Постанова Львівський апеляційний суд № 466/439/22

Справа № 466/439/22 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б. Провадження № 33/811/346/22 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника адвоката Гарасимчука Н.А., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Гарасимчука Н.А. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 09 листопада 2021 року близько 15:30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в напівпідвальному приміщенні будинку, де розміщений спортивний зал для мешканців будинку, із хуліганських мотивів пошкодила за допомогою сокири двері до спортзалу, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2 , на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок. На постанову судді захисник Гарасимчук Н.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суддя визнала ОСОБА_1 винною за відсутності доказів у матеріалах справи; тривалий конфлікт та неприязні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виключають хуліганські мотиви; відсутні докази про завдання матеріальної шкоди; не зазначено і не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян діями ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення; відсутні докази про завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень; наявність доказів про завдання ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень судом не враховано. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , її захисник Гарасимчук Н.А. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. ОСОБА_1 пояснила, що за адресою АДРЕСА_3 у підвальному приміщені будинку розміщено спортзал. 09.11.2021 коли вона перебувала у себе у квартирі почула шум, тому вирішила спуститись. Коли підійшла до дверей такі виявились зачиненими, вона стукала, але їй ніхто не відкривав. Вона піднялась назад у квартиру, взяла сокиру та знову спустилась до спортзалу, за допомогою сокири намагалась відчинити двері. У середині був сильний шум, лунала музика. Через деякий час двері відчинив ОСОБА_2 , який відштовхнув її, вона втратила рівновагу та впала, а ОСОБА_2 зачинив двері. Після чого вона вийшла з приміщення. Захисник Гарасимчук Н.А. в суді апеляційної інстанції зазначив, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить тривалий характер, тому вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП виключається. Щодо наявного у матеріалах висновку експерта вважає такий неналежним доказом, оскільки огляд ОСОБА_2 проводився через десять днів після конфлікту, у самому висновку експерт використовує термін «могли», давність і механізм утворення ушкоджень експертом не встановлено. Також зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 пошкодила сокирою вхідні двері, чим завдала матеріальної шкоди. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 09.11.2021 він знаходився у спортзалі, що за адресою: АДРЕСА_3 . Почув стук у двері та крик ОСОБА_1 , але дверей не відкривав. Через деякий час ОСОБА_1 повернулась, та почала стукати металевим предметом по дверях, та вимагала, щоб він відчинив двері. Коли він відкрив двері, то побачив у її руках сокиру, зробив ОСОБА_1 зауваження на яке вона не відреагувала. ОСОБА_1 нанесла йому тілесні ушкодження, тому щоб убезпечити себе, відвід праву руку ОСОБА_1 в якій вона тримала сокиру, від себе та зачинив двері. У спортзалі він перебував один, музика грала з мобільного телефону, тому ОСОБА_1 не могла її чути до квартири. Стороннього шуму не було, як і криків про допомогу. ОСОБА_1 неодноразово приходила до спортзалу, та не давала займатись, і у матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків. Вхідні двері тому і закривають, що вона заважає займатись спортом. У нього особисто не має претензій до ОСОБА_1 , з нею він не спілкується взагалі, навпаки саме ОСОБА_1 постійно провокує конфлікти, приходить до спортзалу та заважає тренуватись не лише йому. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Гарасимчука Н.А., на підтримку апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 , який просив постанову судді першої інстанції залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.01.2022 серії ВАБ № 794360 (а.с. 16); постановою про закриття кримінального провадження від 18.12.2021 (а.с. 2-5); висновком експерта №1343 від 18.11.2021 (а.с. 9); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 18.11.2021 про те, що 09.11.2021 близько 15:30 год. він знаходився у напівпідвальному приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_3 , а саме у спортзалі. Коли почув з-за дверей спортзалу стукіт та крик ОСОБА_1 , яка говорила, що в спортзалі галас, який їй заважає. ОСОБА_1 просила його відкрити двері, однак він відмовився. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернулась до вхідних дверей у спортзал та почала стукати металевим предметом по дверях, та продовжувала кричати щоб він відкрив двері. Через декілька хвилин безупинного стукоту, він відкрив двері. За дверима побачив ОСОБА_1 , яка у правій руці тримала сокиру. Зробив їй зауваження на, що отримав відповідь: «Що хочу те і роблю». В подальшому ОСОБА_1 своєю лівою рукою схопила його за одяг в ділянці грудей, та тримаючи в правій руці сокиру притиснула її лезо до низу його живота з лівої сторони, як наслідок він спиною обперся об ребро дверей. Тоді він своєю лівою рукою, відвів праву руку ОСОБА_1 , в якій вона тримала сокиру від себе. Як наслідок ОСОБА_1 втратила рівновагу та впала на бетонну підлогу. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 він отримав травми живота, спини та тазу (а.