LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/4840/19

від 20.04.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адмін…

УХВАЛА 20 квітня 2022 року м. Київ справа № 640/4840/19 адміністративне провадження № К/990/6473/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Кашпур О.В.. Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/4840/19 за позовом Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій та скасування результатів висновку, - УСТАНОВИВ: Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій та скасування результатів висновку від 05 березня 2019 року про результати моніторингу закупівлі Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації згідно ЄЗС ДК 021:2015-15810000-9 "Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби" (хліб пшеничний "Батон"; хліб житній український "Столичний"); ідентифікатор оголошення UA-2019-01-25-001718-а. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок від 05 березня 2019 року про результати моніторингу закупівлі Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації згідно ЄЗС ДК 021:2015-15810000-9 "Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби" (хліб пшеничний "Батон"; хліб житній український "Столичний"); ідентифікатор оголошення UA-2019-01-25-001718-а. В іншій частині позову - відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2022 року з підстав постановлення ухвали про відвід (самовідвід) склад суду визначений: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Кашпур О.В., Уханенко С.А. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дій та скасування результатів висновку про результати моніторингу закупівлі. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню. Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, який є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Так, скаржником зазначено, що справа має виняткове значення для нього, оскільки неможливість подання касаційної скарги призведе до значних втрат з Державного бюджету України та позбавить контролюючий орган можливості захистити економічні інтереси держави у повному обсязі. Однак, для кожної зі сторін справи, в якій він є учасником, справа має виняткове значення. Разом з тим, скаржником не доведено, що спірні правовідносини є винятковими та без судового захисту можуть призвести до незворотніх наслідків. Також, скаржником зазначено, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак, крім цитування вказаного пункту. скаржником жодним чином не обгрунтовано вказане твердження. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/4840/19 за позовом Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій та скасування результатів висновку. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. В. Кашпур С. А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»