Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/2336/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1353/22 Справа № 175/2336/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності, - ВСТАНОВИЛА: В липні 2020 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності та в вересні 2020 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона перебувала з ОСОБА_4 у шлюбі з 16 березня 2007 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2 . Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2014 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_4 розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилась спадщина: автомобіль ВАЗ 21093, 1991 року випуску, земельна ділянка площею 0578 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0422 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 58.5 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. 31 жовтня 2019 року у спадковій справі №74/2018 та зареєстрованих в реєстрі за №№2689, 2685, 2687, 2683, неповнолітньому сину позивачки - ОСОБА_2 належить 1/4 частина автомобіля ВАЗ 21093, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/4 частина земельної ділянки площею 0578 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частина земельної ділянки площею 0422 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частина житлового будинку, загальною площею 58,3 кв.м, житлова площа 37,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, згідно свідоцтва про право на спадщину, 3/4 вищевказаного вказаного майна належить відповідачці. Станом на 23 червня 2020 року, не зважаючи на те, що право власності на майно отримано ще 31.10.2019, син позивачки не має змоги користуватися належним йому на праві спільної часткової власності майном, оскільки відповідачка, своїми протиправними діями всіляко перешкоджає охоронюваним законодавством України правом її сина на власність. Просила ухвалити рішення, яким виділити в натурі 1/4 частину житлового будинку, загальною площею 58.5 кв.м., житлова площа 37,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в натурі 1/4 частину земельної ділянки площею 0578 га, кадастровий номер 1221411000:02:032:0150, що розташована за алресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0578 га, кадастровий номер 1221411000:02:032:0150 за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в натурі 1/4 частину земельної ділянки площею 0422 га, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0422 га, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151 за адресою: АДРЕСА_1 ; усі витрати покласти на відповідача. В обгрунтування зустрічних вимог ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у військових діях у складі сил АТО, де двічі отримав поранення. Після його повернення в 2017 році він мешкав у квартирі його діда за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відновили давні відносини та стали готувались до укладання шлюбу. ОСОБА_4 в листопаді 2017 року придбав за договором купівлі- продажу житловий будинок на земельній ділянці 00578 га, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якого складає 58,5 кв.м, житлова площа 37,5 кв.м., в якому з 30.11.2017 був зареєстрований. ОСОБА_3 з ОСОБА_4 почали робити в будинку ремонт, видалили сантехнічне обладнання та подекуди вставили вікна і змінили проходи до кімнат, що підтверджується новим технічним паспортом на ім`я ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 у встановлений строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про отримання спадщини за заповітом ОСОБА_4 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В. за №193 від 22 лютого 2018 року, в якому ОСОБА_4 заповів все своє майно позивачці ОСОБА_3 . Після встановленого законом шестимісячного строку для отримання спадщини, ОСОБА_3 були видані: Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 р. на 3/4 частки житлового будинку загальною площею 58,5 кв.м, з яких житлова площа складає 37,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0578га. Спадкова справа №74/2018, зареєстровано в реєстрі за №2443; Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 р. на 3/4 частки земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна лянка), кадастровий номер 1221411000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №2445; Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 р. на 3/4 частки земельної ділянки площею 00422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №2447; Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 р. на 3/4 частки автомобіля марки ВАЗ 21093, 1991 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , зареєстровано в реєстрі за №2449. Просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частки житлового будинку, загального площею 58,5 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою (грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 32 373,50 грн.; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частки житлового будинку загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). кадастровий номер 122141 1000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою грошової компенсаці вартості цієї частки в розмірі 26 776,50 грн.; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221411000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку земельної ділянки плошею 00422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського тосподарства, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 19 549,75 грн.; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 00422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частки автомобіля марки «ВАЗ-21093», 1991 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , номер шасі (кузов: рами) - НОМЕР_4 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 5 400,00 грн.; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки автомобіля марки «ВАЗ 21093», 1991 року випуску, реєстраційний номер: АЕОЗАЗІЕ, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_4 . Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності - відмовлено. Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності - задоволено у повному обсязі. Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частки житлового будинку, загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м, розташованого за алресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 32 373,50 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки житлового будинку загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). кадастровий номер - 1221411000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 26 776,50 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 1221411000:02:0321 і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 19 549,75 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частки автомобіля марки «ВАЗ-21093», 1991 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_4 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки в розмірі 5 400.00 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки автомобіля марки «ВАЗ 21093», 1991 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_6 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_7 . Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 840.00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року просить рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року по справі №175/2336/20 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності - задовольнити, а у задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності - відмовити. У відзиві ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року, ОСОБА_3 просить рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності - залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню в оскаржувальній частині з наступних підстав. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що вартість спадкового майна є меншою ніж зазначено позивачем ОСОБА_3 у зустрічному позові та не надано жодних належних доказів того, що частки житлового будинку і земельних ділянок, які належить її малолітньому сину ОСОБА_2 , можуть бути виділені в натурі, реальної можливості проведення розподілу домоволодіння та земельних ділянок між співвласниками відповідно до їх часток, а тому право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо, зокрема, частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_8 , виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 17 лютого 2009 року. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2014 року у справі 199/13107/13-ц (провадження 2/199/835/14). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_9 виданим Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 21 серпня 2018 року. За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, яким заповів усе своє майно ОСОБА_3 , 1985 року народження. ОСОБА_3 прийняла спадщину у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України строк шляхом звернення до нотаріальної контори, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №57684366 від 25.09.2019 року та з свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 року. Із цих свідоцтв вбачається, що ОСОБА_3 успадкувала: - 3/4 частки житлового будинку загальною площею 58,5 кв.м, з яких житлова площа складає 37.5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа №74/2018, зареєстровано в реєстрі за №244; - 3/4 частки земельної ділянки площею 00578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221411000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №2445; - 3/4 частки земельної ділянки площею 0.0422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №2447; - 3/4 частки автомобіля марки ВАЗ 21093, 1991 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 , зареєстровано в реєстрі за № 2449, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 31.10.2019 приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. було видані свідоцтва на право на спадщину за законом у спадковій справі №274/2018, зареєстровані в реєстрі за №2683, 2687, 2685 та 2689, відповідно до яких спадкоємець ОСОБА_2 на підставі ст.1241 ЦК України успадкував: -1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; -1/4 частину земельної ділянки площею 0.0422 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221411000:02:032:0151, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , -1/4 частину земельної ділянки площею 0,0578 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221411000:02:032:0150, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; -1/4 частину автомобіля марки ВАЗ 21093, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 , що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками, згідно із ч.1 ст.367 ЦК України , за домовленістю між ними. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності у відповідності до положення ч.1 ст.364 ЦК України. Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи. Юридичні особи, держава, територіальні громади. З аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивачка в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_6 є суб`єктами спільної часткової власності. Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Згідно з пп. 1.2, 2.1, 24 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказу Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 18.06.2007 року №55 поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотримання чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси. У п.п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" роз`яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів того, що частки житлового будинку і земельних ділянок, які належать її малолітньому сину - ОСОБА_2 технічно можуть бути виділені в натурі або поділені відповідно до часток співвласників, крім того, відсутня домовленість між співвласниками на поділ спільного майна в натурі. До Дніпровського апеляційного суду 20.12.2021 року було подано клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та судової земельно-технічної експертизи, однак в судовому засіданні 23.02.2022 року питання оплати зазначеної експертизи, не вирішено, розгляд справи відкладено до 23.03.2022 року для з`ясування у ОСОБА_1 зазначеного питання. Але 23.03.2022 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, заяв на підтвердження оплати зазначених експертиз до суду не надано. Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; З) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Верховний Суд України у справі №6-37цс13 від 15.05.2013 року, зазначив, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст.365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної школи інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Верховний Суд України під час розгляду справи №6-68цс14 від 02.07.2014 року, роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Сама ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п.1-3 ч.1 ст.365 ЦК України, яка обов`язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч.1 ст.365 ЦК України. Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права приватної власності. Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини (ратифікованої постановою ВРУ 27.02.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.17 Закону "Про охорону дитинства" кожна дитина, у тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна. Таким чином, задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції допустив порушення прав малолітнього ОСОБА_2 , у зв`язку з припиненням його права власності на частку майна, оскільки через відсутність в матеріалах справи відповідних доказів та належного обґрунтування неможливо встановити (оцінити) в повному обсязі, зокрема, чи є частка незначною і чи не може бути виділена в натурі. Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності слід відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року - скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку у спільній частковій власності - відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова