Постанова 4857 № 300/3548/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3548/21 пров. № А/857/22465/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Панікар І.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач) щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати до 01.07.2000, зобов`язати відповідача зарахувати йому для розрахунку розміру пенсії заробітну плату згідно довідок №20121-33/02, №2-0121-33/03 від 22.01.2021, виданих ТзОВ «Високовольтний Союз-РЗВА» та здійснити перерахунок пенсії з 24.01.2021. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ВАТ РЗВА припинено 22.09.2008. Позивачем не додано до позову підтверджуючих документів про правонаступника ВАТ РЗВА. Довідки про заробітну плату ОСОБА_1 у ВАТ РЗВА №20121-33/02, №2-0121-33/03 від 22.01.2021, видані ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА, тобто підприємством, якому згідно укладеного Договору зберігання №029В від 22.04.2008 та №064р 09.12.2009 передано на збереження документи ВАТ РЗВА. Крім того, у довідках про заробітну плату, які позивач просить суд зобов`язати ГУ ПФУ врахувати при перерахунку пенсії, вказується про те, що ЗАТ СП РЗВА є правонаступником СП у формі ЗАТ АББ РЗВА. Відтак, відсутній зв`язок між вказаним підприємством та ВАТ РЗВА. Оскільки, відсутнє документальне підтвердження правонаступника ВАТ РЗВА, на зберігання до архівної установи, документи також не передавались, відповідно, видача таких довідок ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА не передбачена вимогами пенсійного законодавства. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 24.01.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). 24.05.2021 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату №20121-33/02, №2-0121-33/03 від 22.01.2021 за період роботи у ВАТ РЗВА. Листом №4356-3849/Я-02/8-0900/21 від 22.06.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для врахування вказаних довідок при обчисленні розміру пенсії, оскільки ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА, з яким укладено Договір зберігання №029В від 22.04.2008 та №064р від 09.12.2009, не є правонаступником підприємства, яке передало на зберігання документи, та не є архівною установою, яка має право зберігати архівні документи підприємства, яке припинило своє існування або ліквідовано. Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані довідки підписані генеральним директором та головним бухгалтером та належним чином засвідчені печаткою даного підприємства, містять відомості про фактичну суму заробітної плати позивача за 1991-2000 роки. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у довідках та трудовій книжці відповідачем суду не надано, внаслідок чого, безпідставно не взяті для розрахунку розміру пенсії. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудового стажу при відсутності трудової книжки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку. За змістом п.п. «в» п.7 Порядку №22-1, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку). Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.17 Порядку №22-1). Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Як видно з матеріалів справи, довідки ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА про заробіток для обчислення пенсії за №20121-33/02, №2-0121-33/03, які видані позивачу, підписані генеральним директором та головним бухгалтером та належним чином засвідчені печаткою даного підприємства, містять відомості про фактичну суму заробітної плати позивача за 1991-2000 роки. Крім того, довідки видані на підставі особових рахунків, які знаходяться за адресою : м. Рівне, вул.Біла, 16 . Відповідно до договору зберігання №064р від 09.12.2009 ТзОВ РЗВА-Електрик має право використовувати надану для зберігання архівну документацію ЗАТ СП РЗВА з метою виконання та надання на вимогу третіх осіб довідок соціально-правового характеру. Колегія суддів враховує, що з 05.06.2013 ТзОВ РЗВА-Електрик офіційно змінило найменування на ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА. ТзОВ Високовольтний Союз-РЗВА є правонаступником всіх прав та обов`язків ТзОВ РЗВА-Електрик. При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суд, які викладені у постановах від 21.02.2020 по справі №291/99/17, від 29.07.2020 по справі №341/1132/17, які полягають у тому, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а його сумніви щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні пенсії. Відповідачем не доведено факту недостовірності первинних документів, на підставі яких ОСОБА_1 було видано довідки про заробітну плату №20121-33/02, №2-0121-33/03 від 22.01.2021 за період роботи у ВАТ РЗВА. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх документів для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , враховуючи заробітну плату у ВАТ РЗВА, а відтак ГУ ПФУ не мало правових підстав для відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії. Згідно ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року по справі №300/3548/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар