Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7463/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7463/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердянського державного педагогічного університету на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року в адміністративній справі №280/7463/20 (суддя у 1 інстанції Стрельнікова Н.В.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Бердянського державного педагогічного університету про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,- В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Бердянського державного педагогічного університету, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Бердянського державного педагогічного університету, а саме: учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2; гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а, шляхом зобов`язання Бердянського державного педагогічного університету зупинити експлауатацію будівель, споруд та приміщень учбового корпусу №1 та гуртожтку за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Бердянського державного педагогічного університету, а саме: учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2; гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а; окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 165 від 20.08.2020 року, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що фактично зауваження, які були встановлені під час перевірки відповідача усунуті останнім. Також відповідачем було подано клопотання про примирення, проте судом було відмовлено у його задоволені, в той час як позивач з цього приводу не висловлював своєї позиції та взагалі не був обізнаний про таке клопотання. Крім того, суд розглянув справу за відсутності сторін, в той час як відповідач відповідного клопотання не подавав, а навпаки бажав приймати участь у судовому засідання через свого представника. В відзив на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. З матеріалів справи слідує, що Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 серпня по 20 серпня 2020 року було проведено позапланову перевірку Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету , за наслідками якої було складено акт № 165 від 20.08.2020 року. В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача, а саме: будівлі, споруди, приміщення та територія учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2, будівлі та приміщення гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а, експлуатується з порушенням норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: 1) Учбовий корпус №1 Бердянського економіко-гуманітарного коледжу, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2 - не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуювання людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) та додатку Б (обов`язковий) ДБН В2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 2) Не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1229/29359 від 08 вересня 2016 р., керівники закладів та установ зобов`язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі, відповідно до пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки. Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Відсутність необхідної кількості води для внутрішнього пожежогасіння будівлі сприяє ускладненню проведення заходів пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 3) Не проведено своєчасне обслуговування та профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж закладу. Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, керівники закладів та установ зобов`язані забезпечити своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів відповідно до вимог документів, зазначених у Правил улаштування електроустановок, та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, та своєчасно усувати виявлені недоліки. За відсутності виконання цих вимог є ризик виникнення пожежі, що є загрозою для життя та здоров`я людей. 4) Приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО. Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. Відповідно до вимог пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 року «Громадські будинки та споруди» у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах тощо) перегородки повинні бути протипожежними 1- го типу, а відповідно до вимог пунктів 6.2 і 6.4 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», для заповнення пройомів в протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері, ворота, вікна, клапани. Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці

3. Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі та небезпечних продуктів горіння з одного приміщення в інше. Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність. Відсутність протипожежних дверей сприяє поширенню пожежі та небезпечних продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров`я людей. 5) Не забезпечено будівлю учбового корпусу зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво"). Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею

4. Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 6) Поверхи та приміщення навчального корпусу не забезпечені вогнегасниками до норм належності. Відповідно до вимог пункту 3.22 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об`єктів. Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року N 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року №225/31677. Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню, а також продуктів горіння, на значну площу, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 7) Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» та підпункту 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки (ділянка розводки внутрішнього протипожежного водопроводу по цокольному поверху виконана з пластикового трубопроводу). Відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, мережа внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" та підпункту 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки. Відповідно до вимог частини 1 п. 9.3 розділу 9 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 р. № 553, в об`єднаних системах протипожежного постачання трубопроводи, які призначені для подачі води на пожежогасіння, вводи і мережі водопроводу в підвалах, горищах, технічних поверхах, протипожежні стояки тощо, треба виконувати з металевих труб (окрім чавунних та мідних). Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання води та обладнання при виникненні пожежі, що може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей. 8) Допускається підключення побутових кондиціонерів (приміщення викладацької, заступника директора з НР) без автономних пристроїв електричного захисту, з використанням тимчасових електромереж. Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів. Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок. За відсутності виконання цих вимог є ризик виникнення пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 9) Допускається використання тимчасових електромереж для забезпечення підключення електричного обладнання, оргтехніки (службові приміщення, приміщенні викладацької). Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. При влаштуванні та експлуатації тимчасових електромереж є ризик виникнення пожежі, що є загрозою для життя та здоров`я людей. 10) Проведено перепланування приміщень цокольного поверху, встановлено перегородки з використанням горючих матеріалів для виділення окремих приміщень складського та виробничого призначення. Відповідно до пункту 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Відповідно до пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Проведене перепланування приміщень цокольного поверху у випадку пожежі може призвести до ускладнень та (або) унеможливить самостійну евакуацію людей з утворених приміщень цокольного поверху будівлі, ускладнить гасіння пожежі, призведе до задимлення сходових клітин і шляхів евакуації з поверхів учбового корпусу, що несе загрозу життю та здоров`ю людей. 11) Монтаж електромереж в приміщеннях цокольного поверху виконано з чисельними порушеннями вимог ПУЕ: використовуються тимчасові електромережі, розподільчі коробки не закриті, монтаж електричних коробок і розеток виконано на горючі основи. Відповідно до вимог пункту 1.7 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів. Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). Відповідно до пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами. Невідповідність змонтованого обладнання, електропроводів та кабелів за виконанням та ступенем захисту класу зони згідно з ПУЕ, прокладання електромереж по горючих конструкціях в приміщеннях цокольного поверху створює ризик загорання горючих конструкцій, може призвести до швидкого розповсюдження пожежі на об`єкті в разі аварійної роботи електромережі (короткого замикання або перенавантаження), в результаті потрапляння іскор на горючі конструкції, що несе загрозу життю та здоров`я людей. 12) В проходах коридорів і в приміщеннях цокольного поверху зберігається обладнання, упаковка, відходи (сміття). Проходи захаращені. Допускається складування матеріалів, обладнання біля електричних щитів (шаф). Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об`єкта або підприємства. Відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами. Складування, зберігання горючих матеріалів, накопичення згораємих відходів в цокольному поверсі, особливо біля електричних щитів (шаф) може призвести до виникнення пожежі, задимлення приміщень, унеможливить безпечне використання шляхів евакуації з цокольного поверху учбового корпусу назовні, що несе загрозу життю та здоров`ю людей. 13) В приміщеннях цокольного поверху влаштовано складські приміщення (комори) з горючими матеріалами, майстерні, де використовуються горючі матеріали, вхід в які не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток. Відповідно до пункту 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Відповідно до пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Відповідно до пункту 2.11 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток. Неізольованість складських приміщень (комор) горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали цокольного поверху у випадку пожежі здатне призвести до задимлення сходових клітин і шляхів евакуації з поверхів учбового корпусу, що несе загрозу життю та здоров`ю людей. На об`єкті гуртожиток Бердянського економіко-гуманітарного коледжу, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 15-а: 1) Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) та додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. Приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО. Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. Відповідно до вимог пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах тощо) перегородки повинні бути протипожежними 1- го типу, а відповідно до вимог пунктів 6.2 і 6.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», для заповнення пройомів в протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері, ворота, вікна, клапани. Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці

3. Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі та небезпечних продуктів горіння з одного приміщення в інше. Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність. Відсутність протипожежних дверей сприяє поширенню пожежі та небезпечних продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров`я людей. Не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, керівники закладів та установ зобов`язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі, відповідно до пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки. Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Відсутність необхідної кількості води для внутрішнього пожежогасіння будівлі сприяє ускладненню проведення заходів пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 2) Допущено встановлення глухих ґрат на вікнах (перший поверх будівлі). Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). У разі виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі грати можуть спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити доступ до приміщень пожежно-рятувальних підрозділів, проведення пожежно- рятувальних робіт, що несе загрозу для здоров`я та життя людей. 3) Не забезпечено будівлю гуртожитку зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво"). Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею

4. Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 4) Поверхи гуртожитку не забезпечені вогнегасниками відповідно до норм належності. Відповідно до вимог пункту 3.22 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об`єктів. Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року N 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року № 225/31677. Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню, а також продуктів горіння, на значну площу, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 5)Демонтовані (зняті) драбини на балконах будівлі гуртожитку з північного торця (для евакуації (спуску) мешканців з приміщень 5, 4, З поверхів). Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, не допускається знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини. У разі виникнення пожежі відсутність драбин унеможливить евакуацію людей з приміщень 5,4,3 поверху, може спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити проведення пожежно-рятувальних робіт що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 6) Допущено встановлення глухих ґрат в пройомі балконів 4,3,2 поверхів, з північного торця будівлі гуртожитку. Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). У разі виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі грати можуть спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити доступ до приміщень пожежно-рятувальних підрозділів, проведення пожежно- рятувальних робіт, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 7) В приміщенні комори зберігання білизни на 1 поверсі (пожежонебезпечна зона) використовуються електричні світильники освітлення з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків). Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів. Від підпису акту перевірки № 165 від 20.08.2020 року (на 21 сторінці) уповноважена особа суб`єкта господарювання відмовилась, примірник акту надіслано поштою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Частиною 2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Аналогічні положення передбачені ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за змістом якої, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Наведені положення законодавства кореспондують з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, згідно з яким, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі освіти. Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18. Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров`ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб`єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування. З матеріалів справи слідує, що на час розгляду цієї справи відповідач не усунув всі порушення, встановлені в акті № 165 від 20.08.2020 року. Так, виявлені порушення є суттєвими та потребують усунень, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей. У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 року у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР84805275). Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Також колегія суддів зазначає, що після усунення виявлених порушень відповідач може звернутися до позивача для проведення повторної перевірки, за наслідками якої відповідач зможе продовжити експлуатацію своїх об`єктів. Стосовно посилань відповідача, що справа розглянута за відсутності представника відповідача, то справа первино була призначена судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та відповідач не подавав клопотання щодо розгляду справи за участі сторін. Стосовно посилань скаржника, що суд повторно не задовольнив клопотання його представника про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення, то вказана обставина не впливає на правильність рішення суду. При цьому, як слідує з матеріалів справи, позивач заперечує щодо усунення скаржником порушень та повторно не подавав клопотання про надання часу для примирення. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Бердянського державного педагогічного університету на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року в адміністративній справі №280/7463/20 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року в адміністративній справі №280/7463/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва суддя Н.А. Олефіренко