Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/3553/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3553/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 29 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , за участю: секретаря судового засідання: Кушнір В. В., представника відповідача: Зотова А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 03.02.2021 №161 про застосування до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 25.02.2021 №68 о/с про звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 25.02.2021; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 25.02.2021; допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 25.02.2021; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу). Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що службове розслідування відносно нього було протиправно проведено за його відсутності, оскільки він повідомляв про своє перебування в той час на лікарняному. Також зауважив, що обов`язок подання декларації "кандидата на посаду" у нього був відсутній, а тому в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Зазначив, що положення законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни, що виразилось у несвоєчасному поданні (неподанні) позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий (2019) рік, як особи, яка претендує на зайняття посади. Представники відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом ГУНП в Житомирській області від 07.12.2020 № 327 о/с По особовому складу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 07.12.2020 призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, перебування на якій не пов`язане з державною таємницею, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого 5-го відділу управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області, перебування на якій пов`язане з державною таємницею. Відповідно до підпису на розписці, позивач ознайомився з наказом від 07.12.2020 № 327 та підтвердив отримання форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визначеної статтею 52-1 Закону України "Про запобігання корупції", на матеріальних носіях інформації, а саме: у паперовому вигляді та записаному на диску DVD+R. 28.12.2020 начальником сектору запобігання корупції ГУНП в Житомирській області Медведєвим Р.Г. подано керівництву доповідну записку про те, що оперуповноважений ВКП Житомирського відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не подав декларацію відповідно до вимог абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України Про запобігання корупції. Наказом ГУНП в Житомирській області від 31.12.2020 за № 1401, з метою проведення своєчасного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, за підставами викладеними у доповідній записці, у відповідності до вимог статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а також наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту України", призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. За результатами проведеного службового розслідування відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 03.02.2021 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень" (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 12.02.2021 № 197) за порушення службової дисципліни застосовано до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом ГУ НП в Житомирській області від 25.02.2021 №68 о/с оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Житомирського ВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 25.02.2021 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, за приписами статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. За змістом частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. В силу частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту. Відповідно до частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. В силу частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі -Порядок №893). За правилами п. 1, 4 р. ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №

893. У відповідності з п. 1, 4, 7, 13, 14 р. V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Отже, порушення поліцейським службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням. В даному випадку службове розслідування проведено на підставі наказу від 31.12.2020 №1401, згідно з доповідною запискою начальника сектору запобігання корупції ГУНП капітана поліції Медведєва Р.Г. від 28.12.2020 №19/47/01-2020, що відповідає вимогам п. 1 р. ІІ Порядку №893. Відповідно до доповідної записки оперуповноважений ВКП Житомирського відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не подав декларацію відповідно до вимог абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України Про запобігання корупції . Пунктом статті 3 Закону України Про запобігання корупції визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські. Положеннями частини третьої статті 45 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. В силу пункту 5 частини першої статті 12 Закону України Про запобігання корупції НАЗК затверджено Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України Про запобіганню корупції та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, рішенням від 06.09.2016 № 19 Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадок неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій , яке зареєстровано Міністерстві юстиції України від 15.11.2016 за № 1479/29609 (далі - Порядок). Згідно пункту 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру перевірок державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (органами, в яких працює (працював або входить чи входив до складу утвореної органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах) суб`єкт декларування (далі - відповідний орган)) факту подання суб`єктам декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державна х органах), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до Закону України Що запобігання корупції (далі - Закон), а також процедуру повідомлення відповідним органом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій. Перевірка факту подання відповідно до Закону декларацій особами, зазначеними пункті 5 частини першої статті 3 Закону, здійснюється у порядку, визначеному Національним агентством. Пунктом 3 Порядку визначено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу. Пунктами 5, 6 Порядку передбачено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства. У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається на адрес електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, т засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Статтею 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що стосовно осіб, зазначених у підпунктах "в", "г", "д", "є", "з", "и" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади перебування на яких пов`язане з державною таємницею у зв`язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством. Порядок здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно окремих категорій осіб, затверджено наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.04.2020 за № 338/34621, також наказом НПУ від 15.05.2020 №0015 Про здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно працівників оперативної служби . Відповідно до пункту 1 наказу Національної поліції України від 15.05.2020 № 0015 Про здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно працівників оперативної служби усі посади підрозділів оперативної служби віднесені до посад, перебування на яких пов`язане з державною таємницею у зв`язку з безпосереднім здійсненням особами, які їх обіймають, оперативно-розшукової діяльності. З матеріалів справи встановлено, що позивач ознайомлений з вимогами Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700-УІІ; наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2020 за № 338/34621; наказу Національної поліції України від 15.05.2020 №0015 під підпис 24.05.2020. Однак, як вбачається з матеріалів службового розслідування, позивач не виконав обов`язку, визначеного в абзаці першому пункту 4 розділу IV Порядку здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно окремих категорій осіб, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск, та не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік як особи, яка претендує на зайняття посади, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України Про запобігання корупції , чим вчинив дисциплінарний проступок. Щодо аргументів позивача про порушення відповідачем його права на захист під час службового розслідування слід вказати наступне. Як було зазначено, службове розслідування здійснювалось у формі письмового провадження. У відповідності до вимог розділу V Порядку №893, положень статті 18 Дисциплінарного статуту НПУ, позивачу направлялися рекомендованою кореспонденцією виклики про надання пояснень. Разом з тим, матеріали службового розслідування не містять жодних документів, які б підтверджували неможливість прибуття позивача для надання пояснень, відсутні будь-які довідки та ін. про тимчасову непрацездатність позивача, про що він стверджував у своєму позові. Згідно положень ч.10 ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. У зв`язку з чим, 28.01.2021 був складений акт про відмову надати пояснення позивачем. Водночас, позивач не був позбавлений можливості подати чи надіслати відповідачу у рамках службової перевірки додаткові письмові пояснення, ознайомитись з матеріалами розслідування, скористатися послугами адвокатами, іншими своїми правами, однак жодних з таких дій не вчинив. З наведеного суд вважає, що при винесенні висновку службового розслідування враховувались пояснення відібрані у працівників поліції, оскільки інших доказів у комісії не було, а тому право позивача на захист не було порушено. Стосовно тверджень позивача щодо притягнення особи (поліцейського) до дисциплінарної відповідальності можливе за умови вчинення корупційного правопорушення або порушення, що пов`язане з корупцією, слід зважати на наступне. У відповідності до абзацу одинадцятого частини першої статті 1 Закону України Про запобігання корупції правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Частиною першою статті 15 КУпАП передбачено, що поліцейські несуть відповідальність за адміністративне правопорушення за дисциплінарними статутами, а за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією - несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної, або цивільно - правової відповідальності одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з Статутом (частина друга статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Тобто за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, але їх одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Відтак, відсутність рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейських не впливає на наявність чи відсутність у їх діяннях складу дисциплінарних проступків. Також слід зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Беручи до уваги викладене, відповідач при прийнятті наказів повністю врахував всі обставини, встановлені при проведені службового розслідування, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось в порушенні позивачем службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Закону України Про Національну поліцію, Закону України Про запобігання корупції, Дисциплінарного статуту. Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в повній мірі доведено, що оскаржені накази прийнято ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, а також пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, у конкретних спірних правовідносинах позивач не довів протиправності оскаржених наказів, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 07 квітня 2022 року. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.