Постанова 4852 № 280/2297/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/2297/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року (суддя Сацький Р.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 26.08.2021 року) у справі № 280/2297/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання виконати судові накази шляхом перерахування коштів,- в с т а н о в и в: 23.03.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі по тексту відповідач) в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання, протягом тривалого часу: судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2014 р. справа № 331/3358/14-ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2014 р. справа № 331/2766/14- ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 р. справа № 331/1584/14-ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2014 р. справа № 331/851/14-ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2013 р. справа № 331/9915/13-ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2014 р. справа № 331/57/14-ц, судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2014 р. справа № 331/4404/14-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2016 р. справа № 331/1805/16-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2015 р. справа № 331/3563/15-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2016 р. по справі № 331/5812/16-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2015 р. справа № 331/893/15-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2016 р. справа № 331/9106/15-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 листопада 2016 р. справа № 331/7990/14-ц, судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2017 р. справа № 331/7706/16-ц, заочного судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2017 р. справа № 331/3037/17, заочного судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2015 р. справа № 2/331/1063/15, заочного судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2017 р. справа № 331/7108/17, заочного судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2018 р. справа № 331/4162/18, заочного судового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2020 р. справа № 331/5216/19; зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити виконання: судового наказу від 14 травня 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/3358/14-ц, шляхом перерахування його на користь 2442,19 грн; судового наказу від 14 травня 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/2766/14-ц, шляхом перерахування 4408,98 грн; судового наказу від 07 березня 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/1584/14-ц, шляхом перерахування 5874,24 грн; судового наказу від 08 лютого 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/851/14-ц шляхом перерахування 6336,26 грн.; судового наказу від 05 лютого 2013 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/9915/13-ц, шляхом перерахування 6867,56 грн; судового наказу від 15 січня 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/57/14-ц, шляхом перерахування 6930,28 грн; судового наказу від 13 червня 2014 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/4404/14-ц, шляхом перерахування 8052,17 грн; судового рішення від 30 травня 2016 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/1805/16-ц, шляхом перерахування 23195,44 грн; судового рішення від 13 серпня 2015 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/3563/15-ц, шляхом перерахування 24430,52 грн; судового рішення від 21 вересня 2016 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/5812/16-ц, шляхом перерахування 27042,40 грн; судового рішення від 16 березня 2015 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/893/15-ц, шляхом перерахування 29895,02 грн; судового рішення від 16 лютого 2016 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/9106/15-ц, шляхом перерахування 33398,94 грн; судового рішення від 04 листопада 2016 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/7990/14-ц, шляхом перерахування 34577,91грн.; судового рішення від 18 січня 2017 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/7706/16-ц, шляхом перерахування 35927,76 грн; заочного судового рішення від 09 червня 2017 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/3037/17, шляхом перерахування 37086,72 грн; заочного судового рішення від 29 вересня 2015 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2/331/1063/15, шляхом перерахування 42433,61 грн; заочного судового рішення від 18 грудня 2017 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/7108/17, шляхом перерахування 63418,95 грн; заочного судового рішення від 21 листопада 2018 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/4162/18, шляхом перерахування 92364,38 грн; заочного судового рішення від 18 червня 2020 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/5216/19, шляхом перерахування 161535,85 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що Законом України № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та особливості їх виконання. В межах визначених Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 до Державної казначейської служби України надійшли виконавчі документи щодо стягнення коштів з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 , зареєстровані в Державній казначейській службі України в період з 29.07.2019 року по 29.09.2020 року, виконання та стягнення коштів взято на облік до виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» за другою чергою погашення заборгованості. Апелянт вказував, що наразі виплати здійснюються виключно за першою чергою виконання, і після повної оплати першої черги можуть проводитись дії щодо виконання виконавчих документів, що обліковуються за другою та третьою чергами. Перерахування коштів позивачу із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Державної казначейської служби України, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за черговістю надходжень таких рішень в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Державна казначейська служба України відповідно до наданих повноважень, не має права законодавчої ініціативи, а також не має можливості встановлювати або змінювати бюджетні призначення, Державною казначейською службою України до Міністерства фінансів України направлялись бюджетні запити до проектів державного бюджету на 2016-2021 роки з пропозиціями збільшити бюджетні призначення за цією бюджетною програмою. Апелянт вказував, що відсутності певного результату з виплати коштів за судовим рішенням, не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність, про протиправність може свідчити, зокрема, те що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив. Згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» погашення заборгованості здійснюється в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду. Виконавчі документи що стягнення коштів на користь позивача обліковуються в Державній казначейській службі України до їх виконання у повному обсязі, яке буде здійснено у порядку черговості та у межах асигнувань, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Жодної відмови у виконанні судових рішень відповідно встановленої законодавством черговості погашення заборгованості Державною казначейською службою України позивачу не надавалось. Здійснення Державною казначейською службою України виконання судових рішень щодо стягнення коштів на користь позивача за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» в порушення встановленого порядку черговості погашення заборгованості не можливо, оскільки не відповідає вимогам Законом України № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та може призвести до порушення прав інших стягувачів, виконавчі документи щодо стягнення коштів на користь яких обліковуються за першою та другою чергою і надійшли раніше ніж виконавчі документи позивача. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Повинне відбувати безспірне списання за коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей, перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов. Матеріалами справи встановлено, що 29 січня 2013 року, ОСОБА_1 було прийнято на посаду заступника директора з економічних питань на підставі Наказу № 16-к в Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект». 10 червня 2014 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін на підставі наказу № 42-к. Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» не виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату повному обсязі, утворилась заборгованість по заробітній платі. Під час звільнення підприємство не розрахувалось в строки передбачені законодавством. ОСОБА_1 звертався до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявами про видачу наказів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та з позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. ОСОБА_1 отримав виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.08.2020 року по справі №331/5216/19 про стягнення невиплаченої заробітної плати у сумі 161535,85 грн; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2014 року по справі № 331/4404/14-ц про стягнення невиплаченої заробітної плати; виконавчий документ судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2014 року по справі № 331/3358/14-ц про стягнення невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2018 року по справі №331/7108/17 про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.12.2013 року по справі № 331/9915/13-ц про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року по справі № 331/7706/16-ц про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2014 року по справі № 331/7990/14-ц про стягнення суми заборгованості по заробітній платі; судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2014 року по справі № 331/2766/14-ц про стягнення заборгованості по заробітній платі; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2015 року по справі № 2/331/1063/15 про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2014 року по справі №331/3037/17 про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2016 року по справі № 331/9106/15-ц про стягнення невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2015 року по справі № 331/893/15-ц; судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2014 року по справі № 331/1584/14-ц про стягнення суми заборгованості по заробітній платі; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2016 року по справі № 331/5812/15-ц про стягнення заборгованості по заробітній платі; судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2014 року по справі №331/851/14-ц про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2019 року по справі № 331/4162/18 про стягнення середнього заробітку; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2015 року по справі № 331/3563/15-ц про стягнення середнього заробітку; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2017 року по справі № 331/1805/16-ц про стягнення середнього заробітку; судовий наказ Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року по справі №331/57/14-ц про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Виконавчі документи були пред`явленні до виконання до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), по ним відкрито виконавчі провадження. Олександрівськнм відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України, (Олександрівськиимм відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) виконавчі документи ОСОБА_1 про стягнення з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» надіслано для виконання до Державної казначейської служби України. Виконавчі документи надійшли та зареєстровані починаючи з 29.07.2019 року по 29.09.2020 року, взяті на облік до виконання шляхом погашення заборгованості за рішеннями судів у другу чергу за КПКВК 3504040. Листом від 19.03.2020 року № 5-11-11/5334 Державна казначейська служба України повідомляє, що у зв`язку з неможливістю виконання виконавчих листів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про стягнення коштів з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 , виконавчі документи перебувають на виконанні у Казначействі, вказано про перебування на виконанні 18 виконавчих документів, виконання яких поставлено у другу чергу. Листом від 09.06.2020 року № 5-11-11/9863 Державна казначейська служба України повідомила представника ОСОБА_1 про те, що виконавчі документи перебувають на виконанні Казначейства за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», виконавчі документи перебувають у другій черзі виконання, станом на 01.06.2020 року Казначейство здійснило виконання судових рішень, які належать до першої черги погашення заборгованості за судовими рішеннями, обсягу наявних коштів недостатньо для погашення заборгованості перед всіма гарантованими державою судовими рішеннями. Відповідно до ч. 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Згідно п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Згідно п. 20 Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №

845. Відповідно до п. 3, п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження. Підпунктом 2 п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку. Згідно пунктів 47, 48 вищевказаного Порядку, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. Як встановлено, виконавчі документи про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів надійшли та зареєстровані Казначейством починаючи з 29.07.2019 року по 29.09.2020 року. Станом на час звернення позивача до суду (вересень 2021 року) виконавчі документи не виконані та перебувають у черзі на виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Строк, в значений пунктом 48 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 для перерахування коштів стягувачу минув, тобто був порушений ДКС України. Встановлено, що ДКС України не відмовляється виконувати рішення судів щодо стягнення коштів, зокрема ДКС України не відмовляється від виконання виконавчих документів, проте, законодавством передбачено виконання судових рішень за рахунок коштів державного бюджету за черговістю надходження таких рішень, в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Колегія суддів вказує, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845. Передбачене безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів як виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 року в справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. В рішенні Європейського суду з прав людини «Гордєєви і Гурбик проти України» від 17.01.2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 року N 18966/02). У рішенні від 15.10.2009 року (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява N 40450/04,) Суд неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення статті 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням. Суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями висловленими Верховним судом у постановах від 16.04.2020 року у справі №818/1814/17, від 23.01.2020 року у справі №818/1770/17, від 07.02.2020 року у справі №818/597/17. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, разом як не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 280/2297/21 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова