Постанова 4814 № 533/950/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/950/21 Номер провадження 22-ц/814/535/22Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Дряниці Ю.В., суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням,- в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. Вказував, що відповідно до рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_2 є власником Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а інший співвласником, якій належить Ѕ частина зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_1 . Між сторонами постало питання про розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг як між співвласниками квартири та варіанту користування спірною квартирою, яке у добровільному порядку не вирішено, у зв`язку з чим позивач просить суд встановити порядок користування між співвласниками житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: виділити в користування ОСОБА_2 , житлову кімнату «1-4» площею 9,2 кв.м. (на плані заштриховано синім кольором); виділити в користування ОСОБА_1 , житлову кімнату «6» площею 14,0 кв. метра, житлову кімнату «1-3» площею 17,3 кв.м. (на плані заштриховано зеленим кольором), залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - коридор «1-1», коридор «1-2», кухню «1-5» та вбиральню «1-6» загальною площею 24,8 кв.м. (5.8+4.0+11,9+3,1) (на плані зафарбовано червоним кольором). Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 рокупозов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: виділено в користування ОСОБА_2 , житлову кімнату «1-4» площею 9.2 кв.м. (на плані заштриховано синім кольором); виділено в користування ОСОБА_1 , житлову кімнату «1-3» площею 17,3 кв.м. (на плані заштриховано зеленим кольором); залишено у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - коридор «1-1» площею 5,8 кв.м., коридор «1-2» площею 4,0 кв.м., кухню «1-5» площею 11,9 кв.м. та вбиральню «1-6» площею 3,1 кв.м.,а всього загальною площею 24,8 кв.м. (на плані зафарбовано червоним кольором). В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення оскаржив адвокат Дяченко В.О., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що між сторонами немає спору щодо порядку користування житловим приміщенням, оскільки позивач не проживає у квартирі. Також зазначає, що встановленому порядком користування житлом не враховано інтереси двох дітей сторін, які проживають разом з матір`ю. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яким зігдно рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2016 року належить право власності на 1/2 частину вказаного житла, кожному. Відповідно до висновку експерта № 49-21 за результатами будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_2 вбачається, що з врахуванням частки кожного співвласника у розмірі Ѕ частини можливий лише варіант встановлення порядку користування приміщенням квартири наступний, а саме першому співвласнику виділити в користування житлову кімнату «1-4» площею 9.2 кв.м. (на плані заштриховано синім кольором),а другому житлову кімнату «1-3» площею 17,3 кв.м. (на плані заштриховано зеленим кольором). Залишити у спільному користуванні співвласників: коридор «1-1» площею 5,8 кв.м., коридор «1-2» площею 4,0 кв.м., кухню «1-5» площею 11,9 кв.м. та вбиральню «1-6» площею 3,1 кв.м. (на плані зафарбовано червоним кольором). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо порядку користування квартирою, яий може бути вирішений у судовому порядку. При цьому, судом було допущено відступлення від рівності часток при визначенні порядку користування житловим приміщення з урахуванням того, що з відповідачем проживають повнолітня та неповнолітня дитина. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт. Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. У межах даної справи встановлено, що сторони мають у власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_2 . Між власниками існує спір щодо порядку користування житловим приміщенням, про що, зокрема, свідчить той факт, що відповідач заперечує проти задоволення позову, не визначаючи заявлений позивачем варіант порядку користування спільним житлом. Висновком експерта № 49-21 за результатами будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_2 № 8/9-20, запропоновано варіант встановлення порядку користування житловим приміщенням. Відповідачем ОСОБА_1 не запропоновано суду альтернативний варіант порядку користування та не спростовано правильність проведеного експертного дослідження і наданого висновку. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог і можливість встановлення порядку користування житловим приміщенням. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності спору між сторонами, у зв`язку із проживанням позивача за іншою адресою - не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Так, незалежно від місця проживання власника житлового приміщення, останній має право на вільне користування, володіння і розпорядження власним майном, у межах визнаної за ним частини права власності, а також нести відповідні зобов`язання по утриманню майна, у порядку визначеному ст. 360 ЦК України, зокрема, приймати участь в оплаті житлово-комунальних послуг та інших витрат, пов`язаних із утриманням майна. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено. У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача ОСОБА_3 ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат за надання правової допомоги, пов`язаної із розглядом справи у суді апеляційної інстанції. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на скаржника обов`язку по відшкодування витрат на правову допомогу, понесеної ОСОБА_2 оскілки останні не підтверджені належними та допустимими доказами. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця Судді: Л. І. Пилипчук О. В. Чумак