Ухвала КЦС ВС № 727/10405/20

Ухвала 11 квітня 2022 року м. Київ справа № 727/10405/20 провадження № 61-3229ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У 2020 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради про відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000, 00 грн. Позов обґрунтовував тим, що 09 лютого 2018 року на гараж, у якому зберігався належний йому автомобіль, внаслідок сильного снігопаду, впало дерево, що призвело до його пошкодження. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 94 617, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суд першої інстанції розглянув справу за неналежного суб`єктного складу відповідачів. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 10 березня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, у якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити без змін рішення Шевченківського районного суду від 11 жовтня 2021 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За правилом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 грн. Предметом позову у цій справі вимоги майнового характеру про відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000, 00 грн. Отже, ціна позову у цій справі складає 100 000, 00 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00*100=248 100,00). Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Щодо наявності винятків для допуску до касаційного оскарження судового рішення у малозначній справі Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення підлягає касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктами «а», «в» частини третьої статті 389 ЦПК України. ОСОБА_1 обґрунтовував підстави касаційного оскарження тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, що суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у справі докази, що мають істотне значення для її вирішення та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019т року у справі № 200/22129/16-ц. Скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення у силі рішення суду першої інстанції яке, як вважає заявник, є законним та обґрунтованим, матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування. Наведені ОСОБА_1 доводи не є такими, що свідчить про існування проблеми у застосуванні норми права у подібних правовідносинах, значущості цього правового питання для держави та суспільства. Аргументи заявника фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України. Іншим виключенням, що дає право на касаційне оскарження у малозначних справах, ОСОБА_2 зазначив, що справа має для нього виняткове значення, оскільки розмір заподіяної йому майнової шкоди є значним, він є інвалідом ІІ-групи загального захворювання, а тому в силу свого майнового становища позбавлений можливості самостійно здійснити ремонт пошкодженого автомобіля. В оцінці доводів про винятковість значення справи для заявника Верховний Суд виходить з того, що оцінка наведених обставини здійснюється на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником, зокрема шляхом наведення заявником обґрунтованих об`єктивних обставини, які свідчитимуть про таку винятковість. Тобто, саме на заявника покладається обов`язок на власний розсуд здійснити належний виклад та обґрунтування обставин, які, на його думку, свідчать про виняткове значення для нього малозначної справи. Наведені ОСОБА_1 доводи свідчать про незгоду з оскаржуваним судовим рішенням, мотивами суду щодо відмови в задоволенні позову, і не містять обґрунтованих об`єктивних обставин, які свідчили б про винятковість зазначеної справи для заявника. Узагальнюючи наведене, Верховний Суд констатує, що наведені заявником України випадки, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України) не встановлені. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про відшкодування майнової шкоди, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко