Постанова 4803 № 201/7403/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3095/22 Справа № 201/7403/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ СК Альфа Страхування, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що внаслідок ДТП, яка сталася 13 квітня 2021 року в м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги, 7, за участю транспортного засобу Mercedes-Benz GLC 220D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був припаркований водієм ОСОБА_3 та належав на праві власності позивачці, їй було завдано матеріальної шкоди. Цивільно-правова відповідальність водія була застрахована ПрАТ СК Альфа Страхування згідно Полісу від 29 грудня 2020 року. Незважаючи на те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля та запасних частин складає - 67375 грн. 31 коп., а вартість відновлювального ремонту та запасних частин з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, складає - 42209 грн. 24 коп., відповідно до висновку від 13 травня 2021 року № 2005/21 незалежного судового експерта Дроздова Ю.В., страховою компанією 12 травня 2021 року їй перерахована сума у розмірі 29418 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача ПрАТ СК Альфа Страхування на її користь недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 17091 грн. 24коп. (42209 грн. - 29418 грн. = 12791 грн. + 4300 грн. = 17091 грн. 24коп.), а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 25166 грн.07коп. (67375 грн. 31коп. - 42209 грн. 24 коп. = 25166 грн. 07 коп.), та пропорційно понесені судові витрати. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ СК Альфа Страхування на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 17 091 грн. 24 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 25 166 грн. 07 коп. Стягнуто з ПрАТ СК Альфа Страхування на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3 602 грн. 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 305 грн. 10 коп. В апеляційній скарзі ПрАТ СК Альфа Страхування просить рішення суду від 28 грудня 2021 року скасувати в частині стягнення з ПрАТ СК Альфа Страхування на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 17 091 грн. 24 коп. та судових витрат у розмірі 3602 грн. 90 коп., ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ СК Альфа Страхування, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бровко О.О. просить апеляційну скаргу ПрАТ СК Альфа Страхування залишити без задоволення, рішення суду від 28 грудня 2021 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Отже, за змістом зазначеної норми закону саме володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність по використанню яких є джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Статтею 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. З постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2021 року вбачається, 13 квітня 2021 року о 17 год. 26 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 220D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом в районі буд. № 7 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований позаду автомобіль Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був залишений на місці стоянки водієм ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам (а.с.17). Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 454 грн. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Власником автомобіля Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 (а.с.14). Цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - ОСОБА_2 застрахована згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4807861, виданого ПрАТ СК Альфа Страхування строком дії з 10 січня 2021 року до 09 січня 2022 року включно, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 260000 грн., та розміром франшизи 0 грн. (а.с. 49). 15 квітня 2021 року позивачкою на адресу ПрАТ СК Альфа Страхування було направлено заяву про страхове відшкодування та повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке зареєстровано 16 квітня 2021 року (а.с 15, 16). З метою визначення дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу внаслідок ДТП, позивачка звернувся до незалежного судового експерта Дроздова Ю.В., який спільно з представником страхової компанії 23 квітня 2021 року провів огляд пошкодженого автомобіля (а.с. 50, 51). За результатами проведеного огляду незалежним судовим експертом Дроздовим Ю.В. було складено Висновок № 2005/21 від 13 травня 2021 року, відповідно до якого, вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля та запасних частин складає - 67375 грн.3 1 коп., а вартість відновлювального ремонту та запасних частин з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, складає - 42209 грн. 24коп. (а.с. 21-35). Висновок № 2005/21 від 13 травня 2021 року судового експерта Дроздова Ю.В. складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Методики визначення обсягу ремонтних впливів при встановленні розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику колісного транспортного засобу, Закону України Про судову експертизу, Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та інше. Крім того, висновок експерта № 2005/21 від 13 травня 2021 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду та/або страхової компанії у відповідності та згідно з вимогами діючого законодавства України. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України. Зі звіту вбачається, що звіт складався сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності (свідоцтво Міністерства юстиції України № 544, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (а.