Постанова 4870 № 914/1102/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" квітня 2022 р. Справа №914/1102/21 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б. Суддів Бойко С.М., Малех І.Б., секретар судового засідання Кострик К., за участю представників сторін: прокурора: Бучко Р.В., позивача: не з`явився відповідача: адвоката Сеньківа А.І., розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 06.01.2022 №27вих-22 (вх. суду від11.01.2022 №01-05/181/22) на рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2021 (суддя Стороженко О.Ф., повний текст рішення складено 21.12.2021, м.Львів) у справі № 914/1102/21 за позовом: Заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, позивач: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м.Львів, до відповідача: Державного підприємства Магерівський військовий лісгосп, Львівська область, Жовківський район, смт.Магерів, про: стягнення грошових коштів у сумі 421 035,10грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції: У квітні 2021року заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі Держекоінспекція) до ДП Державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп» про стягнення 421 035,10грн шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у ході розслідування кримінального провадження № 42020140410000021 за фактом лісової пожежі у виділах 69, 81, 82, 83 кварталу №105 ДП «Магерівського військового лісгоспу» встановлено, що у квітні 2020 року на території кварталу № 105 Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» виникла пожежа, в результаті якої знищено або пошкоджено вогнем 101 дерево. У зв`язку з чим прокурор вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем службових обов`язків щодо збереження лісу навколишньому природному середовищу спричинено шкоду у розмірі 421 035,10 грн, розрахунок якої проведено на підставі протоколу огляду місця події від 01.07.2020, Таблиці переводу діаметрів дерев на висоті 1,3 м. у корі в см. від 21.09.2020 та відповідно до постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2021 у справі № 914/1102/21 відмовлено у задоволенні позову. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що розмір заподіяної шкоди лісу внаслідок пожежі визначається згідно з додатками №1 та №2 до постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», якими затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу пошкодженням дерев до ступеня припинення та до ступеня неприпинення росту. Разом з тим, суд встановив відсутність в матеріалах справи доказів наявності у 6 дерев «ознак» пошкоджень до ступеня припинення росту, зазначених у п.3 додатку №1 до постанови (переламані стовбури, обідрана кора понад 30 відсотків периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморгана крона понад половину її довжини, обідрані та зламані скелетні корені понад половину периметра стовбура, а також - повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі); доказів наявності у 95 дерев «ознак» пошкоджень до ступеня неприпинення росту, зазначених у п.2 додатку №2 до постанови (зламана вершина або обшморгана крона від третини до половини її довжини, обідрана кора від 10 до 30 відсотків периметра стовбура (незалежно від довжини і висоти пошкодження стовбура), обідрані та зламані скелетні корені від однієї четвертої частини до половини периметра стовбура, а також - дерева з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, до 30 градусів від вертикальної осі без відриву коренів); доказів здійснення виміру діаметру пошкоджених дерев належними технічними засобами (від якого залежить розмір відшкодування). Дослідивши протокол огляду місця події від 01.07.2020, суд вказав, що в ньому викладено висновок про ступінь пошкодження 101дерева без жодних обгрунтувань для такого висновку із конкретизацією ознак пошкоджень. У зв`язку з чим суд вказав, що прокурор та позивач не довели факту наявності у 101 дерева пошкоджень, визначених додатками №1, 2 до постанови, на підставі яких здійснюється обчислення розміру завданої шкоди, та дійшов висновку про недоведеність розміру такої шкоди та відсутність підстав для задоволення заявленого позову. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи: Заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема те, що на обгрунтування позовних вимог в частині розміру заподіяної шкоди прокурор надав протокол огляду місця події від 01.07.2021, проведеного в рамках кримінального провадження № 42020140410000021, за участі представників Держекоінспекції та ДП «Магеровський військовий лісгосп». В ході проведеного огляду спеціалістами-екологами обстежено кожне пошкоджене дерево та складено польову перелікову відомість, в якій зафіксовано факт пошкодження, кількість пошкоджених дерев та ступінь пошкодження кожного дерева у 105кварталі. Прокурор зазначає, що саме факт відображення у польовій переліковій відомості визначеної кількості дерев з віднесенням їх до категорій «припинення росту» та «неприпинення росту» є єдиним способом фіксації таких ознак. При цьому прокурор вказує, що присутні під час огляду представники відповідача не заперечували щодо жодного з виявлених пошкоджень та не заявляли про невідповідність висновків екологів фактичним обставинам справи. У зв`язку з чим прокурор вважає, що ним належним чином доведено розмір шкоди, заподіяної пожежею у 105кварталі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказує, зокрема, що протокол огляду місця події від 01.07.20220 не містить передбачених додатками №1, 2 до постанови КМУ №665 даних, які б свідчили про наявність ознак (критеріїв), за якими визначається пошкодження дерева до ступеня припинення/неприпинення росту, а тому без встановлення факту конкретного ушкодження з вичерпного переліку зазначених додатків неможливо дійти висновку про «припинення» чи «неприпинення» росту дерев. Зазначає, що в протоколі також не зазначено про використання будь-яких вимірювальних засобів, про наявність додатків до нього, в тому числі польової перелікової відомості, яка, в свою чергу, не містить інформації про час її складання та які саме з пошкоджень визначених додатками №1 та №2 мали місце. Поряд з тим, відповідач вказує про наявність в матеріалах справи доказів, які спростовують наявність пошкоджень на 101дереві, зокрема в акті №1 про лісову пожежу від 13.04.2020 та акті проведення розслідування по факту лісової пожежі від 13.08.2020 вказано, що в спірному випадку мала місце низова лісова пожежа, якою пошкоджено тільки лісова підстилка. Загорання пройшло від кромки лісової дороги по якій проїжджає тракторна техніка, про пошкодження дерев в актах не зазначено. Крім того, відповідач посилається на складені ДСЛП «Львівлісозахист» акти лісопатологічного обстеження від 05.05.2020 та від 25.05.2020, відповідно до яких у виділі 69 встановлено факт низової пожежі, які спричинила тільки опіки кореневих лап та нижньої частини стовбурів(акт від 05.05.2020), у виділах 82.1 і 83.1-насадженння пройдено біжучою низовою пожежею, однак не зафіксовано жодних пошкоджень дерев ні до ступеня припинення росту, ні до ступеня неприпинення росту (акт від 25.05.2020). Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора. Подальший рух справи викладено в ухвалах суду. Так, ухвалою від 15.03.2022 відкладено розгляд справи на 12.04.2022. 11.04.2022 від Держекоінспекції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням у її роботи простою через запровадження воєнного стану на території України. У судовому засіданні 12.04.2022 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача заперечив щодо апеляційної скарги та підтримав відзив на неї. Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні представників учасників справи, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи, а також строки розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи. При цьому, суд враховує, що в попередні судове засідання скаржник також не забезпечував явки свого представника. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що : 13.04.2020 комісією ДП «Магерівський військовий лісгосп» складено акт про лісову пожежу №1, згідно з яким 10.04.2020 на території Магерівського лісництва виникла пожежа в лісовому масиві 105квараталу у виділах 58,69,82,83. Площа пожежі -8га. У п. 6 вказаного акту в графі «причина виникнення пожежі»- ймовірне загорання сталося від лісової дороги, де проїжджає автотранспортна техніка. Вогнем пройдено площу- низова- пристигаюча 5га, стиглі і перестійні-3га (том 1,а.с. 19-21). Відповідно до акту проведення розслідування по факту лісової пожежі в кварталі 105 виділ 58,69, 82, 83 пл.8га від 13.08.2020 (затвердженого директором лісгосопу від 13.04.2020) лісовою пожежею пошкоджена лісова підстилка в насадженнях віком від 61 до 91року. Під час обстеження виявлено, що загоряння пройшло від кромки лісової дороги (том 1.а.с. 22). 06.05.2020 в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42020140410000021 за фактом лісової пожежі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. 01.07.2020 прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону, за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області та працівників ДП «Магерівський військовий лісгосп» проведено огляд місця події, за фактом якого складено протокол огляду місця події. Згідно з протоколом огляду місця події від 01.07.2020, складеного за результатами огляду лісового кварталу 105 (виділів 69, 81, 82, 83) на території ДП «Магерівський військовий лісгосп», виявлено пошкоджених низовою пожежею дерев породи сосна в кількості 101 шт., з них: з припиненням росту: товщиною 36 - 3 шт., товщиною 40 - 2 шт., товщиною 44 - 1 шт., з неприпиненням росту: товщиною 24 - 3 шт., товщиною 28 - 10 шт., товщиною 32 - 12 шт., товщиною 36 - 14 шт., товщиною 40 - 18 шт., товщиною 44 - 16 шт., товщиною 48 - 11 шт., товщиною 52 - 7 шт., товщиною 56 - 4 шт. Під час огляду технічні засоби не застосовувались. Також в матеріалах справи наявна польова перелікова відомість дерев, пошкоджених внаслідок пожежі у 105 кварталі, у якій зазначено кількість дерев породи сосна, пошкоджених до ступеня припинення росту та до ступеня неприпинення росту (том 1.а.с. 178). На підставі протоколу огляду місця події від 01.07.2020 та відповідно до додатків №1 та №2 до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 позивачем визначено розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок низової пожежі (Розрахунки від 21.09.2020), який становить 421035,10 грн, а саме(том 1,а.