Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 903/937/21

від 13.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2022 року Справа № 903/937/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Дужич С.П. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 січня 2022 року у справі №903/937/21 (суддя Дем`як В.М.) за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича про стягнення 142 500,00 грн Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Волинської області від 17 січня 2022 року у справі №903/937/21 в позові Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича про стягнення 142 500,00 грн відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2022 року у справі №903/867/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 січня 2022 року у справі №903/937/21. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України). Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вирішує розглядати справу №903/937/21 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 07 квітня 2022 року від представника Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на адресу апеляційного суду надійшла заява про відвід судді Дужича С.П. та судді Миханюк М.В. від розгляду справи №903/937/21. Вказана заява обгрунтована тим, що у провадженні Північно-західного апеляційного суду також знаходились апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області по справах №903/781/21 та №903/811/21. На думку заявника, дана справа №903/937/21 є типовою зі справами №903/781/21 та №903/811/21, по даним справам предметом спору є стягнення заборгованості по договорам на правову допомогу. Постановами від 16.02.2022 у справах №903/781/21 (головуючий суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В.) та №903/811/21 (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Миханюк М.В.) апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" залишені без задоволення. Заявник вказує, що висновки, зроблені судом апеляційної інстанції у справах №903/781/21 та №903/811/21, в яких приймали участь судді Дужич С.П., Миханюк М.В. суперечать сформованій судовій практиці Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 25.11.2020 у справі №754/3571/16-ц, від 04.11.2020 у справі №463/4901/16-ц, від 24.10.2019 у справі №904/3315/18. В порушення вимог ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судді Дужич С.П. та Миханюк М.В. не врахували вищезазначених висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Така поведінка суддів, на думку заявника, свідчить про прихильність суддів до відповідача, що призводить до ухилення останнім від виконання зобов`язання та необ`єктивності, що грубо порушує право апелянта на справедливий та неупереджений судовий розгляд. Зазначене викликає сумніви у заявника щодо об`єктивності та неупередженості судді Дужича С.П. та судді Миханюк М.В., та є підставою для їх відводу у відповідності до частини 1 пункту 5 статті 35 ГПК України. Крім того, у заяві про відвід позивач просить поновити строк для подання даної заяви у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану. Розглянувши подану заяву колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Змістовний аналіз наведеної норми процесуального права дозволяє дійти до висновку, що ч.3 ст.38 ГПК України встановлено часові обмеження (рамки), протягом яких учасники справи можуть реалізувати своє право на відвід складу суду. Вказане кореспондується з положеннями ч.4 ст.13 ГПК України, за змістом якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, перш ніж розглядати заяву учасника справи про відвід суд повинен пересвідчитись, що така заява у відповідності до ч.3 ст.38 ГПК України вмотивована та подана в строки визначені законом, і лише за умови дотримання цих строків здійснювати розгляд цієї заяви. Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 колегією суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 січня 2022 року у справі №903/937/21 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що у судових засіданнях 16.02.2022 у справах №903/781/21 та №903/811/21 було оголошено вступні та резолютивні частини постанов Північно-західного апеляційного господарського суду. У даних засіданнях приймали участь представники позивача - Безрода Р.С. та Гапоненко Р.І. З огляду на викладене вбачається, що про заявлені підстави відводу та склад суду, який визначений для розгляду поданих апеляційних скарг, заявнику було відомо задовго до поданої заяви, тобто заявник не вклався, як в десятиденний термін визначений абз.1 ч.3 ст.38 ГПК України, так і в дводенний термін для звернення з відповідною заявою, передбачений абз.2 ч.3 ст.38 ГПК України. Разом з тим, у своїй заяві позивач просить поновити строк на подання заяви про відвід суддям у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів зауважує, що про підстави відводу заявнику було відомо до введення воєнного стану, відтак причини пропуску строку не є поважними. Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, у зв`язку із пропуском строку, передбаченого ч.3 ст.38 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення вказаної заяви без розгляду. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2021 року між Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (позивач) та Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (клієнт/відповідач) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №03-543 (далі - договір), відповідно до умов якого адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесенні адвокатським об`єднанням витрати у зв`язку з виконанням даного договору (п. 1.1. договору ). Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що адвокатське об`єднання за договором бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а саме, здійснити представництво, захищати права і законні інтереси клієнта та надавати інші види правової (правничої) допомоги клієнту у суді, будь-якої інстанції, у справі №903/169/21 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніра" до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергій Петровича про визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог). Пунктом 4.1 договору визначено, що гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання правової допомоги клієнту. Згідно п.4.4 за надану в межах даного договору правову допомогу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у наступному розмірі 2 500,00 грн. Відповідно до п.4.6 договору, підтвердження факту надання адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору адвокатським об`єднанням складається акт наданих послуг (правової допомоги) і направляється або вручається під розписку клієнту. Пунктом 4.7 договору визначено, що якщо у 10 денний строк після того як адвокатським об`єднанням буде відправлено поштою (рекомендованим листом з повідомленням), або в 5 денний строк з дня вручення під розписку клієнту Акту, адвокатське об`єднання не отримає підписаний Акт або мотивовані заперечення клієнта із зазначенням недоліків, послуга вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору в день відправлення акту поштою, або в день вручення його клієнту. Згідно п.4.11 договору сторони передбачили, що клієнт оплачує гонорар не пізніше 3 робочих днів після підписання акту надання послуг (правової допомоги). Відповідно до п.9.2 договору, за порушення строків оплати з вини клієнта останній сплачує адвокатському об`єднанню пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від обсягу невиконаних грошових зобов`язань за кожний день прострочення. Крім того, за прострочення платежу понад 10 (десять) робочих днів клієнт сплачує штраф у розмірі 100% від неоплаченої суми. Як зазначає адвокатське об`єднання, останнім на виконання умов договору №03-543 від 26.03.2021 було надано Фермерському господарству "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича послуг з правової (правничої) допомоги на суму 71 250,00 грн, що підтверджується актами надання послуг за №37 від 07.06.2021 на суму 41 250,00 грн та №55 від 21.09.2021 на суму 30 000,00 грн (а.с. 12-13). Оскільки Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича надані послуги згідно актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 та №55 від 21.09.2021 оплачені не були адвокатське об`єднання звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського Господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 71250,00 грн гонорару за надані послуги з правничої допомоги, а також 71250,00 грн штрафу згідно п.9.2 договору. Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (у редакції на час укладення договору) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі - Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно із ч.ч. 1,3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, правовідносини сторін врегульовано договором про надання правової (правничої) допомоги №03-543 від 26.03.2021, який за своєю правовою природою є договором надання послуг та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст.ст. 11, 901, 903 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст.903 ЦК України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Як вбачається, предметом даного судового розгляду є стягнення гонорару за надані послуги з правової допомоги за договором №03-543 від 26.03.2021 на підставі актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 на суму 41 250 грн та №55 від 21.09.2021 на суму 30 000 грн. При цьому, відповідач, як у суді першої, так і в апеляційній скарзі у суді апеляційної інстанції вказує на те, що послуги, надані згідно актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 та №55 від 21.09.2021, були оплачені в повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи долучив платіжні доручення: 1) №3256 від 19.07.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 2) №3368 від 22.07.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 3) №3424 від 22.07.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 4) №3559 від 23.07.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 5) №3588 від 26.07.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 6) №3785 від 16.08.2021 на суму 10 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 7) №3794 від 19.08.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 8) №3884 від 28.08.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 9) №4184 від 03.09.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 10) №4273 від 07.09.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 11) №4363 від 08.09.2021 на суму 10 000,00 грн. - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 12) №4442 від 09.09.