LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857460/474/20

від 13.04.2022 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/474/20 пров. № А/857/6159/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Гінди О. М., Кушнерика М. П., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 460/474/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- суддя в 1-й інстанції Дорошенко Н.О., час ухвалення рішення 21.04.2020 року, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 21.04.2020 року, в с т а н о в и в: Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося в суд з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього податковий борг у сумі 26079,71 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 26079,71 грн (двадцять шість тисяч сімдесят дев`ять гривень 71 коп.): податок на додану вартість в сумі 17929,80 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 80 коп.) на рахунок UA058999980313080031005017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/Рівне/14070100; мито в сумі 8149,91 грн (вісім тисяч сто сорок дев`ять гривень 91 коп.) на рахунок A698999980313111214005017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/Рівне/15010500. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу платника податків, однак такі вручені не були. Зазначає, що має право оскаржити в суді податкові повідомлення-рішення після отримання таких. Звертає увагу, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили. Просить скасувати рішення суду першої інстанції. 02 липня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 460/3695/20 за його позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2018 року за:№0007931305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 16089,04 грн, у тому числі: 12871,23 грн - за основним зобов`язанням, 3217,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0007941305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами" у розмірі 7313,20 грн, у тому числі: 5850,56 грн - за податковим зобов`язанням, 1462,64 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Скаржник зазначав, що є наявні підстави щодо неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судового рішення у справі №460/3695/20, оскільки предметом позову у цій справі є борг, який виник внаслідок несплати податкового зобов`язання за податковими повідомленнями рішеннями від 21 серпня 2018 року №0007931305 та №0007941305. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року провадження в справі було зупинено до набрання чинності судовим рішення у справі №460/3695/20. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №460/3695/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 21 серпня 2018 року №0007931305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів" у розмірі 16089,04 грн, у тому числі: 12871,23 грн - за основним зобов`язанням, 3217,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 21 серпня 2018 року №0007941305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами" у розмірі 7313,20 грн, у тому числі: 5850,56 грн - за податковим зобов`язанням, 1462,64 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). 09 грудня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №460/3695/20 та у касаційному порядку оскаржено не було. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року поновлено провадження у справі №460/474/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що за даними ГУ ДПС у Рівненській області станом на 20 січня 2020 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 26079,71 грн, а саме: 17929,80 грн - податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів; 8149,91 грн - мито на товари, що ввозяться на територію України (а.с.5-6, 12, 17-19). Податковий борг з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 17929,80 грн виник на підставі: - податкового повідомлення-рішення форми Р від 21 серпня 2018 року №0007931305 (а.с.15), яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання на суму 16089,04 грн (12871,23 грн за податковим зобов`язанням, 3217,81 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); - залишку пені в сумі 1840,76 грн (а.с.11, 13-14). Борг з мита на товари, що ввозяться на територію України, в сумі 8149,91 грн виник на підставі: - податкового повідомлення-рішення форми Р від 21 серпня 2018 року №0007941305 (з.б.а.с.15), яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання на суму 7313,20 грн (5850,56 грн за податковим зобов`язанням, 1462,64 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); - залишку пені в сумі 836,71 грн (а.с.8-10). Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 06 вересня 2018 року (а.с.16), у встановленому законом порядку ним не оскаржувались. З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Рівненській області для ОСОБА_1 було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 25 жовтня 2018 року №14702-17 на суму 26079,71 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 29 серпня 2018 року (а.с.7), у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася. Відповідачем добровільно не сплачено суму податкового боргу, що зумовило звернення контролюючого органу в суд з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога отримані відповідачем та у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися, а тому наявні підстави для стягнення податкового боргу. Даючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За змістом пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За змістом пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Отже, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, зокрема і з транспортного податку, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим. Виходячи із визначення, зазначеного у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначення, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Отже, грошове зобов`язання, узгоджене відповідно до ПК України, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись із відповідним позовом до суду. Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Загальні строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Абз.2 п.57.3 ст.57 ПК України передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з положеннями пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції у рішенні зазначено, що у встановлені законом строки відповідач визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0007931305 та №0007941305 від 21 серпня 2018 року суми грошових зобов`язань не сплатив, податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу №14702-17 від 25 жовтня 2018 року не оскаржив, тому, враховуючи той факт, що такі грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення спірної суми податкового боргу та їх задоволення. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що на час апеляційного розгляду справи №460/474/20 податкові повідомлення-рішення №0007931305 та №0007941305 від 21 серпня 2018 року оскаржені відповідачем у судовому порядку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №460/3695/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 21 серпня 2018 року №0007931305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів" у розмірі 16089,04 грн, у тому числі: 12871,23 грн - за основним зобов`язанням, 3217,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 21 серпня 2018 року №0007941305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами" у розмірі 7313,20 грн, у тому числі: 5850,56 грн - за податковим зобов`язанням, 1462,64 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Тобто, у зв`язку із ухваленням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №460/3695/20, яке набрало законної сили 09 грудня 2020 року, припинили існування будь-які юридичні наслідки податкових повідомлень-рішень №0007931305 та №0007941305 від 21 серпня 2018 року. Колегія суддів зазначає, що обставини недійсності податкових повідомлень-рішень №0007931305 та №0007941305 від 21 серпня 2018 року, яким вже надавалась правова оцінка у межах розгляду справи №460/3695/20, не потребують повторного встановлення та перевірки, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України. У зв`язку з набранням законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №460/3695/20, яким скасовано зазначені повідомлення-рішення контролюючого органу, податкова вимога №14702-17 від 25 жовтня 2018 року в силу приписів п.п.60.1.4. п. 60.1 ст. 60 ПК України є відкликаною. Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення спірної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки в ході апеляційного розгляду встановлено, що рішення податкового органу, на підставі якого виник податковий борг, скасовано, а тому податковий борг у ОСОБА_1 відсутній. Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Рівненській області відмовити. Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 460/474/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Рівненській області відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 14 квітня 2022 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»