с. 36). Висновок експерта № 2005/21 від 13 травня 2021 року, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В. є належним та допустимими доказом у розумінні статей 77, 78 ЦПК України. Вартість складення висновку експерта № 2005/21 від 13 травня 2021 року складає 4300 грн. (а.с.35). 12 травня 2021 року ПрАТ СК Альфа Страхування здійснила перерахування страхового відшкодування позивачу лише у розмірі 29418грн. (а.с. 18, 19). На звернення позивача стосовно незгоди з розміром здійсненого страхового відшкодування, позивач отримала лист-відповідь №0578.609.21-001349.04 від 24 травня 2021 року, в якому ПрАТ СК Альфа Страхування мотивує здійснене страхове відшкодування у розмірі 29 418 грн. коефіцієнтом зносу транспортного засобу з урахуванням зносу, на підставі висновків Звіту № 11029 від 26 квітня 2021 року. зробленого ТОВ СЗУ Україна Консалтинг (а.с. 52-54). З позовної заяви вбачається, що зі Звітом № 11029 від 26 квітня 2021 року, виготовленого ТОВ СЗУ Україна Консалтинг, позивача не було ознайомлено. Доказів протилежного представник відповідача ПрАТ СК Альфа Страхування до відзиву не долучив. Положеннями ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників колісних транспортних засобів визначено порядок погодження між сторонами розміру страхового відшкодування, прийняття рішення про здійснення/відмову у здійсненні страхового відшкодування та порядок здійснення страхового відшкодування потерпілій від обставин ДТП особі. У відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних колісних транспортних засобів», оскільки на момент отримання вищевказаного листа в порядку, передбаченому вказаним Законом України, сторони не узгодили розмір страхового відшкодування, а ПрАТ СК Альфа Страхування взагалі проігнорувало вимоги ст. 36 зазначеного Закону, та не прийняло вмотивованого рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування з посиланням на конкретний розмір, який за доводами страхової компанії, підлягає відшкодуванню. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №465/4287/15, визначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування. Відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних колісних транспортних засобів страхова компанія відшкодовує потерпілій від обставин ДТП особі шкоду з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а різницю між розміром шкоди з урахуванням цього коефіцієнту та майнової шкоди без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу та його складових частин компенсує винуватець дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ СК Альфа Страхування про стягнення з відповідача ПрАТ СК Альфа Страхування на її користь недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 17091 грн. 24 коп. є законними та обґрунтованими. Посилання представника ПрАТ СК Альфа Страхування на те, що виплачена позивачці сума 29418 грн. є сумою, яку вирахувано від загального розміру майнової шкоди з урахуванням зносу транспортного засобу та відрахуванням ПДВ, яке не підлягає сплаті страховою компанією без наявних документів про фактично виконаний ремонт транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту з урахуванням вартості запасних частин з урахуванням зносу транспортного засобу становить - 47252 грн. 96коп. з ПДВ є безпідставними, оскільки відповідно до Висновку про оцінку розміру майнової шкоди № 11029 від 26 квітня 2021 року загальна вартість відновлювального ремонту (42252 грн. 96коп.) не зазначена експертом, як вартість у певній сумі з урахуванням ПДВ. Слід зазначити, ПрАТ СК Альфа Страхування здійснило ОСОБА_1 виплату у розмірі 29418 грн. 40 коп., як повний розмір майнової шкоди за виключенням ПДВ та з урахуванням зносу транспортного засобу, однак у Звіті про оцінку розміру майнової шкоди № 11029 від 26 квітня 2021 року взагалі не зазначено, що 29418 грн.40 коп. є розміром майнової шкоди з урахуванням зносу. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ СК Альфа Страхування про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стосовно вимог про стягнення з ПрАТ СК Альфа Страхування судових витрат позивачки на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Із положень ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (рішення «Гуриненко проти України» від 18.02.2010р., №37246/04). З матеріалів справи вбачається, правова допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Бровко О.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 27 травня 2021р., додатку № 1 до договору (тарифи) від 05 липня 2021 року, ордеру від 11 листопада 2021 року, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю (8-12, 69-70). Відповідно до акту наданих послуг загальна вартість послуг складає 8000 грн. (а.с.12). Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. ст. 133, 137, 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги до кожного з відповідачів задоволено в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ СК Альфа Страхування судових витрат, як по оплаті судового збору, так і по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірах пропорційно до стягнутих з кожного відповідача на користь позивачки сум в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Посилання в апеляційній скарзі ПрАТ СК Альфа Страхування на недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ СК Альфа Страхування є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2022 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова