Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/11649/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11649/21 пров. № А/857/1495/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ніколін В.В., суддів: Гінда О.М..; Пліш М.А. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 140/11649/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.(рішення суду першої інстанції постановлено суддею Смакович В.І. в порядку письмового провадження у м. Луцьк10 грудня 2021 року), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у жовтні 2021 року звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просив:- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії та виплаті перерахованої пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою і перерахованою сумою пенсії., - зобов`язати відповідача з 01 квітня 2021 року здійснити позивачу перерахунок пенсії та виплату перерахованої пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 на підставі довідки Волинської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 13 липня 2021 року №21-351 вих.21 з виплатою з 01 квітня 2021 року різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії., - стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 908.00 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 140/11649/21у задоволенні позову - відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням суду, його оскаржив ОСОБА_1 , який із покликанням на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи а також порушенням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення в якому задоволити його позовні вимоги. В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, у матеріалах справи відсутня копія самого перерахунку моєї пенсії з часу звернення до відповідача із заявою про його проведення із зазначенням складових (період та розмір моєї заробітної плати, страховий стаж після призначеної пенсії, тощо), що також свідчить і про відсутність проведення цього перерахунку,незважаючи на відсутність у матеріалах справи копії самого перерахунку пенсії, як доказу його проведення, суд констатує у рішенні про наявність здійснення такого перерахунку, що свідчить про недоведеність цієї обставини, що має значення для справи, яку суд першої інстанції визнав встановленою, що відповідно до п, 2 ч. 1 ст. 317 КАС України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем подано не було. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що з 04.09.2018 позивачу призначено пенсію на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ від 14.10.2014 (із змінами і доповненнями), за вислугою років (копія пенсійного посвідчення НОМЕР_1 додається) . Водночас, позивач продовжував безперервно працювати в органах прокуратури і на час звернення працював, на посаді прокурора Ківерцівського відділу прокуратури, що підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці НОМЕР_2 (копія трудової книжки додається), яка, згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що посвідчує стаж роботи. Продовжуючи працювати на посаді прокурора 04 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, надавши при цьому довідки, видані Волинською обласною прокуратурою від 13 липня 2021 року №21-350 вих. 21 та №21-351 вих. 21 про заробітну плату (грошове забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною посадою) прокурора прокуратури станом на 15 березня 2021 року та на підставі такої заяви з 01 квітня.2021 року зафіксовано розмір заробітної плати прокурора прокуратури згідно довідки від 13 липня 2021 року №21-351 вих. 21 в сумі 52266,66 грн. 12.10.2021 року надійшла відповідь від позивача із змісту якого вбачається що за результатами розгляду заяви від 04.08.2021 року у перерахунку та виплаті пенсії відмовлено із роз`ясненням судового порядку оскарження зазначеного рішення. Як убачається із трудової книжки НОМЕР_2 , 02 серпня 1999 року позивач був призначений на посаду помічника прокурора - стажиста Волинської природоохоронної міжрайонної прокуратури, з 23 січня 2019 року працював на посаді прокурора Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури та 22 жовтня 2021 року був звільнений із вказаної посади. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із запитом про доступ до персональних даних від 07 вересня 2021 року, в якій зокрема просив повідомити про те, яку суму пенсії він фактично отримує станом на 01 квітня 2021 року, а також коли, з якого часу та за який період проведено нарахування цієї пенсії із зазначенням її складових (період та розмір заробітної плати, страховий стаж, тощо), чи проведений за результатами розгляду його заяви перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України Про прокуратуру на підставі довідки Волинської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 13 липня 2021 року №21-351 вих. 21 та у разі проведення перерахунку пенсії чи змінився (збільшився або зменшився) після проведеного перерахунку на підставі вказаної довідки. За наслідками розгляду заяви позивача від 04 серпня 2021 року, відповідач листом від 12 жовтня 2021 року №11625-11079/С-02/8-0300/21 повідомив, що з 04 вересня 2018 року позивач перебуваєте на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру та після призначення пенсії продовжує працювати на посаді прокурора, у зв`язку із чим розмір пенсійної виплати обчислено відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яким передбачено, що розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу та отримуваного заробітку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон №1697-VII. Відповідно до частини першої статті 86 Закону №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. За правилами частини другої статті 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно із частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. За частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш, як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки . За змістом абзаців 4, 5, 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Суд зауважує, що у листі від 12 жовтня 2021 року №11625-11079/С-02/8-0300/21 відповідач не заперечує право позивачки на перерахунок пенсії за довідкою Волинської обласної прокуратури від 13 липня 2021 року №21-351 вих.21, проте зазначає, що перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" може бути здійснено лише після звільнення. Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (застосовується з 01 січня 2017 року) розділ XV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнений пунктами 13-1 і 13-2 наступного змісту: з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім осіб з інвалідністю I та ІІ груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. За приписами частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Пунктом 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 2, 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур. Як вже зазначено вище, абзацом 4 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що з 01 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства(КАС)України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 140/11649/21-без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12 квітня 2022 року.