Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5145/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5145/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 (суддя Момонт Г.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в якому просив - визнати протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки; - зобов`язати Харківській національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 748 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 28.09.2018 року по 28.10 2020 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення за останні два місяці служби на кількість днів затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на користь ОСОБА_1 відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 104,53 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що положення трудового законодавства, у тому числі статей 116-117 Кодексу законів про працю України, не розповсюджуються на правовідносини, які виникли з приводу проходження та звільнення з військової служби. Враховуючи те, що грошова компенсація за невикористану відпустку присуджені позивачеві судовими рішеннями, зобов`язання роботодавця виплатити грошову компенсацію, змінюється на зобов`язання виконати судове рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом начальника військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил (по стройовій частині) від 27.09.2018 р. №203 майора ОСОБА_1 , начальника циклової комісії (з льотної експлуатації та бойового застосування вертольотів) військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 вересня 2018 року №537 з військової служби у запас за пунктом а (у зв`язку із закінченням строку контракту) відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з 27 вересня 2018 року виключено із списків особового складу військового коледжу та всіх видів забезпечення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 р. у справі №340/1716/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік; зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 29.10.2020 р. Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 р. у справі №340/1716/20 виплачено ОСОБА_1 38 104,53 грн. Вважаючи, що має право на нарахування на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. У той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України. Так, відповідно до частини першої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. В силу вимог статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Згідно з положеннями частини першої статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частина друга статті 117 КЗпП). Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постановах від 31 березня 2020 року по справі № 808/2122/18, від 31 січня 2020 року по справі № 823/1477/16, від 29 січня 2020 року по справі № №440/4332/18. Скаржник наполягає на тому, що нормами трудового законодавства не регулюються правовідносини з приводу проходження та звільнення з військової служби. Колегія суддів вважає такий довід неспроможним, оскільки згідно Рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 р. №8-рп/2002 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2021 р. у справі №580/278/19 (К/9901/8019/20). Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо не поширення на військовослужбовців, положень ст.ст. 116, 117 КЗпП України є безпідставними. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, де ВП зазначила, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення. Відповідно до матеріалів справи, період затримки розрахунку при звільненні позивача розраховується з 27.09.2018 р. по 28.10.2020 р. та складає 763 календарних дні. З огляду на довідку Харківського національного університету Повітряних Сил від 07.01.2021 р. №26 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на час звільнення становив 20 724,00 грн. Отже, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача на день звільнення становив - 690,80 грн (20 724,00 грн : 30), а розмір середнього заробітку за період з 27.09.2018 р. по 28.10.2020 р. становить 527 080,40 грн (690,80 грн х 763). З метою врахування правової позиції Верховного Суду у справі №480/3105/19 щодо застосування принципу пропорційності при визначені суми компенсації відносно розміру виплачених частково сум при звільненні та тих, які належали до виплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справедливою, пропорційною і такою, що відповідатиме критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, може вважатися виплата у розмірі 38 104,53 грн., яка співмірна сумі не виплаченій позивачу при звільненні. Судом першої інстанції обґрунтовано враховано наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу належних сум до виплати на день звільнення, який вирішувався судом, виконання судового рішення, за яким відповідачем нараховане та сплачено на користь позивача компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 38 104,53 грн.; розмір недоплаченої суми при звільненні; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, який пов`язаний саме із вирішенням спірних відносин у судовому порядку. З наведених підстав суд приходить до висновку, що пропорційним та справедливим розміром відшкодування позивачу є розмір, визначений судом першої інстанції. Стосовно посилання апелянта на те, що стаття 117 КЗпП не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати, а також на те, що за наявності спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку у розумінні частини першої статті 117 КЗпП є безпідставним, суд зазначає, що такі доводи розглянуті судом першої інстанції та обґрунтовано відхилені із посиланням на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, а апелянтом не приведено будь-яких правових обґрунтувань у спростування таких висновків. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя Н.А. Бишевська суддя А.В. Суховаров