с. 8);. протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 22.11.2021 про те, що на протязі тривалого часу вони відвідують спортзал, який знаходиться у підвальному приміщенні 2-го під`їзду, житлового будинку на АДРЕСА_3 . Спортзал багато років тому було облаштовано мешканцями вищевказаного будинку, оскільки підвальне приміщення знаходилось в занедбаному стані. На протязі тривалого часу, під час відвідин спортзалу, ОСОБА_1 , яка проживає над спортзалом, систематично приходить у спортзал та провокує безпідставні, конфліктні ситуації. З її слів вона постійно чує шум із спортзалу. Від інших мешканців під`їзду скарг на роботу спортзалу не надходить. Так, в середині листопада 2021 року прийшовши у спортзал, в черговий раз, зауважили, що вхідні двері, які ведуть до залу пошкодженні в ділянці замка. Пошкодження були рубаними та неакуратними. Зайшовши у зал їм стало відомо від ОСОБА_5 про те, що 09.11.2021 близько 15:30 год. він знаходився у приміщенні спортзалу, коли почув з-за дверей стукіт та крик ОСОБА_1 , та вимагала в ОСОБА_5 відкрити двері, однак він їй відмовив. Через короткий час ОСОБА_1 повернулась до вхідних дверей у зал та почала стукати по них. В подальшому ОСОБА_6 відкрив їй двері та побачив, що ОСОБА_1 в руках тримає сокиру. У подальшому ОСОБА_1 притиснула лезо сокири до живота з лівої сторони ОСОБА_5 . В наслідок чого ОСОБА_6 відвів від себе руку ОСОБА_1 , в якій вона тримала сокиру, як результат ОСОБА_1 втратила рівновагу та впала на підлогу (а.с. 10-13); протоколом допиту свідка ОСОБА_1 , яка повідомила, що протягом тривалого часу у напівпідвальному приміщенні, у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , розміщено спортзал, який знаходиться під квартирою у якій вона проживає. Однак у вказаному спортзалі систематично збираються невідомі їй особи, які не проживають у будинку. В спортзалі систематично було чути шум та голосну музику, а також гуркіт тренажерів та спортивного інвентарю. Вона неодноразово заходила у спортзал та робила особам, які там знаходяться зауваження. Однак жодної реакції на них не було. Так, 09.11.2021 близько 15:30 год. вона знаходилась за місцем свого проживання, а саме у квартирі в якій вона проживає. Коли почула із спортзалу голосну музика та крики, оскільки було не зрозуміло, що це за крики, які також не давали їй зосередитись на роботі, вона вирішила піти у спортзал, та подивитись, що там відбувається. Спустившись у напівпідвальне приміщення вона почала рукою стукати у дерев`яні двері, які ведуть у спортзал, однак двері були закриті на замок, в середині приміщення голосно грала музика та були голоси, які були не розбірливі, на вигуки двері ніхто не відкривав. Вона вирішила відкрити стороннім предметом двері, оскільки хотіла переконатись чи в спортзалі все добре, можливо в середині комусь необхідна допомога. У зв`язку з цим вона вирішила піднятись у свою квартиру та взяти предмет яким можна було б відкрити двері, які ведуть у спортзал. У квартирі вона знайшла сокиру, взяла її та пішла до дверей які ведуть у спортзал. Перед вхідними дверима зупинилась, ще раз постукала щоб відкрили двері, але жодної реакції не було, тоді вона вирішила за допомогою сокири відкрити їх. В подальшому вона множино била лезом сокири по дверях, а саме біля дверної ручки. Коли вона знаходилась біля дверей, то в спортзалі продовжувались крики. Через якусь мить двері відкрились, вона побачила візуально знайомого чоловіка, якого звати ОСОБА_7 та який стояв на порозі дверей. Чи перебували інші особи у приміщенні спортзалу їй не відомо, вона особисто нікого не бачила. Коли ОСОБА_7 відкрив двері вона запитала у чому справа, чому у спортзалі шумно, на що ОСОБА_7 відштовхнув її, вона втратила рівновагу та впала, спиною на бетонне покриття, та отримала тілесні ушкодження. Після своїх дій ОСОБА_7 закрив за собою двері вернувшись у спортзал. Вона підвелась та вийшла з напівпідвального приміщення (а.с. 14-15). Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена проблемами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Для визначення поняття громадський порядок із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та судової практики є те, що громадський порядок це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочином, усталених правил співжиття, комунікацій (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі та ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Громадське місце - це місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, де особа усвідомлює, що її дії протиправні, та передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок, і особа прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей та наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам суспільству, державі тощо. У матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 своїми діями порушила нормальні умови для заняття ОСОБА_2 у спортзалі, що є проявом порушення громадського порядку. Твердження ОСОБА_1 про те, що вона чула крики, а тому думала, що комусь потрібна допомога, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки після того, як ОСОБА_2 відкрив їй двері, крім нього у приміщені спортзалу нікого не було, а сама ОСОБА_1 не зазначала, що крики про допомогу продовжували лунати й що будь-кому була потрібна допомога. Наявність тривалого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на якому наголошує захисник, не спростовує факту порушення громадського порядку ОСОБА_1 саме 09.11.2021 із врахуванням її поведінки, та дій, які вона вчиняла, тому не свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення. Щодо доводів захисника Гарасимчука Н.А. про відсутність підтверджень завдання ОСОБА_1 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження дверей, апеляційний суд звертає увагу на те, що як у письмових поясненнях, так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що намагалась відкрити двері за допомогою сокири (била по них неодноразово сокирою біля дверної ручки), що свідчить про те, що двері таки було пошкоджено. Отже, наведене свідчить про безпідставність доводів захисника Гарасимчука Н.А. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки наявні у справі докази вказують на те, що у діях ОСОБА_8 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що суддею першої інстанції не враховано наявності доказів про завдання ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не є предметом розгляду даної справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн накладене відповідно до санкції ст. 173 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2022 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гарасимчука Н.А. - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах