Постанова 4857 № 460/1865/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1865/21 пров. № А/857/22975/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (суддя Махаринець Д.Є., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/1865/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування шкоди,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2021 №000012160900, та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 0020371-1301-1716 від 07 червня 2021 року щодо сплати податкового боргу в сумі 6 800,00 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.03.2021 №000012160900, яким застосовано фінансові санкції. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.06.2021 року №0020371-1301-1716. Також стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, судовий збір в сумі 11 350,00 грн. Стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень) грн 00 (нуль) коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, його оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Рівненській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених у ній підстав, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що якщо спірні рішення прийняті контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного рішення. Відтак, апелянт вважає, що факт продажу неповнолітній особі, яка не досягла 18-річного віку, підтверджений належними доказами, а застосована до ФОП ОСОБА_1 санкція у розмірі 6800 грн. обгрунтована і правомірна, прийнята на підставі, у межах та спосіб, передбачений Законами України. Також не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу, вважає, що дана сума не є співмірною з складністю справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив таку відхилити. Апелянт, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач - Фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 є діючим суб`єктом господарювання, не перебуває в процесі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, в тому числі, є зареєстрованим у контролюючих органах. Зареєстрованими видами діяльності ФОП ФОП ОСОБА_1 є: код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); код КВЕД 56.30 обслуговування напоями; код КВЕД 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом. На підставі подання про усунення причин та умов, що сприяли незаконному продажу алкогольних напоїв неповнолітнім вихідний від 28.12.2020 року №21005/200/04-2020, вхідний №2485/5/17-00 від 04.02.2021 року та матеріалів адміністративної справи Рівненського відділу Національної поліції ГУ НП у Рівненській області, контролюючим органом на виконання вимог п. 2 ст. 23 Закону України «Про поліцію», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та з метою недопущення в подальшому подібних порушень прийнято рішення про застосування фінансових санкцій ФОП ОСОБА_1 . Подання про усунення причин та умов, що сприяли незаконному продажу алкогольних напоїв неповнолітнім від 28.12.2020 року №21005/200/04-2020 складено за наслідками вчиненого 20.10.2020 року адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.10.2020 року серія ВАБ №340112 та прийнятою постановою у справі про адміністративне правопорушення №144 від 17.11.2020 року, відібраними письмовими поясненнями 20.10.2020 року від громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також, підтверджено копією фіскального чека від 22.11.2020 року оплату штрафу гр. ОСОБА_4 визначеного постановою №144 від 17.11.2020 року, що тягне за собою накладення штрафу відповідно до ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . В подальшому на підставі подання про усунення причин та умов, що сприяли незаконному продажу алкогольних напоїв неповнолітнім від 28.12.2020 року №21005/200/04-2020 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2021 №000012160900, яким зобов`язано сплатити позивача фінансову санкцію в розмірі чотирнадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч гривень 00 копійок. Не погодившись з вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій позивач подав даний адміністративний позов. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 «Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 частиною 5 якої передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Пунктами 6,7,9 Порядку №790 встановлено, що порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності. Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб`єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів. Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку Статтею17 даного закону передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень. Разом з тим, в частині 2 оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2021 року №000012160900, вказано наступне: Зобов`язати Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 адреса проживання: АДРЕСА_1 сплатити в установленому законом порядку штраф у розмірі чотирнадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок до бюджету. Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не враховано положення абз. 13 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», так як замість встановленого розміру штрафних санкцій 6 800, 00 грн. відповідачем самостійно визначено суму штрафних санкцій в рішенні в розмірі 14 659 200,00 грн. Також судом першої інстанції вірно зазначено, що у відповідності з частиною 8 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. В Додатку до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1050) визначена обов`язкова форма рішення про застосування фінансових санкцій зокрема, обов`язковим полем для прийняття рішення є найменування суб`єкта господарювання, як у вступній частині у пункті 1 та у пункті

2. Всупереч встановленій Порядком №790 формі рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не достовірно зазначено в жодному пункті оскаржуваного рішення найменування суб`єкта господарювання, що вказує на неправомірність та не чіткість прийнятого оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій. Як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, на допущені відповідачем в оскаржуваному рішенні від 01.03.2021 №000012160900 про застосування фінансових санкцій розбіжності, зокрема співставивши дані з рішенням контролюючого органу та наданими персональними документами позивача, суд встановив розбіжності щодо прізвища вказаного в оскаржуваному рішенні - «ОСОБА_1» , а з паспортом позивача - « ОСОБА_1 » , також існують розбіжності по батькові в рішенні контролюючого органу - « ОСОБА_1 », а по персональним документам позивача - « ОСОБА_1 ». Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2021 №000012160900 прийняте ГУ ДПС у Рівненській області ДПС України є незаконним і підлягає визнанню його протиправним та скасуванню. Щодо податкової вимоги то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 01.03.2021 №000012160900 складене ГУ ДПС у Рівненській області ДПС України в судовому порядку, відтак визначена сума штрафних санкцій в розмірі 6 800,00 грн. не може вважатися податковим боргом так як є неузгодженою, що підтверджує безпідставність та необґрунтованість складення податкової вимоги від 07.06.2021 року №0020371-1301-1716. Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2021 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії наступних документів: акту прийому-передачі правничих послуг №1 від17.09.2021 року; розрахунку №1 суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу; копію квитанції від 16.09.2021 року на суму 20 000,00 грн. Також як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №21-02/17 від 15.03.2021 з актом прийому-передачі правничих послуг №1 від17.09.2021 року; розрахунок №1 суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу; копію квитанції від 16.09.2021 року на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу: "Правничі послуги у справі розрахунку №1 від 15.03.2021 року згідно договору №21-02/17 від 15.03.2021 року, від ОСОБА_1 " Окрім цього з акта прийому-передачі правничих послуг №1 від17.09.2021 року про надання правничої допомоги у справі №460/1865/21 видно, що Бюро згідно з умовами вказаного договору надано наступні правничі послуги: підготовка позовної заяви 9100,00 грн., підготовка відповіді на відзив 4 900,00 грн., представництво інтересів клієнта в суді 6 000,00 грн. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням складності справи та наданих представником позивача доказів понесення витрат на правничу допомогу, не є цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є не співмірними з наданими ним послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від15.03.2021 року №21-02/17, а відтак стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. є достатньою та обґрунтованою для відшкодування витрат на правничу допомогу. Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 460/1865/21без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 20.04.2022