 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого 03.10.2001 Стрижавською селищною радою на підставі рішення цієї ж ради 20 сесії 03 скликання від 27.07.2000 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1447, і на якій розташований вищезазначений житловий будинок. Даний договір посвідчено Надольською Т.П., приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №3128 (а.с.9-11). Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23.11.2011 задоволено позов прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах AT «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10001/0160 філії - Вінницького обласного управління AT «Ощадбанк» та «стягнуто з ОСОБА_3 на користь «Ощадбанк» в особі ТВБВ №710001/0160 філії - Вінницького обласного управління «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1235 від 30.05.2007 року в 62 852,07 дол. США. яка складається з: суми кредиту - 46 868.89 дол. США, відсотків за користування кредитом - 5 257.23 дол. США. пені за прострочення платежів по кредиту - 10 725,95 дол. США, що відповідно до розпорядження Національного банку України №205/ 394 від 13.10.2011 року, в еквіваленті становить 501 289, 25 гривень. Рішення набуло чинності 05.12.2011 (а.с.12-13). 29.08.2018 АТ «Ощадбанк» звернувся із заявою як кредитор з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 до Вінницької районної державної нотаріальної контори, в якій вказано , що Банку стало відомо , що ОСОБА_3 помер (а.с.14). Відповідно до відповіді Вінницького РВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області від 25.09.2018 , судом убачається, що в архіві даної організації знаходиться на зберіганні актовий запис про смерть №30 від 12.04.2018, відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.15). Згідно повідомлення Вінницької районної державної нотаріальної контори, яке надійшло до філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 04.10.2018, заяву кредитора спадкоємців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано та зареєстровано у книзі реєстрації спадкових справ за №1310, спадкова справа №404/2018 (а.с.16). Відповідно до відповіді на запит від 11.10.2018, наданої Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області, за адресою смт. Стрижавка, вул. П. Мирного, буд. 12 на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 , 1956 р.н.; ОСОБА_2 , 1987 р.н., ОСОБА_4 , 2008 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н. (а.с.17). Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.03.2019 заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про забезпечення доказів задоволено. Витребувано з Вінницької районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи №404/2018, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.18-19). Згідно копії розрахунку станом заборгованості по кредитному договору №135 від 30.05.2007 ,станом на 22.02.2019, загальна сума кредитної заборгованості становить 67 387,95 доларів США, яка складається: 46 868,89 доларів США загальна сума заборгованості за кредитом (по основному боргу); 4 952,00 доларів США загальна сума заборгованості за відсотками; 10 725, 95 доларів США пеня за прострочення платежів; 4 225,90 доларів США розмір 3% річних на суму простроченого кредиту; 615,16 доларів США розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів (а.с.45-46). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 1046 ЦК передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За правилом ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Згідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до положень, викладених в ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Згідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Судом першої інстанції установлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 04.04.2019 ( а.с.2); ОСОБА_3 як боржник та іпотекодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15), при чому позивачу станом 29.08.2018 було про це відомо ( а.с. 14) Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що на вимогу позивача, як кредитора 29.08.2018 Вінницькою районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за №404/2018, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.21-44) Доказів звернення спадкоємців до нотаріальної контори з заявами про прийняття чи відмову у прийняті спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. Водночас, з довідки від 11.10.20218 установлено, що за вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачі у даній справі, а також неповнолітні діти - ОСОБА_4 , 2008 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н.(а.с.17). Отже, відповідачі у даній справі є спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, та в сенсі ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважаються таким, що прийняли спадщину після смерті спадкодавця. У постанові від 17 квітня 2018 року (справа N 522/407/15-ц; провадження N 14-53 цс 18 ), враховуючи невідповідність між висновком Верховного Суду України щодо застосування статті 1281 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 8 квітня 2015 року в справі N 6-33цс15, і висновком Верховного Суду України щодо застосування вказаної статті, викладеним у постанові від 17 лютого 2016 року у справі N 6-31цс16, Велика Палата Верховного Суду відступила у справі N 522/407/15-ц (провадження N 14-53 цс 18) від останнього висновку та зазначила, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Отже, позивач дізнавшись 11.10.2018 з довідки на свій запит ( а.с. 17) про коло спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , які спадщину прийняли оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини , мав право був пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття ними спадщини. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним у позасудовий порядок вимог ч.3 ст. 1281 ЦК України , а саме доказів про те, що позивач пред`явив свої вимоги щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцям за законом після смерті ОСОБА_3 , протягом шести місяців з дня (11.10.2018), коли позивач дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями. Тому, невиконання позивача вимог ч.3 ст. 1281 ЦК України тягне наслідки передбачені ч.4 ст. 1281 ЦК України, а саме кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки вони зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення скаржником вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Щодо розподілу судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК Українисуд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргупредставника позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Лобанова Олега Олеговича залишити без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: І.В. Міхасішин Судді: Ю.Б. Войтко В.В. Сопрун