Постанова 4813 № 500/5721/19

Номер провадження: 22-ц/813/86/22 Номер справи місцевого суду: 500/5721/19 Головуючий у першій інстанції Присакар О. Я. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.04.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Шлапак А.О., переглянувши справу №500/5721/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року у складі судді Присакар О.Я., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 5 серпня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на 340 штук простих іменних акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів». Спадкоємцями першої черги майна померлого були дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 , онука ОСОБА_1 (дочка померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ). Позивач зазначила, що на час відкриття спадщини знаходилась у складній життєвій ситуації, оскільки змушена була доглядати за двома дітьми, менша дитина за станом здоров`я потребувала стороннього догляду. Крім того, відповідач ОСОБА_2 та його родина перешкоджали їй в отриманні документів, що визначають її спорідненість із спадкодавцем, посилались на наявність заповіту померлого. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (дружина спадкодавця ОСОБА_3 ). Про відсутність заповіту діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_4 їй стало відомо 5 квітня 2019 року зі справи ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. На час смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона продовжувала перебувати все в тих же складних життєвих обставинах, що й зумовили пропущення строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 . Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просила: визнати поважними обставини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2-3). Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 6 серпня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.19). Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про час відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 знала, чого не заперечує. ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , не проживала разом із спадкодавцем, в установлений законом строк заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подала, жодного разу не зверталась до нього з питанням про наявність або відсутність заповіту чи стосовно спадщини, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_4 . Про наявність чи відсутність заповіту не було перешкод дізнатися, звернувшись до нотаріуса. Посилання на те, що у позивача ОСОБА_1 були складні життєві обставини (що не підтверджено жодним доказом) та вона сама доглядала за дітьми, не відповідають дійсності, так як ОСОБА_1 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 та цивільним чоловіком батьком дітей ОСОБА_7 за однією адресою, таким чином, виховують і утримують своїх дітей вони разом. Докази того, що на час смерті ОСОБА_4 один із дітей ОСОБА_1 за станом здоров`я потребував постійного догляду, відсутні. Необізнаність ОСОБА_1 щодо наявності або відсутності заповіту, відсутність документів на підтвердження родинних зв`язків тощо не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 не бажала прийняти спадщину, яка залишилася після її баби та діда, про що свідчить її бездіяльність стосовно отримання інформації щодо дій та документів, необхідних для прийняття спадщини. ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, а в наслідок не бажання прийняти спадщину (а.с.21-23). Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.66-71). Висновок суду мотивовано тим, що, що поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , не доведено. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.74-76). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Суд допустив ряд порушень, що призвело до ухвалення незаконного та несправедливого по відношенню до неї рішення, суд однобоко дав оцінку доказам, не беручи при цьому всі докази, які були надані в ході розгляду справи сторонами, жодний із наведених відповідачем аргументів не могли спростувати викладене нею в позові, пояснення відповідача наводили лише на сумніви та потребували перевірки, оскільки базувались на припущеннях. У неї були відсутні документи, що можуть підтвердити її спорідненість із спадкодавцем, про відсутність заповіту дізналася лише 5 квітня 2019 року з позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. 8 квітня 2019 року звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Суд не звернув увагу на те, що нотаріусом не було дотримано вимог законодавства стосовно сповіщення її як спадкоємця про відкриття спадщини, не встановив можливість врегулювання мирним шляхом відібрання нотаріусом у спадкоємця, який прийняв спадщину, заяви про надання згоди чи заяви про відмову у наданні згоди на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Суд не витребував інформацію від нотаріуса стосовно прийняття спадщини після ОСОБА_3 , про прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка перебувала на лікуванні у закладі. Нотаріусом допущено порушення, яке потягло за собою несвоєчасне подання нею заяви про прийняття спадщини із-за неповідомлення її нотаріусом про заведену спадкову справу з метою реалізації права спадкоємця на прийняття спадку. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує відповідністю рішення суду обставинам справи і вимогам діючого законодавства України. Крім того, звернуто увагу на те, що при зверненні до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропуск строку обґрунтовувала складними життєвими обставинами, в яких вона опинилася у зв`язку із народженням дитини ОСОБА_8 та знаходженням на її утриманні другої дитини, відсутністю документів, підтверджуючих спорідненість її з спадкодавцем, а також обманом з боку відповідача щодо наявності заповітів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вже вказала іншу причину пропуску строку, а саме те, що нотаріусом було допущено порушення, яке потягло за собою несвоєчасне подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадку через неповідомлення її нотаріусом про заведену спадкову справу з метою реалізації права на спадкування, хоча про відкриття спадщини їй було відомо і необхідно було лише здійснити певні дії для реалізації свого права. Тож, вказуючи іншу причину пропуску нею строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 самовиключає причини, вказані нею в позовній заяві (а.с.105-108). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне. ОСОБА_2 , 1955 року народження, та ОСОБА_5 , 1956 року народження, сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочка ОСОБА_5 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 року. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років. Спадкова справа №144/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 заведена 12 квітня 2014 року Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою сина ОСОБА_2 . У спадковій справі №144/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 онука ОСОБА_1 з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за правом представлення звернулась 8 квітня 2019 року. 14 квітня 2019 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області надано ОСОБА_1 відповідь на заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину баби ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , за змістом якої вказано на пропуск строку прийняття спадщини. 5 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 як спадкоємця ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 . Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України). У розумінні частини 3 статті 1272 ЦК України причини пропущення строку на прийняття спадщини мають бути поважними, поняття «поважні причини» є оцінювальне. Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_9 проживали і проживають в м. Ізмаїл Одеської області, там же проживали й спадкодавці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 про смерть діда ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рівно як і про смерть баби ОСОБА_4 29 січня 2014 року достовірно знала. ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 подав в установлені законом порядку та строки, спадкову справу заведено у 2014 році. ОСОБА_1 після смерті баби ОСОБА_4 є спадкоємцем, яка пропустила строк для прийняття спадщини. Поважними причинами пропущення строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 вказала складні життєві обставини, які обґрунтувала тим, що на утриманні має двох дітей, що молодша дитина хворіє. Дійсно, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте, у дітей є батько ОСОБА_7 , який проживає разом з ними. Сам по собі факт наявності двох дітей, факт хвороби дитини є не підставою для поновлення строку, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів того, що з 29 січня 2014 року вона як мешканка м. Ізмаїл позбавлена була можливості звернутися до нотаріуса в м. Ізмаїл з заявою про прийняття спадщини (подання заяви не займає багато часу та потребує мінімальних матеріальних витрат). Вперше таке звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори мало місце лише 8 квітня 2019 року, тобто через п`ять років після смерті спадкодавця ОСОБА_10 . Поважними причинами пропущення строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 також вказала відсутність документів, підтверджуючих спорідненість її із спадкодавцем та обман з боку ОСОБА_2 стосовно заповіту. Дані обставини також не можуть бути прийняті як підстава для поновлення строку, оскільки ОСОБА_2 не заперечував і не заперечує те, що ОСОБА_1 є дочкою його померлого брата та, відповідно, онукою спадкодавця. Крім того, ОСОБА_1 не була позбавлена жодної можливості підтвердити документами чи встановити в судовому порядку, за необхідності, свої родинні відносини зі спадкодавцем. Що ж до посилань на обман стосовно заповіту, то такі не заслуговують на увагу, оскільки прийняття спадщини не залежить від наявності чи відсутності заповіту. Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, тобто причин, які б були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини, в даному випадку для подання заяви про прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги щодо порушень з боку нотаріуса, які, на думку ОСОБА_1 , призвели до несвоєчасного подання нею заяви про прийняття спадщини, не приймаються, так як передбачені статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України порядок та строки для прийняття спадщини не ставлять дії спадкоємця в залежність від тих чи інших дій та рішень нотаріуса. Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 у строк шість місяців з часу відкриття спадщини звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що така заява не була прийнята нотаріусом. Суд приймає доводи ОСОБА_2 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в яких звернуто увагу на те, що позовні вимоги не було обґрунтовано такими обставинами як допущення порушення нотаріусом. Ці підстави позову не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції не підлягають прийняттю. Проте у будь-якому випадку не залежно від тих чи інших дій, рішень нотаріуса Акимова І.М. для прийняття спадщини мала особисто вчинити дії, встановлені законом для спадкоємця, який бажає прийняти спадщину. Правові підстави для скасування рішення суду відсутні. В справі наявні неодноразово подані учасниками справи заяви про розгляд справи в суді апеляційної інстанції без їх участі. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 21 квітня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 квітня 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова