Ухвала КЦС ВС № 752/968/19
від 26.04.2022 · ЦивільнаУхвала 26 квітня 2022 року м. Київ справа № 752/968/19 провадження № 61-19734св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року у складі судді Марфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ КБ «Хрещатик»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (далі - ТОВ «ФК «Профкапітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтований тим, 23 березня 2012 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 укладений договір № 1F0083/00914491204 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної картки, відповідно до пункту 1.1 якого, банк відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжних засобів клієнту № НОМЕР_1 у гривнях для проведення розрахунків з використанням платіжної картки на підставі отриманої заяви та інших документів, наданих клієнтом відповідно до діючого законодавства України, та видає клієнту платіжну картку, що є власністю банку. ПАТ КБ «Хрещатик» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Вказувало, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 01 листопада 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 1 755 473,66 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 610 946,49 грн; заборгованості за процентами за кредитом у розмірі 516 099,30 грн; пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 200 658,25 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 132 436,03 грн, інфляційні втрати від прострочення повернення кредитної заборгованості у розмірі 241 735,02 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 53 598,57 грн. Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «Хрещатик» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 23 березня 2012 року № 1F0083/00914491204 у розмірі 1 755 473,66 грн. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року позов ПАТ КБ «Хрещатик» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором № 1F0083/00914491204 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної картки від 23 березня 2012 року у розмірі 1 755 473,66 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що позичальник неналежним чином виконував умови договору у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з позичальника у зазначеному позивачем розмірі. Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача у визначеному позивачем розмірі, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії договору. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 349/656/20, 14 липня 2021 року у справі № 711/1773/17, від 14 липня 2021 року у справі № 641/2207/18. Також, у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень представник заявниці посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: місцевий суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України); апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України). У січні 2022 року ТОВ «ФК «Профкапітал», який є правонаступником ПАТ КБ «Хрещатик», подав відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року призначити до судового розгляду на 03 травня 2022 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний