LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд466/8408/20

від 28.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 466/8408/20 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф. Провадження № 22-ц/811/3558/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н. П. Крайник суддів: О.М.Ванівського, О.Я. Мельничук розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: 26.10.2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому з урахуванням заяви про зменшення позвоних вимог просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 03.04.2012 року в розмірі 29342,92 грн, з яких 27511,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1831,06 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені позивачем судові витрати. Позовні вимоги Банк обгрунтовував тим, що відповідно до договору № б/н від 03.04.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі, який у подальшому збільшено до 15 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на отримання кредитних коштів та підписала заяву разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що становлять між ОСОБА_1 та Банком договір про надання банківських послуг. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Зазначає що, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором в ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено. Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація відповідачкою картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору. Крім того, ОСОБА_1 зверталася до Банку з метою перевипуску карти, отримувала перевипущені картки з новими номерами та продовженим строком дії, якими продовжувала користуватися. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом відображається та враховується, в тому числі, і на перевипущеній картці. Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача, довідками банку про зміну умов кредитування та про видані картки. У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачкою грошей, отримання нею коштів через банкомати, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.12 року № 578/5. Отже, з виписки чітко вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, знімала кошти в банкоматах, та ін., однак використані кредитні кошти Банку не повернула. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано факт погодження з відповідачем умов кредитування та безпідставно відмовлено в їх стягненні з посиланням на непогодження таких умов з відповідачем і правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17). Зазначає, що висновки суду про відсутність погодження умов кредитування є безпідставними. Користування кредитними коштами за допомогою платіжної картки підтверджується Випискою по рахунку про рух коштів та довідкою про видані картки. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем не надано. ОСОБА_1 не зверталася до Банку з заявою про розірвання договору, а навпаки погодилася з його умовами та прийняла їх до виконання, оскільки протягом тривалого часу користувалася кредитною карткою та частково погашала заборгованість. Таким чином, суд незаконно звільнив відповідача від сплати заборгованості за договором кредиту, чим порушив права кредитора. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити. Через канцелярію суду 22.11.2021 року за вх. № 25592 надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк», в якому зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг, а також правила користування платіжною каткою, які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не містять підпису ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03.04.2012 року року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Крім того, в матеріалах срави відсутні належні докази на підтвердження дійсного розміру заборовоності ОСОБА_1 за кредитним договором. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Просить рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частинами 1,2 сатті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі статтею 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Судом встановлено, що 03.04.2012 року між позивачем АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, за умовами якого відповідачу видається кредитна карта, встановлюється кредитний ліміт за платіжною карткою та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 03.04.2012 року у відповідачки виникла заборгованість, яка станом на 09.02.2021 року становить 29342,92 грн, з яких 27511,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1831,06 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Приватбанк» районний суд виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір, оскільки у підписаній відповідачкою Анкеті-заяві містяться лише анкетні дані ОСОБА_1 та волевиявлення останньої на отримання кредитної картки. Разом з тим, з Анкети-заяви неможливо встановити, яке саме рішення було прийнято банком щодо випуску картки для клієнта та тип банківської картки, яку отримала відповідачка: Універсальна, 30 днів пільгового періоду, Універсальна, 55 днів пільгового періоду, Універсальна CONTRACT, Універсальна GOLD, у разі її отримання, а, отже, і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу банківської картки. Крім того, у заяві, підписаній сторонами, не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також така не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, такі дійсно не містять доказів того, що підписана відповідачем анкета-заява підтверджує ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПриватБанку, зокрема з тими умовами, що стосуються права банку на підвищення відсоткової ставки за кредитом, збільшення кредитного ліміту, сплату пені та штрафів за невиконання зобов`язання за укладеним з ним кредитним договором. Крім того, у анкеті-заяві не зазначено, в якій саме редакції були чинними Умови та Правила. За відсутності ж підпису позичальника про ознайомлення з Умовами і Правилами, які діяли на момент укладення договору, та регулюють порядок нарахування та розмір відсотків за кредитним договором і відповідальність позичальника за неналежне виконання зобов`язання, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити, чи на момент отримання відповідачем кредитних коштів вказані документи містили наведені банком у позовній заяві умови, зокрема, щодо можливості одностороннього збільшення кредитного ліміту, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів).А роздруківки Умов та Правил, Тарифів із сайту банку не можуть бути належними доказами, оскільки такі повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У цьому випадку не підлягають застосуванню правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Без надання доказів про ознайомлення відповідача саме з тими Умовами і Правилами банківських послуг, на підставі яких розрахована заборгованість відповідача за кредитним договором, відсутність у анкеті-заяві умов договору щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору. Отже, твердження позивача, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань є безпідставними. Із довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 03.04.2012 року відповідачу надано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 18.06.2013 року, термін дії до 04/17; № НОМЕР_2 , дата відкриття 10.05.2016 року, термін дії до 04/18, № НОМЕР_3 , дата відкриття 30.09.2014 року, термін дії до 09/18, № НОМЕР_4 , дата відкриття 14.01.2015 року, термін дії до 09/18, № НОМЕР_3 , дата відкриття 30.09.2014 року, термін дії до 09/18, № НОМЕР_5 , дата відкриття 03.03.2018 року, термін дії до 01/22, № НОМЕР_6 , дата відкриття 06.03.2019 року, термін дії до 11/22. Відповідно до виписки по рахунках, наданих позивачем АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 52-63, том 1) вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, зокрема, знімала кредиті кошти, частково погашала заборгованість, здійснювала розрахунки через касові термінали в магазинах. Тому, враховуючи, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором розрахована банком з врахуванням положень, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, яких відповідач не підписувала, колегія суддів вважає, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором№ б/н від 03.04.2012 року в розмірі 27 511,86 грн, що становить тіло неповернутого кредиту, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. З наведених мотивів, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 27 511,86 грн заборгованості за тілом кредиту слід скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою ці вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 27 511,86 грн заборгованості за договором № б/н від 03.04.2012 року. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 1970,83 грн судового збору. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 28 березня 2022 року Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволити частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 27 511,86 грн заборгованості за тілом кредиту скасувати. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою ці вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 27 511,86 грн заборгованості за договором № б/н від 03.04.2012 року. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 1970,83 грн судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 28 березня 2022 року. Головуючий: Н. П. Крайник Судді О.М. Ванівський О. Я. Мельничук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»