Постанова Київський апеляційний суд № 756/16277/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 року місто Київ. Справа 756/16277/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/431/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача: Желепи О.В., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. за участю секретаря : Беби В.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Гончарук Валентини Вікторівни в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року ( у складі судді Жука М.В. інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору довічного утримання,- В С Т А Н О В И В: В грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору довічного утримання (догляду), укладеного між нею та ОСОБА_5 03.02.2010. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору довічного утримання - закрито. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 та Гончарук В.В. в інтересах ОСОБА_3 30.09.2021 року подали апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги скаржники вказували, що оскаржувана ухвала є безпідставною, оскільки порушує процесуальні та матеріальні права спадкоємців і покійної ОСОБА_4 . Суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 (представник Гончарук В.В. ) та ОСОБА_6 подано позов до Бориспільського суду про визнання родинних відносин з ОСОБА_4 . Також, як на підставу скасування ухвали вказували на те, що суд безпідставно закрив провадження по справі, вважаючи, що в адвоката Гончарук В.В. закінчилися повноваження від ОСОБА_3 посилаючись на стару довіреність, яка закінчилась 06.01.2021 р., не розглянув клопотання Гончарук В.В. від 28.08.2021 р. про відкладення справи не прийнявши ордери до уваги, які знаходяться в справі та видані на підставі дійсної угоди з ОСОБА_3 №3 від 05.01.2018 р.. Також додаткові повноваження довіреність від 24 серпня 2021 року про надання ОСОБА_3 повноважень адвокату Гончарук В.В. у тому числі на представництво його інтересів в Оболонському суді. 28 грудня 2021 року ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, обґрунтовуючи його тим, що апеляційна скарга будь-яких доводів щодо порушення судом норм процесуального права не містить, тому просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_7 та представника ОСОБА_3 - Гончарук В.В. залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року - без змін. В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - Гончарук В.В. , а також ОСОБА_1 доводи скарги підтримали. ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 проти задоволення скарги заперечували. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено спадкоємців позивачки ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 не надано документів на підтвердження родинних зв`язків з померлою позивачкою, а саме по собі звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не надає йому права на спадкування, а ОСОБА_1 відмовлено у її позові про визнання заповіту ОСОБА_4 на її ім`я дійсним. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах законодавства, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи позивачка - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 41). 05.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори (далі - 11 КДНК) із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , на підставі чого 11 КДНК 05.01.2018 заведено спадкову справу № 20/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 56, 74). Матеріали спадкової справи не містять документів, що підтверджують родинний зв`язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 , яка також вважала себе спадкоємцем ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про визнання заповіту за яким ОСОБА_4 заповіла їй все належне майно чинним. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02.07.2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.10.2020 року, у позові ОСОБА_1 про визнання заповіту дійсним відмовлено. Згідно листа 11 КДНК від 09.01.2018 вих. № 117/02-14 нотаріусами, відповідно до вимог чинного законодавства, здійснюється перевірка даних щодо наявності заповіту від імені спадкодавця та наявності заведеної до його майна спадкової справи (т. 2, а.с. 77 на звороті). Матеріали справи не містять доказів, що 11 КДНК відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину. 18.06.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 83). Крім цього, з загальнодоступних відомостей з ЄДРСР,а також дослідженої апеляційним судом ухвали вбачається, що ОСОБА_6 також звернулась з заявою про встановлення родинних відносин з померлим позивачем в даній справі, і її заява ще не вирішена, провадження відкрито. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК Укпаїни, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Статтею 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини. Зокрема, згідно даної норми, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Аналіз наведеної норми закону приводить до висновку, що право спадкодавця на розірвання укладеного ним договору довічного утримання, не є таким, що нерозривно пов`язане з особою спадкодавця. Правовідносини, що склались між сторонами допускають правонаступництво, а висновок суду про те, що у позивача відсутні спадкоємці є передчасним. Предметом позовних вимог в даній справі є захист права на майно, яке в разі обґрунтованості позову може бути успадковано. В даному випадку у відчужувача майна за договором довічного утримання є особи, які претендують на спадщину після її смерті, якими на даний час подано заяву про встановлення факту, що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою, а ОСОБА_3 племінником ОСОБА_4 . Відкрито провадження за вказаною заявою, що підтверджується копією ухвали дослідженою в судовому засіданні апеляційного суду, а також копією позовної заяви, долученої до апеляційної скарги. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції наведених обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки є особи, які вважають себе спадкоємцями і в суді тривають провадження щодо встановлення факту родинних відносин. Колегія суддів зазначає, що за вказаних вище обставин суд першої інстанції повинен діяти у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, якою передбачено, що обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі смерті особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі є помилковою та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Гончарук Валентини Вікторівни в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року про закриття провадження - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 23 лютого 2022 року. Суддя-доповідач О.В. Желепа Судді: В.А. Кравець О.Ф. Мазурик