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару згідно актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 13) №4490 від 10.09.2021 на суму 5 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери"; 14) №4552 від 13.09.2021 на суму 10 000,00 грн - призначення платежу - оплата гонорару актів від 2021 без ПДВ, отримувач АО "Гапоненко Роман і партнери". Перевіривши подані відповідачем докази на підтвердження оплати наданих послуг згідно актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 та №55 від 21.09.2021, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вищевказаними платіжними дорученнями підтверджується оплата наданих послуг з правової (правничої) допомоги згідно актів в повному обсязі. При цьому, посилання скаржника на те, що проплати згідно платіжних доручень №3256 від 19.07.2021, №3368 від 22.07.2021, №3424 від 22.07.2021, №3559 від 23.07.2021, №3588 від 26.07.2021, №3785 від 16.08.2021, №3794 від 19.08.2021, №3884 від 28.08.2021 були зараховані ним в якості оплати заборгованості Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича за договором про надання правової (правничої) допомоги №03-76 від 12.03.2019 згідно актів надання послуг №41 від 22.06.2021 та №49 від 30.07.2021, послуги за якими були надані позивачем та прийняті відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень, є безпідставними з огляду на таке. Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"; даний Закон також встановлює відповідальність суб`єктів переказу та визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами. Згідно з п.1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Відповідно до п.1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача. Відповідно до п.1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Згідно з п.3.7. вказаної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті реквізит: "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення: "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Отже, право визначати призначення платежу в платіжних документах та повноту інформації згідно вказаних норм належить виключно платнику. Як вбачається, відповідачем, всупереч п.3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, у реквізитах "Призначення платежу" платіжних доручень не було конкретизовано, що оплата гонорару була здійснена ним саме за актом надання послуг №37 від 07.06.2021 до договору № 03-543 від 26.03.2021, а лише зазначено "оплата гонорару зг. актів від 2021 без ПДВ". Разом з тим, колегією суддів береться до уваги те, що у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Оскільки заборгованість ФГ "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича перед АО Гапоненко Роман і партнери" згідно акту надання послуг №37 від 07.06.2021 виникла раніше, ніж заборгованість згідно актів надання послуг №41 від 22.06.2021 та №49 від 30.07.2021, колегія суддів вважає безпідставним віднесення позивачем даних проплат на погашення заборгованості згідно актів №41 від 22.06.2021 та №49 від 30.07.2021. Щодо оплати відповідачем послуг позивача за актом №55 від 21.09.2021, то колегія суддів зазначає наступне. Так, дійсно, як вбачається з матеріалів справи, акт надання послуг №55 датований 21.09.2021, а відтак і сума гонорару (згідно акту 30 000,00 грн), виходячи із підсумку кількості витрачених позивачем годин, була визначена лише 21.09.2021. На думку апелянта вказане спростовує доводи відповідача про те, що оплати згідно платіжних доручень за період з 03.09.2021 по 13.09.2021 були спрямовані на сплату гонорару позивача саме згідно акту надання послуг №55 від 21.09.2021 до договору №03-543 від 26.03.2021. Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що платіжні доручення №4184 від 03.09.2021, №4273 від 07.09.2021, №4363 від 08.09.2021, №4442 від 09.09.2021, №4490 від 10.09.2021, №4552 від 13.09.2021 не стосуються договору 03-543 від 26.03.2021, оскільки останнім не спростовано обставини та не доведено і не пітверджено належними доказами про таку оплату за іншим договором. При цьому, колегією суддів не беруться до уваги посилання скаржника, що оплати згідно даних платіжних доручень здійснювались відповідачем на виконання його грошових зобов`язань за договором надання правової допомоги №03-336 від 19.06.2020 згідно прийнятих ним послуг за актом надання послуг №62 від 09.08.2020 і, відповідно, були зараховані позивачем на погашення більш ранньої заборгованості відповідача по договору надання правової допомоги №03-336 від 19.06.2020, оскільки в платіжних дорученнях №4184 від 03.09.2021, №4273 від 07.09.2021, №4363 від 08.09.2021, №4442 від 09.09.2021, №4490 від 10.09.2021, №4552 від 13.09.2021 зазначено призначення платежу: "оплата гонорару зг.актів від 2021 без ПДВ". Також колегією суддів не береться до уваги наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2021, оскільки даний акт не відображає наявного боргу за договором №03-543 від 26.03.2021 і не містить посилання на акти наданих послуг, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" на виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги №03-543 від 26.03.2021 згідно актів надання послуг за №37 від 07.06.2021 та №55 від 21.09.2021 було надано послуг на суму 71 250,00 грн, а Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича, в свою чергу, згідно платіжних доручень №3256 від 19.07.2021, №3368 від 22.07.2021, №3424 від 22.07.2021, №3559 від 23.07.2021, №3588 від 26.07.2021, №3785 від 16.08.2021, №3794 від 19.08.2021, №3884 від 28.08.2021, №4184 від 03.09.2021, №4273 від 07.09.2021, №4363 від 08.09.2021, №4442 від 09.09.2021, №4490 від 10.09.2021, №4552 від 13.09.2021 оплачено дані послуги в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 71 250,00 грн заборгованості і штрафу в розмірі 71 250,00 грн згідно п.9.2 договору та, відповідно, задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -