Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9756/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/9756/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року (головуючий суддя: Олійник В. М.) по адміністративній справі № 160/9756/21, розглянутої у порядку письмового провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс"(далі ТОВ "Дека Сервіс") 16.06.2021 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 року за №0000830405 форми "Ш" про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовим зобов`язанням з земельного податку з юридичних осіб на суму 371 768,78 грн. В обґрунтування позову зазначено, що на підставі висновків, викладених в Акті перевірки №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року, відповідачем протиправно застосовано до ТОВ "Дека Сервіс" штраф у розмірі 50% за прострочку сплати грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, так як відсутня вина позивача у вчиненні податкового правопорушення. У відзиві на позов відповідач посилається на безпідставність позовних вимог, в зв`язку з чим у їх задоволенні просить відмовити. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та задовольнити позов. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дека Сервіс" як юридична особа зареєстрована в ЄДРПОУ 28.04.2005 року( а.с.11), та з зазначеного часу є платником податків. Податковим органом 18.12.2020 року проведено камеральну перевірку ТОВ "Дека Сервіс" з питань порушення товариством терміну сплати(перерахування) земельного податку за період 2017-2019 роки. Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання по земельному податку, відповідальність за що передбачена п.124.3 ст.124 ПК України, за результатами перевірки складений акт №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року (а.с.29-31). На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000830405 форми "Ш" від 19.01.2021 року про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовим зобов`язанням з земельного податку з юридичних осіб на суму 371 768,78 грн. (а.с.12-13), яке оскаржене позивачем в судовому порядку. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є розрахунок суми штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями ТОВ"Дека Сервіс" з земельного податку з юридичних осіб на суму 371 768,78 грн. за період 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік по строку сплати включно по 30.08.2019 року, оплата яких здійснена 11.12.2020 року, та несплату нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш"№0000891225, №0000901212 від 12.02.2018 року платежів по строку сплати 03.08.2018 року, №0004721225 від 17.08.2018 року по строку сплати 09.09.2018 року, висновки щодо якого викладені контролюючим органом в акті №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року, відповідач при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення діяв у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ,пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ,п.31.1 ст.31 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. За приписами п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. У відповідності до положень п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених ПК України, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Положеннями ст.124 ПК України передбачено наступне: 124.1. у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. 124.2 Діяння, передбачені п. 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. 124.3. Діяння, передбачені п.124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. За приписами п.285.1, 285.2 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Відповідно до п.287.1, 287.3 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Із матеріалів справи вбачається, що позивач як платник податків самостійно визначив суму податкових зобов`язань по земельному податку, що підлягає сплаті в бюджет, але ним умисно несвоєчасно 11.12.2020 року здійснено оплату самостійно задекларованих податкових зобов`язань з плати за землю згідно податкових декларацій за період з 25.01.2017 року по 30.08.2019 року, при цьому затримка строку оплати грошового зобов`язання становила більше 90 днів. Викладене свідчить, що відповідач правомірно нарахував позивачу штраф у розмірі 50 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання в розмірі 743 537,55 грн., яка становить суму 371 768,78 грн. В силу викладеного висновок суду першої інстанції про відмову у скасуванні оскарженого податкового повідомлення-рішення є правомірним. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. Так як судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року по адміністративній справі №160/9756/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 8 лютого 2022 року, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 діб. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий