LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/1130/20

від 10.02.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №380/1130/20 залишити без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1130/20 пров. № А/857/15003/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (головуючої судді Сидор Н.Т. ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів) у справі №380/1130/20 за позовом Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,- ВСТАНОВИВ: ЛКП «Львівавтодор» 06.02.2020 звернулося в суд з уточненим позовом до Західного офісу Держаудитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 14.01.2020 про результати моніторингу закупівлі Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (код ЄДРПОУ 05523814, Україна, Львів, Пасіки Галицькі, 7) Інформація про предмет закупівлі: виконання проектно-вишукавальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові. Джерело фінансування кошти місцевого бюджету м. Львова, 3700000UAH, 71320000-7, ДК021, 1, роботи, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі та дата його оприлюднення № UA-2019-12-28-001555-с, feac69117fff46be81178fa4b96cd714, 28 грудня 2019 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року відмовлено в позові. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги. Вказує, що встановлені відповідачем у оспорюваному висновку порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на обставинах, які не відповідають дійсності та суперечать положенням чинного законодавства, оскільки віднесення предмету закупівлі чи то до товарів чи до послуг, чи до робіт здійснюється шляхом обрання замовником певного коду товару, відповідно зазначення замовником певного коду класифікатора згідно ДК 021:2015 не є визначальним критеріям на підставі якого, можна зробити висновок про обраний замовником вид предмету закупівлі (товари та послуги чи роботи). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вимог статті 311 КАС України та відсутності клопотань про розгляд справи за участі сторін розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ЛКП «Львівавтодор» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію на закупівлю послуг з інженерного проектування. «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)» ( ДК 021:2015:71320000-7). В результаті спрацювання автоматичних індикаторів ризиків, на підставі наказу №7 від 13.01.2020 року посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі ЛКП «Львіватодор» послуг з інженерного проектування. «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)» ( ДК 021:2015:71320000-7). Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок від 14.01.2020, згідно з яким за результатами аналізу питання оприлюднення інформації щодо закупівлі установлено порушення норм ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом - порушень не встановлено. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів передбачених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. 17.01.2020 за № 70 ЛКП «Львівавтодор» звернулось до Західного офісу Держаудитслужби за роз`ясненням змісту цього висновку за результатами моніторингу закупівлі та 21.01.2020 за № 89 надало заперечення щодо його змісту. Оскільки станом на день звернення до суду позивач відповіді на зазначене вище звернення за роз`ясненням не отримав, вважає, що оскаржуваний висновок порушує його законні права та інтереси, відтак звернувся до суду із позовом про його скасування. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (з наступними змінами і доповненнями) Західний офіс Державної аудиторської служби здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі». Частиною 1 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (з наступними змінами і доповненнями тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII) визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Згідно частини 2 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону № 922-VIII таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Частиною 4 статті 7-1 Закону № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Згідно з частинами 6-7 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Західним офісом Держаудитслуби у встановлені строки проведено моніторинг, за результатами якого складено висновок № 14, який оприлюднено в електронній системі закупівель «ProZorro» 14.01.2020. Покликання позивача на те, що друкований та електронний варіант оскаржуваного висновку відрізняються один від одного, що є порушенням процедури складання та оприлюднення висновку не знаходить свого підтвердження з огляду на наступне. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, у вступній частині висновку про результати моніторингу зазначаються, зокрема, найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість. Відповідно до відомостей, розміщених в електронній системі закупівель «ProZorro» за ID: UA-2019-12-28-001555-с, назва проведеної закупівлі зазначена: «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)», очікувана вартість в цілому 3 700 000,00 гривень. Крім того, згідно річного плану закупівлі Замовника назва предмету закупівлі зазначена «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)», очікувана вартість в цілому 3700000,00 гривень. Матеріалами справи підтверджується, що зазначений вище предмет закупівлі вказано у вступній частині друкованої форми висновку №

14. У електронній формі цього ж висновку предмет закупівлі зазначено «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові. Суд звертає увагу, що ЛКП «Львіватодор» на веб-порталі «ProZorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів, де предмет закупівлі розділено на 3 лоти, а саме: Лот 1 - виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція перехрестя вулиць Академіка А. Сахарова І.Нечуя-Левицького М. Коперника Д. Лукіяновича Д. Вітовського Героїв Майдану та вул. Академіка А.Сахарова (від вул. Б. Романицького до вул. І. Нечуя Левицького), вул. М. Коперника (від вул. М. Вербицького до вул. І.Нечуя Левицького), вул. Героїв Майдану (від вул. Братів Тимошенків до вул. Д. Вітовського») у м. Львові. Лот 2 виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від буд. № 55 до вул. Грецької») у м. Львові. Лот 3 виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові. З аналізу предметів закупівлі по лотах вбачається, що в електронному висновку предмет закупівлі зазначений із лоту номер

