Постанова 4857 № 140/9069/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9069/21 пров. № А/857/3170/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючого судді Костюкевича С.Ф., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/9069/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія САБСОІЛ» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,- ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Сервісна компанія САБСОІЛ» 26.08.2021 звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних заходів № 141-8/21 від 19.07.2021, постанови про накладення штрафу № 75-8/21 від 20.08.2021. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням Державна екологічна інспекція у Волинській області подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 311 КАС України розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2021 головним спеціалістом сектору державного ринкового нагляду - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Чижевським Ю.С. на підставі наказу від 14.07.2021 № 51-РН було здійснено планову перевірку ТзОВ «Сервісна компанія САБСОІЛ» на предмет відповідності встановленим законодавством України характеристикам автомобільних бензинів та дизельного палива, що реалізується позивачем за адресою: село Поворськ, вулиця Лесі Українки, 67 Ковельського району Волинської області. За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.07.2021 №30-8/21 (а.с. 9-11), відповідно до якого виявлено такі порушення законодавства та винесено відповідне рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів: - встановлено, що під час проведення перевірки надані документи (товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) А-1 №13572 від 09 липня 2021 , видана Бориспільською філією ТОВ «НАФТАСІТІ» не дають можливості відстеження походження продукції на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, який реалізується за адресою: вул. Лесі Українки 67, с. Поворськ, Ковельський р-н, Волинська обл., 45050; - в паспорті якості № 335 від 07.07.2021 р., виданому вимірювальною лабораторією Бориспільської філії ТОВ «НАФТАСІТІ» на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 номер в паспорті якості №802 від 02 липня 2021, на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 номер резервуара №801, в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів(нафти) К-1 №13572 від 09 липня 2021, видана Бориспільська філія ТОВ «НАФТАСІТІ», номер резервуара №18 не дає можливості відстеження походження продукції на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, яке реалізується за адресою: вул. Лесі Українки 67, с. Поворськ, Ковельський р-н, Волинська обл., 45050; - під час проведення перевірки надано документ про якість (паспорт якості) №335 від 07.07.2021 р., виданий вимірювальною лабораторією Бориспільської філії ТОВ «НАФТАСІТІ» на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, що реалізується за адресою: вул. Лесі Українки 67, с. Поворськ, Ковельський р-н, Волинська обл., 45050, який не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту: в реєстрі акредитованих ООВ Національного агентства з акредитації України в переліку випробувальних лабораторій акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025 відсутня вимірювальна лабораторія Бориспільської філії ТОВ «НАФТАСІТІ». (пункт 24 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 №927); - встановлено, що позначення бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 на паливно-розподільчому обладнанні не відповідає вимогам Технічного регламенту; - розрахункові документи (фіскальні чеки) з відображенням позначення бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 відсутні . Рішенням Державної екологічної інспекції у Волинській області від 19.07.2021 №141-8/21 вжито обмежувальні (коригувальні) заходи до усунення формальної невідповідності (а.с.12). 30.07.2021 відповідачу було подане Повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та долучені документи для спростування порушень, зазначених у вищевказаному рішенні. Згідно акту перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.08.2021 №25-8/21 (а.с.16-18), щодо виконання рішення від № 141/8 від 19.07.2021 встановлено порушення позивачем пунктів 9, 24 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 №927, а саме: - наданий документ про якість (пасп. якості) №335 від 07.07.2021, виданий вимірювальною лабораторією Бориспільської філії ТОВ «НАФТАСІТІ» на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 - не відповідає - встановленим вимогам Технічного регламенту: в реєстрі акредитованих ООВ Національного агентства з акредитації України в переліку випробувальних лабораторій акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ISO/E 17025 відсутня вимірювальна лабораторія Бориспільської філії ТОВ «НАФТАСІТІ», що підтверджено листом Національного агентства з акредитації України від 29.07.2021 №3-5/4-2125, що відповідає вимогам п.9, п.24 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових котельних палив», затверджене Постановою КМУ від 01.08.2013 №927. Виконання рішення від 19.07.2021 №141-8/21 визнано не результативним. У зв`язку з невиконанням рішення про вжиття обмежувальних (заходів) від 19.07.2021 №141-8/21 відповідачем складено протокол №23-8/21 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 13.08.2021 (а.с.19). 20.08.2021 відповідачем на підставі пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», винесено постанову №75-8/21 про накладення на позивача штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 грн. (а.с.55, 56). Не погоджуючись із прийняттям вищевказаного рішення і винесеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. За змістом статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VІ) державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України Про загальну безпечність нехарчової продукції повноваження також через свої територіальні органи, термін орган ринкового нагляду позначає також його територіальні органи. Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Як встановлено частиною першою статті 10 Закону №2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом. Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Як встановлено судом, Актом перевірки характеристик продукції від 19.07.2021 № 30-8/21 зафіксовано порушення Технічного регламенту №927, який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Пунктом 5 Технічного регламенту №927 дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Згідно з вимогами пункту 7 Технічного регламенту №927 під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність. За змістом додатку 1 до Технічного регламенту №927 позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7). Як встановлено пунктом 8 Технічного регламенту № 927, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (пункт 3 Технічного регламенту №927). Також пунктом 9 Технічного регламенту № 927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою. Пунктом 10 Технічного регламенту №927 передбачено, що вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива наведені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, а саме: позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: - перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; - друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; - третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; - четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е0, Е5, Е7, Е10. Приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7. Згідно з пунктом 19 Технічного регламенту №927 за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту. Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188). Відповідно до пункту 24 Технічного регламенту №927 правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами. Випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями. З наведених нормативно-правових актів слідує, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927. Частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції . Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині 7 статті 23 Закону №2735-VI. Відповідно до частин 1, 3 статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах. Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19.04.2019 №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів . Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду. У рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.07.2021, зазначено про усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами Технічного регламенту №927 та приведення продукції у відповідність та усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами, шляхом взаємодії із суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Колегія суддів зазначає, що апелянтом, всупереч вимогам до оформлення таких рішень, не визначено конкретних способів усунення виявлених порушень. Відповідач при винесенні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 19.07.2021 обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень без вказання конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що виходячи із змісту спірних правовідносин, виконання таких дій залежить від суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб`єкта господарювання/розповсюджувача продукції. Така поведінка відповідача, як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов`язковими до виконання учасниками правовідносин та підкріплені санкціями за невиконання, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб`єктів до яких звернений такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб`єктів направлені на виконання таких актів. Зазначене, свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 19.07.2021 принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Судом встановлено, що станом на 14 липня 2021 року ТОВ «СК САБСОІЛ», за місцем здійснення перевірки згідно направлення на проведення перевірки від 14.07.2021 року № 51-РН, а саме: в АДРЕСА_1 не здійснювала розповсюдження продукції бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5, що підтверджується відсутністю фіскального чека про, що зазначено як в акті перевірки характеристик продукції від 19 липня 2021 року № 30-8/21 так і у рішенні, а саме: Розрахункові документи (фіскальні чеки) з відображенням позначення бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 відсутні, оскільки в зазначений проміжок часу і надалі ТОВ «СК САБСОІЛ», за місцем здійснення перевірки а саме в с. Поворськ на вул. Лесі Українки, 67 обл. Волинська, не здійснює господарської діяльності з технічних причин. Окрім того, відповідно до частини 7 статті 23 Закону №2735-VІ, під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають, зокрема, документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції. Позивачем для перевірки бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 було надано: договір оренди № 0705/20 від 07 травня 2020 року (а. с. 22-25); додаткова угода № 1 до договору оренди № 0705/20 від 07.05.2021р. (а. с. 27); акт прийому- передачі об`єкта оренди від 19 липня 2021 р. (а. с. 28); товаро - транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 281 від 13.07.2021 р. (а. с. 29); накладна на переміщення № 38 від 13.07.2021 р. (а. с. 30). Також надана до перевірки Декларація про відповідність бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив № 927 (а.с.35). Відповідно до Сертифікату відповідності, виданий Органом з оцінки відповідності ДП Полтавастандартметрологія (атестат про акредитацію №1О056 дійсний до 04.02.2023, Україна), на підставі протоколу сертифікаційних випробувань №40 від 13.04.2021, бензин А-95-Євро5-Е5 відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 та Технічним умовам п. 4.2 таблиці 1 для бензину автомобільного A-95-Євро 5-Е5 (а. с. 34). Згідно Сертифікату відповідності, виданого акредитованим в Україні органом з оцінки відповідності - ДП «Полтавастандартметрологія», Сертифікат видано для ПАТ «Укртатнафта» на бензин А-95-Євро5-Е5, який відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив. В сертифікаті відповідності міститься також додаткова інформація про те, що бензин А-95-Євро5-Е5 має паспорт якості № 802 від 02.07.2021 (а. с. 33). Крім того, позивачем також було надано паспорт якості №802, який містить інформацію для України про реєстраційний номер декларації відповідності, складеним уповноваженим представником України щодо бензину А-95-Євро5-Е5. В зазначеному паспорті якості містяться показники визначені Додатком 3 до Технічного регламенту №927. (п. 13 Технічного регламенту №927) (а.с.33). Згідно вимог пункту 20 Технічного регламенту № 927, перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Відповідно на документ про якість - паспорт № 802 нанесено знак відповідності, що підтверджує відповідність продукції Технічному регламенту. Аналогічні показники та дані містить паспорт якості № 802 (а.с.33). Позивачем надано також товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 281 від 13.07.2021 та накладну на переміщення № 38 від 13.07.2021 р., що підтверджує транспортування дизельного палива ДП-Л-Євро5-В0 та бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 від постачальника ТзОВ «Сервісна компанія САБСОІЛ» (а.с. 29, 30). Колегія суддів вказує, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язок розповсюджувача палива мати в своєму розпорядженні товарно-транспортну документацію, що підтверджує переміщення палива в ланцюгу його реалізації між суб`єктами господарювання. При цьому, надана позивачем товарно-транспортна накладна є належним та достатнім документом для підтвердження походження продукції саме у відповідача і в розумінні вимог Закону №2735-VІ позивач не зобов`язаний підтверджувати походження палива від моменту його введення в обіг та отримання власне позивачем. Пунктами 8, 9 Технічного регламенту №927 встановлено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку (категорію) - для суднових та котельних палив; позначення палива - для автомобільного бензину та дизельного палива; назву та адресу підприємства - виробника; назву та адресу розповсюджувача (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою; гарантійний строк зберігання. Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що виробником перед введенням в обіг та під час надання палива на ринку на документ про якість (паспорт якості) повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Відповідно до пункту 24 Технічного регламенту №927, правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами. Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що виготовлення паспорту якості, що містить всі передбачені законодавством елементи та складові, на конкретне паливо є обов`язком виробника. Позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які виробляються виробником, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива. Наведене свідчить про об`єктивну неможливість позивачем виконати Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що виключає накладення на позивача санкції за його невиконання. Враховуючи зазначені вище обставини, а також зважаючи, що в рішенні про вжиття обмежувальних заходів від № 141-8/21 від 19.07.2021 відсутні чіткі вказівки на конкретні дії чи заходи, які повинен був вчинити позивач для усунення виявлених невідповідностей, свідчить про те, що у позивача відсутня об`єктивна можливість виконати зазначені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у спосіб, який визначив відповідач та невиконання якого стало підставою для накладення штрафу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №140/9069/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль В.В. Гуляк