Постанова 4855 № 640/21877/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21877/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А : Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути кошти з платника податків СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 404 896,37 грн. Також, до суду надійшов зустрічний позов СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення №0012691203 від 19 грудня 2016 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 764,36 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0000121203 від 05.01.2017, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 917,79 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0001401203 від 13.02.2017, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 917,79 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0325411212 від 17.04.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 264 130,29 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0081251201 від 14.12.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 5 607,10 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0600841213 від 06.09.2018, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 36 203,99 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0520441213 від 24.06.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 31 165,82 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0520461213 від 24.06.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 9 788,41 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року об`єднано вимоги за зустрічним позовом СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в одне провадження з первісним позовом. Ухвалою Окружного адміністративного суду в м. Києві від 09.02.2021 залишено без розгляду первісний позов ГУ ДПС у м. Києві до СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» про стягнення коштів. Таким чином, з урахуванням вище вказаного та заяви про збільшення позовних вимог, розглядається адміністративна справа №640/21877/19 за позовом СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» до ГУ ДПС у м. Києві, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення №0012691203 від 19 грудня 2016 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 764,36 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0000121203 від 05.01.2017, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 917,79 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0001401203 від 13.02.2017, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 917,79 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0325411212 від 17.04.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 264 130,29 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0438610410 від 28.04.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 79 673,13 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0438400410 від 28.04.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 16 223,27 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб; - податкове повідомлення-рішення №0081251201 від 14.12.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 5 607,10 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0600841213 від 06.09.2018, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 36 203,99 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0520441213 від 24.06.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 31 165,82 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0520461213 від 24.06.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 9 788,41 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0701981213 від 22.08.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 1 875,06 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0701961213 від 22.08.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 8 116,50 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0346900411 від 06.04.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 554,93 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); - податкове повідомлення-рішення №0346890411 від 06.04.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 43 051,25 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що через помилкове зазначення декларації з плати за землю, яка не подавалась позивачем та немає відношення до нього, у позивача сформувався хибний податковий борг з податку на землю, в погашення якого відповідачем враховувались належні платежі позивача, які він сплачував відповідно до поданих декларацій, про таку помилку було повідомлено відповідачу, водночас відповідачем не була повністю відкоригована облікова картка позивача та протиправно винесено податкові повідомлення рішення щодо застосування штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб. Крім того, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення щодо застосування штрафу за невчасне подання та сплату платежів з податку на додану вартість, водночас такі повідомлення-рішення також є протиправними та необґрунтованими, адже позивач вносив декларації з податку на додану вартість відповідно та у строки передбачені вимогами чинного законодавства. Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в яких зазначено, що камеральними перевірками було встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку за землю та порушення граничних строків сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість, та керуючись положеннями Податкового кодексу України було винесено податкові повідомлення рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом повністю дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 07 грудня 2016 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої складено акт від 07.12.2016 №1124/12-03-13. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та статті 287 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0012691203. 19 грудня 2016 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої складено акт від 19.12.2016 №1146/26-54-12-03-13. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та статті 287 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2017 №0000121203. 02 лютого 2017 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої складено акт від 02.02.2017 №1124/26-54-12-03-13. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та статті 287 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017 №0001401203. 26 березня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої складено акт від 26.03.2019 №1962/26-15-12-12-12. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та статті 287 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0325411212. 07 лютого 2020 року відповідачем було проведено камеральну перевірку сплати орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 №981/26-15-04-10-20. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку по розрахунках за 2018 та 2019 роки тобто фактично не сплату податкового повідомлення рішення від 17.04.2019 №0325411212. З огляду на виявлені порушення відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 28.04.2020 №0438400410 та №0438610410. Разом з цим, 14.12.2016 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 14.12.2016 №7133/26-54-12-01-11. Перевіркою встановлено, порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 №0081251201. 15 серпня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 15.08.2018 №14991/26-15-12-13-20/20050460. Перевіркою встановлено, порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600841213. 11 травня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 11.05.2019 року №10706/26-15-12-13-20. Перевіркою встановлено, порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.2019 №0520441213 та №0520461213. Крім того, 22.07.2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 22.07.2019 №18931/26-15-12-13-20. Перевіркою встановлено, порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Так, з огляду на виявлені порушення ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0701981213 та №0701961213. 03 березня 2020 року відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 03.03.2020 №8551/26-15-04-11-13. Перевіркою встановлено, несплату податкових зобов`язань встановлених податковими повідомленнями рішеннями за квітень-вересень 2019 року через що позивачу нараховано штрафні санкції, що оформлено податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2020 №0346900411 та №0346890411. Позивач не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями рішеннями, вважаючи їх такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Відповідно до підпункту 14.1 175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Згідно з пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Згідно з пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. З матеріалів справи вбачається, що СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік №9022043992, якою визначено річну суму орендної плати у розмірі 525 736,93 грн. Разом з тим, з інтегрованої картки платника вбачається, що за СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» обліковується ще одна податкова декларація з плати за землю №9021793328 від 22.02.2016 року. Проте, як зазначив позивач, вказана податкова декларація ним не подавалась до контролюючих органів. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду належних та достатніх доказів подання СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» податкової декларації з плати за землю №9021793328 від 22.02.2016. Крім того, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві листом від 13.02.2018 №1067/10/26-54-12-19 повідомила позивача про те, що станом на 13.02.2018 в інтегрованій картці платника СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» обліковується неправомірно нарахований борг по орендній платі юридичних осіб (18010600) в сумі 577 262,84 грн, що виник в результаті технічної помилки, а саме: відбулись нарахування по Звітній податковій декларації по платі за землю №9021793328 від 22.02.2016, яка має статус «історія подання»; станом на сьогодні технічна помилка усувається. При цьому, порушення строків сплати грошових зобов`язань, у зв`язку з чим приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлено податковим органом саме через безпідставне обліковування за СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» боргу по орендній платі юридичних осіб, визначеного декларацією по платі за землю №9021793328 від 22.02.2016. З інтегрованої картки платника податків вбачається, що дійсно контролюючим органом зараховувались сплачені позивачем кошти на погашення заборгованості за вказаною вище декларацією. Виходячи з того, що відповідачем не заперечувався факт безпідставного обліковування за СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» боргу по орендній платі з юридичних осіб, визначеного декларацією по платі за землю №9021793328 від 22.02.2016, а також, зважаючи на надані позивачем копії відповідних декларацій та платіжних доручень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо пропуску СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» в межах спірних правовідносин строків сплати грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за спірний період. Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовано штрафні санкції за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), встановлено, що позивачем за спірний період з травня 2016 по вересень 2019 року в основному вчасно сплачувались задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ, що підтверджується дослідженими відповідними деклараціями та платіжними дорученнями. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не надано пояснень та доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовано штрафні санкції за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), зокрема, не надано податкове повідомлення-рішення №0600841213 від 06.09.2018, не пояснено неврахування (невідображення) всіх сплачених позивачем за спірний період податкових зобов`язання з ПДВ за відповідні періоди, а з урахуванням безпідставного обліковування за СУ-НП у формі ТОВ «МАС ЛТД» боргу по орендній платі з юридичних осіб, визначеного декларацією по платі за землю і часткове зарахування поточних платежів в рахунок такої, як встановлено судом помилково облікованої заборгованості, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 25.04.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко В.П. Мельничук