LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС580/3630/21

від 19.04.2022 · Адміністративна

УХВАЛА 19 квітня 2022 року м. Київ справа №580/3630/21 адміністративне провадження №К/990/5785/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернохолдінг» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. 10.02.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021. За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 198, 201 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», врахувавши при цьому висновки Верховного Суду в постановах від 10.03.2020 у справі №822/1284/15, від 30.10.2018 у справі №82616134/14, від 28.11.2018 у справі №К/9901/49632/18. Одночасно ГУ ДПС наполягає, що апеляційних суд помилково врахував висновки у вказаних вище постановах Верховного Суду, оскільки такі висновки сформульовані у неподібних правовідносинах. Таке зазначення підстави касаційного оскарження не відповідає правовому навантаженню норми пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС, оскільки у разі зазначення підстави касаційного оскарження, передбаченої цим пунктом, у касаційній скарзі слід вказати постанову, в якій Верховний Суд сформулював висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, та від якого скаржник вважає за необхідне відступити, з наведенням обґрунтованих мотивів для такого відступлення. Така вимога щодо зазначення в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження встановлена нормою абзацу третього пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Також у касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на висновок Верховного Суду в постанові від 19.12.2019 у справі №825/1548/15-а, що факт наявності/відсутності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає суду підстав для автоматичного висновку про нереальність/підтвердження господарської операції, внаслідок чого в судовому процесі необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням встановлених судом обставин. Такий довід касаційної скарги знаходиться у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, яка ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначена. Ще однією підставою касаційного оскарження ГУ ДПС вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах. Щодо цього доводу ГУ ДПС, то у постанові від 15.06.2020 у справі №440/17/19 Верховний Суд, застосувавши норми пунктів 201.1, 201.7 статті 201, 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, виснував, що при складанні декількох податкових накладних постачальником у випадку оплати товару однією сумою покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам. До того ж, суд апеляційної інстанції не обґрунтував свій висновок про підстави задоволення позову аргументом, що податкові накладні від 12.04.2019 №№8,9, від 17.04.2019 №13, які були видані за першою подією - сплатою авансового платежу одним платіжним дорученням від 12.04.2019 відповідають пунктам 201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України. Відтак, зазначена ГУ ДПС підстава касаційного оскарження (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС) не відповідає правовій практиці Верховного Суду та не пов`язана з підставами задоволення позову. Враховуючи викладене, ГУ ДПС слід уточнити підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі. Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»