Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/6676/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/881/22 Справа № 216/6676/19 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондар Я.М., суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання-Євтодій К.С. сторони: позивач- ОСОБА_1 відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», розглянувши у відкритому судовому засіданні,в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року, ухваленого суддею Кузнецовим Р.О. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, що трапилося у зв`язку з невиконанням обов`язків управителем. В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . На підставі договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Центрально-Міському районі від 18.11.2013, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міської ради, в особі начальника управління Катриченка О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» з 01.02.2014 ТОВ «Дивобуд» здійснює управління будинками, спорудами або групою будинків і споруд на території Центрально-Міського району м.Кривого Рогу, створює мешканцям будинку належні умови проживання згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами та правилами. Додатком до договору є перелік житлових будинків Центрально-Міського району, в який входить житловий будинок АДРЕСА_2 . 07.05.2019, приблизно о 09.00 год, квартиру позивача було залито гарячою водою з централізованого опалення, після чого вона стала не придатна для життя, оскільки на стінах та стелі з`явився грибок, пошкоджена штукатурка та ламінатне покриття, під яким відбувається гниття дерев`яного перекриття, а також, електрична мережа в квартирі стала непридатною для використання. Під час складання працівниками ТОВ «Дивобуд» акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), або (внутрішньобудинкової електромережі, покрівлі, фасаді) від 07.05.2019, встановлено, що причиною затоплення вищевказаної квартири став порив герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76 мм, який відбувся внаслідок корозії металу від тривалого використання, який розташований на горищі житлового будинку АДРЕСА_2 . Вказаний порив стався під час проведення іспитів тепломережі КПТМ «Криворіжтепломережа». 22.05.2019, після висихання пошкоджених місць в квартирі АДРЕСА_3 , був складений повторний акт про залиття, що трапилося в системі теплопостачання, де зазначені аналогічні обставини. Також, зі змісту акта від 22.05.2019 встановлено, що причину пориву труби встановити не має можливості, у зв`язку з ненаданням мешканцями багатоквартирного буд. АДРЕСА_2 фахівцям ТОВ «Дивобуд» вільного доступу до огляду та підготовчих робіт інженерних мереж в підвалі та на горищі багатоквартирного будинку до осіннього та зимового періоду, оскільки в останніх були відсутні дублікати ключів від підвального приміщення, в якому встановлений вузол обліку теплової енергії, що придбаний за власний кошт мешканців багатоквартирного будинку. За таких обставин, встановити наявність та справність запірної арматури системи теплопостачання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 не було можливості. Позивач вважає, що вказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки з жодного документа не вбачається, що причиною пориву було недотримання правил проведення іспитів тепломереж або перешкоджання споживачами комунальних послуг виконувати обов`язки, покладені на ТОВ «Дивобуд», відповідно до умов договору від 18.11.2013. Позивач впевнений, що причиною затоплення квартири став порив герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76 мм, який відбувся внаслідок корозії металу від тривалого використання. Вказаний висновок підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи від 20.06.2019, яким встановлені та оцінені пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 , а також вартість відновлювально-будівельних робіт, які необхідно виконати в квартирі на суму 122 148,00 грн. Таким чином, у зв`язку з невиконанням ТОВ «Дивобуд» вимог п.1 ч.4 ст.8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та умов п.2.1 договору, як наслідок, несвоєчасним виявленням корозії металу герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення житлового будинку, діаметром 76 мм, та зміни цього трубопроводу, призвело до його пориву, а в подальшому затоплення квартири позивача. Позивач просив суд: стягнути з відповідача на свою користь: матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири на суму 122 148,00 грн, моральну шкоду на суму 10 000,00 грн, а також відшкодування судових витрат пов`язаних з проведенням експертизи на суму 3500,00 грн. Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, що трапилося у зв`язку з невиконанням обов`язків управителем задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 122 148,00 грн (сто двадцять дві тисячі сто сорок вісім гривень). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із залученням спеціаліста з надання послуг з проведення експертної оцінки матеріальних збитків, в сумі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд» на користь держави судовий збір в сумі 1251,48 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня сорок вісім копійок). Відповідач ТОВ «Дивобуд», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухваленого судового рішення, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог. При цьому, скаржник зазначає, що єдиним належним та допустимим доказом за допомогою якого необхідно встановлювати причини затоплення квартири позивача є Акт про залиття від 07.05.2019, яким встановлено, що причиною залиття квартири є дії третьої особи КПТМ «Криворіжтепломережа», однак суд першої інстанції проігнорував цей доказ і дійшов невірного висновку про винуватість саме ТОВ «Дивобуд» у завдані позивачеві шкоди. Вказує, що в матеріалах справи відсутні висновки експертизи які б встановлювали інші причини пориву труби, крім вказаних в Акті про залиття від 07.05.2019, що додатково вказує на протиправність ігнорування висновків Акта Відповідача. Наголошує на тому, що ТОВ «Дивобуд» виконало в повному обсязі взяті на себе зобов`язання з надання послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого й холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення й зливної каналізації, шляхом надання послуг, навіть в обсязі, що перевищує вартість гранично можливих отриманих коштів від співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Зазначає, що всі вищевказані послуги надавала підрядна організація ТОВ «РЕМСПЕЦБУД КР», відповідно до Договору №220 від 01 травня 2017 року. Наголошує на тому, що в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт №165 від 20.12.2017 та акт №201 від 10.10.2018, відповідно до яких ТОВ«РЕМСПЕЦБУД КР» було виконано на користь ТОВ «Дивобуд» роботи з поточного ремонту та технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення будинку де мешкає позивач. Так само матеріали справи містять акти виконаних робіт, що підтверджують факти проведення ремонтних робіт системи централізованого опалення та водопостачання працівниками ТОВ «Дивобуд». Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції не відображає, яким саме чином ТОВ «Дивобуд» завдав позивачеві шкоду, а посилання на неналежне виконання робіт управителя повністю спростовуються первинною документацією ТОВ «Дивобуд», яка доводить своєчасність виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту системи централізованого опалення в будинку АДРЕСА_2 . Окрім того відповідач не погоджується з визначеним судом розміром завданої позивачеві майнової шкоди та не погоджується з наданим позивачем експертним дослідженням, вважає його неналежним доказом. Відзив на апеляційну скаргу не подано. 25.04.2022 від ТОВ «ДИВОБУД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що адвокат Шуліга В.А., який представляє інтереси відповідача в суду по цій справі, у зв`язку з введенням на Україні воєнного стану, вступив до лав територіальної оборони населеного пункту львівської області за місцем свого тимчасового перебування. Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Як вбачається з матеріалів справи, провадження за апеляційною скаргою відповідача ТОВ «Дивобуд» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року відкрито ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року. Розгляд справи було призначено на 04 лютого 2021 року без виклику сторін Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.02.2021 було продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції до 15 квітня 2021 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року призначено розгляд апеляційної скарги відповідача в судовому засіданні з викликом сторін на 27 липня 2021 року на 12.30 годин. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 задоволено клопотання ТОВ «ДИВОБУД» та призначена судова будівельно-технічна експертиза. 22 вересня 2021 року після проведення експертизи поновлено провадження по справі і справа призначена до судового розгляду на 01.12.2021 на 11:40 год. 01.12.2021 року судовий розгляд було відкладено за клопотанням відповідача через неможливість явки в судове засідання адвоката Шуліги В.А. (перебував у щорічній відпустці) на 22.12.2021 на 12:00 год. 22.12.2021 апеляційний розгляд знову відкладено за клопотанням сторони відповідача через хворобу представника Шуліги В.А. на 01.03.2022 на 15.30 год. 01.03.2022 апеляційний розгляд не відбувся через введення в країні воєнного стану та розгляд справи відкладено на 26.04.2022 на 12.20 годин. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на неоднократні відкладення судового засідання за клопотанням сторони відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, оскільки ТОВ «Дивобуд», протягом тривалого часу знаходження справи в суді апеляційної інстанції (з 04.11.2020 року) мало можливість уповноважити будь-якого іншого представника на представництво інтересів товариства в суді в рамках даної справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку позивача ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради є балансоутримовачем вказаного будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з проведення конкурсу з визначення управителів будинку, споруди або групи будинків по Центрально-Міському району м.Кривого Рогу від 14.11.2013 ТОВ «Дивобуд» було визнано переможцем конкурсу з визначення управителя будинку, споруди або групи будинків на території Центрально-Міського району м. Кривого Рогу. Між ТОВ «Дивобуд» та Управлінням благоустрою та житловою політики виконкому Криворізької міської ради було укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Центрально-Міському районі (об`єкт №2) від 18.11.2013 (а.с. 15-20). Зі змісту акта про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), або (внутрішньобудинкової електромережі, покрівлі, фасаді) від 07.05.2019 (а.с. 10), встановлено, що причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 , став порив герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76 мм, який відбувся під час проведення гідравлічних іспитів тепломереж підприємством КПТМ «Криворіжтепломережа». Зі змісту акта про залиття, аварію, що трапилася на системі теплопостачання від 22.05.2019 (а.