с. 28,29): -за заподіяння шкоди пошкодженням дерев до ступеня припинення росту 73 350,90 грн; -за заподіяння шкоди пошкодженням дерев до ступеня неприпинення росту 347 684,20 грн. У кримінальному провадженні № 42020140410000021 проведено судову інженерно-екологічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 20.01.2021 №7574, згідно з яким розмір шкоди, визначений Держекоінспекцією в сумі 421 035,10 грн документально підтверджується. Також у матеріалах справи наявні складені у травні 2020року представниками ДСЛП «Львівлісозахист» акти лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів поліпшення санітарного стану, а саме вибіркових рубок насадженнях ДП «Магеровський військовий лісгосп»- акт від 25.05.2020 та акт від 05.05.2020. Так, в акті від 25.05.2020 (том 1,а.с. 122) вказано, що у виділах 81.1, 82.1, 83.1 кварталу 105 насадження пройдено біжучою низовою пожежею, ступінь пошкодження насадження середня. В акті від 05.05.2021( том 1,а.с. 124) вказано, що у виділі 69 кварталу 105 на ділянці пройшла низова пожежа, яка спричинила опіки кореневих лап та нижньої частини стовбурів. Ступінь пошкодження насадження сильна. При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним: Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про відшкодування 421 035,10грн шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Згідно з ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України ). Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень. Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Згідно з ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Разом з тим, як вбачається з протоколу огляду місця події від 01.07.2020 під час його проведення не встановлювались фактичні обставини щодо дотримання (недотримання) відповідачем вимог природоохоронного законодавства стосовно забезпечення охорони лісу від пожежі. Разом з тим, відповідач не надав суду доказів фактичного виконання ним вимог законодавства щодо забезпечення охорони лісу від пожежі та доказів наявності обставин, які б виключали відповідальність його як лісокористувача за завдану пожежею шкоду. При цьому, розмір шкоди визначається згідно з Додатками №1 та №2 до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 , якими затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу пошкодженням дерев до ступеня припинення та до ступеня неприпинення росту. Позивачем здійснено розрахунки розміру шкоди, виходячи із кількості дерев (пошкоджених до ступеня припинення та до ступеня неприпинення росту), зазначених у протоколі огляду від 01.07.2020 та польовій переліковій відомості. Відтак, у випадку наявності доказів, які б підтверджували пошкодження дерев до стану, зазначеному у додатках №1 та №2 до Постанови, наявними були б підстави для стягнення з відповідача визначеного позивачем розміру шкоди. Проте, як обгрунтовано встановив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази щодо: -наявності у 6 дерев «ознак» пошкоджень до ступеня припинення росту, зазначених у п.3 додатку №1 до постанови, а саме: переламані стовбури, обідрана кора понад 30 відсотків периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморгана крона понад половину її довжини, обідрані та зламані скелетні корені понад половину периметра стовбура, а також - повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі; -наявності у 95 дерев «ознак» пошкоджень до ступеня неприпинення росту, зазначених у п.2 додатку №2 до постанови, а саме: зламана вершина або обшморгана крона від третини до половини її довжини, обідрана кора від 10 до 30 відсотків периметра стовбура (незалежно від довжини і висоти пошкодження стовбура), обідрані та зламані скелетні корені від однієї четвертої частини до половини периметра стовбура, а також - дерева з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, до 30 градусів від вертикальної осі без відриву коренів; У протоколі огляду від 01.07.2020 зазначено висновок про ступінь пошкодження 101 дерева без наведення обгрунтування такого висновку із конкретизацією ознак пошкоджень. В протоколі також не зазначено про використання будь-яких вимірювальних засобів, про наявність додатків до нього, в тому числі польової перелікової відомості, яка, в свою чергу, не містить інформації про час її складання та які саме з пошкоджень визначених додатками №1 та №2 мали місце. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурор та позивач не довели факту наявності у 101 дерева тих пошкоджень, які визначені додатками №1 та №2 до Постанови КМУ як підстави для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок пошкодження дерев. А відтак відсутність доказів стосовно наявності у дерев «ознак» пошкоджень, які б підтверджували наявність підстав (передбачених додатками №1 і №2 до постанови) для визначення ступенів пошкоджень (ступеня припинення чи ступеня неприпинення росту дерев), зазначених у протоколі огляду від 01.07.2020, зумовлює відсутність доказів належного визначення розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок пожежі 10.04.2020. Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №913/3171/8 вказав, що в силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13,14 ГПК, а також положеннях статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність прокурором та позивачем підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України). На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2021 у справі № 914/1102/21 та ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником. Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 06.01.2022 №27вих-22 (вх. суду від11.01.2022 №01-05/181/22)- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2021 у справі № 914/1102/21 -залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.04.2022 Головуючий суддя Т.Б. Бонк Судді С.М. Бойко І.Б. Малех