3. Враховуючи те, що відповідно до пункту 8 Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, вступна частини форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично, тому суд приймає в цій частині спростування відповідача про те, що наведена розбіжність виникла через помилку допущену електронною системою. Щодо решти розбіжностей, то суд також приймає спростування наведені відповідачем, адже належним рішенням відповідача за результатами проведеного моніторингу є висновок, який опублікований в електронній системі закупівель, підписаний електронним цифровим підписом посадової особи органу державного фінансового контролю, і в такому відображені дата початку (13.01.2020) та дата закінчення (14.01.2020) проведення моніторингу. Обґрунтована вище помилковість зазначення предмету закупівлі жодним чином не спростовує допущених позивачем порушень ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», висвітлених відповідачем за результатами проведеного моніторингу. Щодо встановленого у оскаржуваному висновку порушення частини 4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» апеляційний суд з врахуванням доводів апелянта зазначає таке. Пунктами 17, 18, 22 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 (редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 454), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1749 від 23.12.2015 (далі Єдиний закупівельний словник, ДК 021:2015), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Згідно з розділом ІІІ Порядку № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об`єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України № 301 від 23.08.2011, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Єдиний закупівельний словник призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Основний словник ДК 021:2015 установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Таким чином послуги як предмет закупівлі визначаються за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, роботи - із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Згідно з розділом 2 Єдиного закупівельного словника перші чотири цифри коду визначають клас (XXXX0000-Y) предмета закупівлі, перші п`ять цифр - категорію (XXXXX000-Y). Контрольною є дев`ята цифра. Таким чином Порядком № 454 встановлено обов`язок визначення лише класу (для послуг) та категорії (для робіт) предмета закупівлі. Право визначення конкретної назви товару чи послуги надано замовнику. За результатами моніторингу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено, що ЛКП «Львівавтодор» (замовником) 28.12.2019 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування. Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від площі І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)» очікуваною вартістю 3700000,00 гривень. У річному плані закупівель замовника UA-Р-2019-12-28-003151-с також зазначено код ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування. Позивач вказував в суді першої інстанції, що обраний ними код за ДК 021:2015 не є визначальним при визначенні предмета закупівлі за вищезазначеним оголошенням, оскільки такий вибір зроблено лише внаслідок наближення назви коду до змісту запитуваних робіт. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо критичної оцінки доводів позивача на здійснення ним закупівлі робіт, а не послуг з огляду на те, що для визначення предмета закупівлі у вигляді робіт достатньо зазначити лише категорію за ДК 021:2015. Якщо ж замовник має намір здійснити закупівлю робіт та вирішив визначення конкретної назви таких провести за Єдиним закупівельним словником, то найбільш наближений до змісту предмета закупівлі код необхідно обирати саме щодо робіт, а не послуг. Відтак суд доходить висновку про здійснення ЛКП «Львіватодор» закупівлі послуг внаслідок самостійного визначення таких за кодом ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування. Позивач при оприлюднені інформації про проведення закупівлі за ID: UA-2019-12-28-001555-с в електронній системі закупівель «ProZorro» не наведено відомостей про включення вартості робіт проектування до кошторисної вартості робіт з реконструкції вул. Д. Вітовського (від площі І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова). Згідно частини 4 статті 10 Закону № 922-VIII передбачено, що оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Згідно з даними Національного банку України курс євро станом на дату оголошення про проведення відкритих торгів 28.12.2019, становив 26,4220 грн за 1 євро. Таким чином очікувана вартість процедури закупівлі за ID: UA-2019-12-28-001555-с станом на 28.12.2019 становила 140034, 819 євро (3700000,00 гривень). Ураховуючи наведене, суд зазначає, що ЛКП «Львівавтодор» всупереч вимогам частини 4 статті 10 Закону № 922-VIII додатково не опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою. З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів передбачених частиною 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Позивач стверджує, що такий висновок є неконкретизований, оскільки позивачу із цього висновку є незрозумілим яких саме заходів на усунення порушень він має вжити. Суд не погоджується із твердженням позивача про неконкретизованість висновку відповідача, виходячи із наступного. У висновку чітко зазначено, що Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує ЛКП «Львіватодор» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень (а виявленими порушеннями є порушення вимог частини 4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою), зокрема вжити заходів передбачених частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Відповідно до частини 4 статті 10 Закону № 922-VIII оголошення про проведення процедури закупівлі обов`язково додатково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою у строки, що встановлені ч. 1 ст. 10 цього Закону, а саме не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму еквіваленту для товарів і послуг 133 тис. євро. Пунктом 7 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 447/28577, замовник/учасник може вносити зміни до інформації, яка вже оприлюднена на веб-порталі, у випадках, передбачених Законом. При цьому Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі. Відтак, відповідно абзацу 3 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII позивач зобов`язаний був висновком відмінити торги. Зважаючи на те, що на момент опублікування Західним офісом Держаудитслужби висновку про результати моніторингу закупівлі договір з переможцем торгів ще не був укладений, позивач на цьому етапі міг вчинити дії по відміні торгів. Суд вважає безпідставним покликання позивача стосовно доцільності застосування позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, оскільки судом встановлено відсутність належного обґрунтування спірного висновку, оскільки, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», не конкретизовано конкретного заходу, який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень, що не є тотожним правовідносинам встановленим судом у цій справі. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Таким чином відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Щодо покликання апелянта із посиланням на статтю 887 Цивільного кодексу України щодо визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, колегія суддів вважає такі спростованими частиною 2 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а тому замовник повинен при проведенні процедури закупівлі дотримуватись та керуватися вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та докази зібрані у справі, оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі є обґрунтованим та таким, що прийнятий з урахуванням усіх фактичних обставин, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, тому задоволенню не підлягає. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №380/1130/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Л.Я. Гудим Р.Й. Коваль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»