Постанова 4857 № 500/912/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/912/21 пров. № А/857/1903/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (головуючий суддя Дерех Н.В, м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, залишене постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 без змін, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання відмови від 23.06.2020 № Ш-12982/6-5 протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області, оформлене листом №6076/6-5/19-00-04-14/ НОМЕР_1 від 06.11.2020; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстровану в Головному управління ДПС у Тернопільській області за №Ш-12982/6-5 від 23.06.2020 та прийняти відповідне рішення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений у відповідності до квитанції №1 від 01.03.2021. Головне управління ДПС у Тернопільській області подало до суду першої інстанції заяву про роз`яснення судового рішення, в якій зазначає, що зі змісту рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №500/912/21 не зрозуміло, яке рішення має прийняти Головне управління ДПС у Тернопільській області по розгляду заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області за №Ш-12982/6-5 від 23.06.2020. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку і просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та роз`яснити рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що норми пункту 915 розділу VIII Закону №2464 поширюються на платників єдиного внеску, фізичних осіб - підприємців, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, а ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2017 року перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку другої групи, отже позивач не відноситься до кола осіб, на яких розповсюджується положення пункту 915 розділу VIII Закону №2464, щодо яких податковим органом може бути прийнято рішення про списання чи відмову списання суми єдиного внеску, відповідно і не можуть бути застосовані умови за яких податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми єдиного внеску передбачені пункту 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464. Крім того, ОСОБА_1 згідно поданої до контролюючого органу заяви від 18.06.2020 просить списати неоплачені суми єдиного внеску за період з 01.01.2017. по даний час, однак згідно п.915 розділу VIII Закону № 2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення суд першої інстанції врахував, що згідно частин першої та другої ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. У постанові № 7 від 20.05.2013 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19). Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки. При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява не підлягає задоволенню, оскільки рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №500/912/21 є чіткими і зрозумілими, жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час його виконання, рішення суду не містить. З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №500/912/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.М. Гінда повний текст складено 27.04.2022