Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3043/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3043/21 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 09.07.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: 23.04.2021р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 ; скасування рішення від 03.02.2021р. №72/03.04.-пр про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності трудового стужу у безвісти зниклого ОСОБА_2 та зобов`язання призначити пенсію у зв`язку з втратою годувальника на її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , починаючи з 02.01.2016р. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.07.2021р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника на ОСОБА_3 ; скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.02.2021 року №72/03.04-пр. про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника на ОСОБА_3 , починаючи з 01.02.2017р. за заявою від 27.01.2021р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на невнесення інформації про безвісне зникнення ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому відсутність правових підстав для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2007р. відділом реєстрації актів цивільного стану Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.04.2013р. шлюб припинено на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13.03.2013р. у справі №486/425/13-у. /а.с.17/ Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.18/ Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.11.2020р. у справі №486/938/20, що набрало законної сили 08.12.2020р., визнано безвісно відсутнім ОСОБА_2 , початком безвісної відсутності вважається 01.01.2017р. /а.с.19-22/ 27.01.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на її неповнолітнього сина ОСОБА_3 /а.с.13/ Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.02.2021р. № 72/03.04-пр відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у зниклого безвісті годувальника необхідного страхового стажу та відсутністю підтвердження факту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про безвісне зникнення ОСОБА_2 . Вищезазначеним рішенням встановлено, що до заяви додано, зокрема: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження НОМЕР_1 , рішення суду від 06.11.2020р. №486/938/20 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. /а.с.27-29/ Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, позивач звернулася до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України №1058-IV), в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013р. по 21.02.2014р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 36 Закону України №1058-IV непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні. Згідно п.1 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» від 12.07.2018р. № 2505-VIII (надалі - Закон України №2505-VIII) непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо інше не передбачено цим Законом. Дітям особи, зниклої безвісти, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи. Батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тому неподання позивачем документів про страховий стаж годувальника не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України - №2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області про визнання фізичної особи ОСОБА_2 безвісно відсутнім. /а.с.19/ Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.11.2020р. у справі №486/938/20 визнано безвісно відсутнім ОСОБА_2 , початком безвісної відсутності вважається 01.01.2017р. /а.с.19-22/ Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 6 Закону України №2505-VIII право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням положень цього Закону виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до п.п.4 п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються, зокрема свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Оскільки рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.11.2020р. у справі №486/938/20 встановлено, що початком безвісної відсутності ОСОБА_2 є 01.01.2017р., тому право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника виникло через один місяць з дня початку безвісної відсутності годувальника встановленої судом, а саме з 01.02.2017р. Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, розглянув справу з дотриманням норм матеріального, процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.