LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС540/1949/21

від 20.04.2022 · Адміністративна

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 20 квітня 2022 року м. Київ справа № 540/1949/21 провадження № К/990/6752/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 540/1949/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з 01.12.2019; - визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у виготовлені та направлення до ГУ ПФУ в Херсонської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог ст. ст. 43, 51 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених, з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії за заявою пенсіонера МВС від 19.03.2019; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог ст. ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-ХП та з врахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 №45 та «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо виготовлення та видачі ОСОБА_1 оновленої довідки про склад грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру його пенсії; - зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XII та з врахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 №45 та «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 скасовано в частині вирішення питання про розподіл судових витрат у вигляді стягнення професійної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 . Прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді професійної правничої допомоги пов`язаної із розглядом справи в суді першої інстанції у сумі 3000 гривень. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 залишено без змін. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді професійної правничої допомоги пов`язаної із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1000 гривень. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник через дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у підготовці та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-ХП та з врахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 №45 та «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. Тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб`єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійного забезпечення особи, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Водночас за пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Міністерство внутрішніх справ України відмовило ОСОБА_1 у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також наголошує на тому, що сума на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам. Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Також суд не бере до уваги твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, оскільки вона була прийнята вже після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, що об`єктивно виключає можливість застосування такого судового рішення під час апеляційного розгляду справи. Щодо посилання відповідача у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, від 19.02.2019 у справі №803/1032/18, то колегія суддів може зробити висновок, що такі були застосовані судом апеляційної інстанції у цій справі, та зауважує, що інше вирішення питання розміру судових витрат, на відшкодування яких має право позивач, судом апеляційної інстанції, порівняно з постановами Верховного Суду, на які посилається Міністерство внутрішніх справ України у касаційній скарзі, обумовлено іншими обставинами у справі щодо обсягу і характеру наданої правової допомоги при розгляді справи в суді. Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 540/1949/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»