с. 11) встановлено, що причину пориву труби встановити не має можливості, у зв`язку з ненаданням мешканцями багатоквартирного буд. АДРЕСА_2 фахівцям ТОВ «Дивобуд» вільного доступу до огляду та підготовчих робіт інженерних мереж в підвалі та на горищі багатоквартирного будинку до осіннього та зимового періоду, оскільки в останніх були відсутні дублікати ключів від підвального приміщення, в якому встановлений вузол обліку теплової енергії, що придбаний за власний кошт мешканців багатоквартирного будинку. За таких обставин, встановити наявність та справність запірної арматури системи теплопостачання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 не було можливості. Як вбачається з висновку будівельно-технічного дослідження №35-19 (а.с. 30-53) вартість ремонтно-будівельних робіт після залиття квартири АДРЕСА_1 становить 122 148,00 грн, в т.ч. ПДВ. З листа ТОВ «Дивобуд» (а.с. 13) встановлено що працівники ТОВ «Дивобуд» приймали участь 19.06.2019 при проведенні обстеження незалежної експертизи з питань будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_1 , що спростовує посилання відповідача на порушення прав ТОВ «Дивобуд» під час експертного дослідження. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі дослідженних доказів наданих сторонами, виходив з того, що ТОВ «Дивобуд», виконуючи функції виконавця житлово-комунальних послуг при обслуговуванні житлового будинку АДРЕСА_2 не забезпечило своєчасне виявлення незадовільного стану герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення при проведені технічного огляду вищевказаного жилого будинку, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачеві шкоди. Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не може погодитись з доводами сторони відповідача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим. Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Пунктом 2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг і включають: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Відповідно до п.5 ч.2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс. Відповідно термінів, що використовуються у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N927/11207, виробник, це суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку; експлуатаційні параметри елементів будинку - це сукупність технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості; капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов`язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об`єкта та його техніко-економічних показників. Як визначено пунктом 2 цих Правил технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди). Визначена форма акту загального огляду жилого будинку наведена у додатку

1. Основними завданнями загального огляду будинків є: - визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди; - встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; - уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; - перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період; - визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов`язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та

3. Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах. Пунктом 8 ч.2 ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель зобов`язаний забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів. Відповідно до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 р. N 150 (далі - Примірний перелік). За змістом Примірного переліку, до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд входить, зокрема: регулювання та гідравлічне випробовування систем централізованого опалення; регулювання та налагодження системи вентиляції; промивання трубопроводів та приладів централізованого опалення; усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі; регулювання триходових кранів; поновлення сальникових ущільнень; укріплення ізоляції трубопроводів; огляд та очищення конденсаційних горщиків, інжекторів, елеваторів, змішувачів, редукційних клапанів, регулювальних кранів та вентилів, засувок, грязьових відстойників, повітрозбірників, компенсаторів, вантузів: очищення від накипу запірної арматури; закріплення приладів; закріплення трубопроводів; консервація та розконсервація системи централізованого опалення; оглядання та підтягування на трубах контргайок, муфт або їх заміна; заміна прокладок у фланцевих з`єднаннях та усунення течі; перевірка контрольно-вимірювальних приладів; очищення від бруду та іржі розширювального бака, часткове відновлення його теплоізоляції. Наказом Держжитлокомунгоспа України від 17 травня 2005 року №76 затверджені Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила № 76). Зокрема, за п.2 Правил № 76, система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. При цьому за змістом Правил, огляди будинків передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. За п.2.2.1, 2.2.2. Правил №76 виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося власника будинку чи уповноважену ним особу. Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації. За п. 3.1.2 та п. 5.3.4 Правил №76, 5.3.4. 3.1.2. у допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися, зокрема: справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів. Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно: регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін. Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що саме на виконавця житлово-комунальних послуг, який здійснює господарську діяльність з утримання будинків і прибудинкових територій, покладено обов`язок щодо забезпечення визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди; встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період; визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року. Відповідно до п.2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартири складається відповідний акт в день залиття квартири. В акті зазначаються причини залиття, висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та інше. Актом від 07 травня 2019 року, складеним спеціалістами відповідача при обстеженні горищного приміщення будинку, де мало місце залиття квартир мешканців було встановлено, що центральний трубопровод діаметром 76 мм ретельно ізольовано, а саме: шар азбесту, шар скляно-волокна, деревяні рейки та ізоляційне покриття. Ділянка на якій стався порив була вивільнена від ізоляційного матеріалу для встановлення місця пориву, під яким виявлено штампозварювальний трубопровід діаметром 76мм, на якому були сліди корозії металу від тривалого використання. З висновку експерта №43/21 від 15.09.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи видно, що оскільки з часу залиття квартири минуло більше 3-х років, на час складення висновку експерту неможливо достовірно визначити причину пориву 07.05.2019 герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76 мм на горищі будинку АДРЕСА_2 , але в наданих матеріалах справи на стор.10 наявний Акт від 07.05.2019 «про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), або (внутрішньо будинкової електромережі), покрівлі, фасаді», де зазначено, що ділянка на якій стався порив була вивільнена від ізоляційного матеріалу для встановлення місця пориву, під яким було виявлено штампозварювальний трубопровод діаметром 76мм, на якому були сліди корозії металу від тривалого використання і під час проведення гідравлічних іспитів тепломереж підприємства КПТМ «Криворіжтепломережа» стався порив герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76мм на горищі будинку. На поставлене друге питання, а саме, який максимальний гідравлічний тиск міг витримати герметично ізольований штампозварювальний трубопровод центрального опалення діаметром 76мм, який прорвало під час гідравлічних іспитів та на третє питання- який гранично дозвільний розмір гідравлічного тиску під час здійснення гідравлічних випробувань систем опалення, судовий експерт не зміг надати відповіді, пославшись на те, що ці питання не входять до основних завдань і орієнтованого переліку вирішуваних питань будівельно-технічної експертизи та виходять за межі спеціальних знаь експерта (а.с.170). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Дивобуд», виконуючи функції виконавця житлово-комунальних послуг при обслуговуванні житлового будинку АДРЕСА_2 , при проведені технічного огляду вищевказаного жилого будинку, не забезпечило своєчасне виявлення незадовільного стану герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення, який мав сліди коризії металу від тривалого використання, що і стало причиною затоплення квартири позивача 07 травня 2019 року та свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою. Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі майну громадянина або заподіяну майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. За загальними правилами цивільна відповідальність за завдану майнову шкоду настає за наявності чотирьох складових: - неправомірних дій, заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв`язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду. Факт залиття квартири внаслідок пориву герметично ізольованого штампозварювального трубопроводу центрального опалення діаметром 76 мм, який відбувся внаслідок корозії металу від тривалого використання, який розташований на горищі житлового будинку АДРЕСА_2 , підтверджується дослідженими письмовими доказами. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що шкода, внаслідок залиття квартири, спричинена позивачу саме з вини ТОВ «Дивобуд» на якого відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства та умов укладеного між останнім та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради від 18.11.2013 договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Центрально-Міському районі (об`єкт №2) покладено обов`язок належного утримання та ефективної експлуатації об`єктів житлового фонду, переданих в оперативне управління останньому, в тому числі житлового будинку в якому розташована квартира позивача. За змістом частини 3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Згідно з положеннями ч.4 ст.23 Цивільного Кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з обставин справи, надав оцінку моральним стражданням позивача, що полягали у душевних переживаннях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості визначив позивачу моральну шкоду в розмірі 1000 грн. і колегія суддів повністю погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведена вина відповідача у залитті квартири позивача, тоді, як стороною відповідача ці обставини не спростовані та не доведено належними та допустимими доказами, що причиною залиття квартири є дії третьої особи КПТМ «Криворіжтепломережа», тому саме відповідач повинен нести перед позивачем відповідальність за спричинену останньому, залиттям його квартири майнову та моральну шкоду. Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції. Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених 375 ЦПК України. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відсутні підстави для здійснення перерозподілу судових витрат. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВОБУД» залишити без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2022 року. Головуючий: Судді: