Постанова 4857 № 380/14090/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2022 рокуСправа № 380/14090/21 пров. № А/857/23493/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О.,Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (суддя Гулкевич І.З., м.Львів), ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року Львівське комунальне автотранспортного підприємство №1 (далі КАП) звернулося до суду із позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі Офіс, Держаудислужба) в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.08.2021 №UA-2021-02-08-003235-b (далі Висновок). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем порушено вимоги частини п`ятої статті 8 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII), а саме не підтверджено визначення очікуваної вартості та обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі. Зазначає, що в органів Держаудистлужби відсутні повноваження самостійно визначати шляхи (спосіб) усунення виявлення порушень за результатами проведення моніторингу закупівлі. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуваний Висновок, не містять належного обґрунтування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення щодо встановлення порушення позивачем норм Закону №922-VIII. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 21.07.2021 Офісом прийнято наказ №428 про початок моніторингу закупівель, зокрема за №UA-2021-02-08-003235-b від 08.02.2021, «Код за ДК 021:2015:34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності, яка проведена КАП» (а.с.9-11). За результатами моніторингу закупівлі відповідачем було складено, підписано та 11.08.2020 оприлюднено Висновок (а.с.64-66). 11.08.2021 позивачем надавались Офісу відповідні пояснення по суті виявлених порушень; 12.08.2021 зверталось за роз`ясненнями змісту висновку та його зобов`язань; 18.08.2021 надано заперечення на Висновок. Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон №922-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Також, відповідно до частини першої статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо). Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Статтею 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Частиною першою статті 8 Закону України №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Згідно з частиною другою статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Згідно частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII встановлено, що уразі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Законом України №922-VIII . Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Тобто, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 41 Закону. Аналіз наведеного вище свідчить, про те, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, і дасть можливість виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з; урахуванням зазначених змін. При цьому, внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим, а замовник - самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження. Вказане узгоджується з позицією Мінекономіки викладеній в листі № 3304-04/6998706 від 24.11.2020, щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону№922-VIII, що поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Зі змісту листа встановлено, що під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. З матеріалів справи видно, що 15.03.2021 між КАП та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніен Трак Ком`юнеті» (далі ТОВ) було укладено договір про закупівлю товару №01-Ш (далі Договір). У пункті 10.1 договору визначено, що зміни та доповнення до Договору вносяться шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього договору, та набувають чинності за умови їх підписання уповноваженими особами обох Сторін. 25.06.2021 ТОВ надіслало позивачу повідомлення, що з моменту проведення аукціону через систему ProZorro (26.02.2021) відбулось суттєве підвищення цін виробниками автомобільних шин (більше 16%), внаслідок чого зросла середня ринкова роздрібна ціна на товари, які є предметом поставки Договору від 15.03.2021 №01-Ш. Враховуючи дані обставини, Товариство опинилось в ситуації збитковості проведення подальших поставок товарів згідно умов Договору. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII ініціює питання про внесення змін до Договору та зобов`язуємося надати висновок регіональної Торгово-промислової палати України щодо коливання рівня цін на автомобільні шини в роздрібній торгівлі. Також ТОВ запропоновано ціни на номенклатурні позиції товару, що є предметом договору від 15.03.2021. У зв`язку із вказаним запропоновано позивачу надати згоду на внесення змін до договору шляхом укладення Додатково угоди та нової специфікації на товари. Листом від 15.07.2021 №56 ТОВ надало позивачу цінову довідку від 15.07.2021№В-2452/3 видану Житомирською торгово-промисловою палатою (ТПП), в якій відображено коливання цін товару на ринку станом на 15.03.2021 та 15.07.2021. 15.07.2021 між КАП та ТОВ укладено додаткову угоду №1 до Договору №01-Ш від 15.03.2021, яким збільшено ціну за одиницю товару, не більше ніж на 10%, у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору. Таким чином, цією додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару, не більше ніж на 10%, та без збільшення загальної вартості договору, що не вплинуло на істотні умови договору. З вказаних підстав, відповідачем не підтверджено порушення позивачем пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII. Суд не приймає до уваги доводи відповідача, щодо відсутності документального підтвердження коливання ціни за одиницю товару, оскільки в матеріалах справи наявна цінова довідка ТПП, яка містить інформацію щодо коливання цін на шини в період між датою укладання Договору № 01-Ш (15.03.2021) та датою укладанням додаткової угоди про зміну ціни від 15.07.2021. Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що інформацію стосовно коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації, а замовник наділений правом самостійно приймати рішення щодо такого документального підтвердження. Відтак, вимога Офісу щодо здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства у сфері публічних закупівель є протиправною, оскільки додаткова угода до Договору укладена у відповідності до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Щодо висновку відповідача, що замовником не підтверджено визначення очікуваної вартості та обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, чим не дотримано вимог пункту 3 Розділу 2 та пункту 1 Розділу 3 «Методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі Міністерство) від 18.02.2020 №275 (далі Методика №275) та вимог 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 №710, (далі Постанова №710) що може свідчити про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає наступне. Міністерством затверджена примірна Методика №275 якою передбачені методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а саме : 1) здійснення пошуку, збору та аналіз загальнодоступної інформації про ціну товару (інформація про ціни, що містяться в мережі інтернет у відкритому доступі, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, в електронній системі закупівель «Prozorro», тощо; 2) отримання комерційних (цінових) пропозицій від виробників, офіційних представників (дилерів), постачальників; 3) у разі обмеження конкуренції на ринку певних товарів та враховуючи їх специфіку при розрахунку використовуються ціни попередніх закупівель аналогічного товару та/або минулих періодів (з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют). Позивач зазначає, що для розрахунку очікуваної вартості використовувались як ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних товарів, так і ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель « Prozorro», з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют тощо. Щодо обґрунтування розміру бюджетного призначення, то закупівля здійснювалась за рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства, відповідно до фінансового плану підприємства. Крім того, КАП не є розпорядником бюджетних коштів, господарська діяльність підприємства не фінансується з бюджету, підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі на конкурентному ринку перевезень, з метою отримання прибутку, закупівлю товарів, робіт та послуг здійснює за рахунок власних обігових коштів, отриманих від поточної господарської діяльності підприємства (від перевезення пасажирів), для забезпечення власних потреб, а не для забезпечення потреб держави чи територіальної громади. Відповідно обґрунтування технічних, кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі здійснюється відповідно до сформованої потреби спеціалістів Замовника, які задіяні до процесу експлуатації та технічного обслуговування транспортних засобів (автобусів), їх марок та моделей, експлуатаційних умов шин. Щодо оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті, то суд звертає увагу на те, що Постанова №710 розповсюджує свою дію імперативно лише на розпорядників коштів державного бюджету, для органів місцевого самоврядування, носить рекомендаційний характер, а з урахуванням того, що комунальне підприємство не є органом місцевого самоврядування, підстав для розміщення на власному веб-сайті обґрунтування характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідно до пункту 4-1 Постанови . Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставини справи, дає підстави дійти висновку, що оскаржуваний Висновок не містять належного обґрунтування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення щодо встановлення порушення позивачем норм Закону №922-VIII . Відповідно до положень частини 3 «Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020№552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 01.10.2020за №958/35241) , порядок заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону №922-VIII; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Зі змісту Висновку у пункті 3 зазначено, що відповідач зобов`язує позивача вчинити дії щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель вказано : «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Офіс зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та недопущення у подальшому виявлених порушень і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення» . Зазначивши у Висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які були неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, 5 лютого 2021 року у справі №160/4347/19. Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 14 квітня2022 року.